Хто такі Бендери? Питання гаряче; відповідей багато: за відповідним запитом Google видає 92 700 результатів – українською, звiсно. Розповідаємо, нарешті, правду.
Бендерики – пестливе від "Бендери" – це страва регіональної кухні, трикутні млинці з начинкою з м'ясного фаршу. В ресторанах їх складно знайти, проте мережі напівфабрикатів з борошна, від "Муки" до "Балуваної Галі", пропонують бендерики в замороженому вигляді.
Простий рецепт:
Зробити млинці.
Розрізати кожний навпіл. В середину покласти фарш, загорнути трикутником.
Занурити в кляр, обсмажити на пательні до золотавого кольору.
"У місто молодий чоловік увійшов у зеленому в талію костюмі.
Його могутню шию кілька разів огортав старий вовняний шарф,
на ногах лакові штиблети із замшевим верхом апельсинного кольору.
Шкарпеток під штиблетами не було. У руці молодий чоловік держав астролябію".
"Дванадцять стільців". І.Ільф, Є.Петров.
Бендери – це нащадки Бендера. Остапа Бендера. Того самого, якого блискуче вигадали одесити Ільф та Петров.
"Звали молодого чоловіка Остап Бендер. Із своєї біографії він зазвичай повідомляв лише одну подробицю: "Мій тато, — казав він, — був турецькопідданий". Син турецькопідданого за все своє життя перемінив багато професій. Жвавість характеру, що заважала йому присвятити себе будь-якій одній роботі, раз у раз жбурляла його в різні кінці країни й тепер привела в Старгород без шкарпеток, без ключа, без квартири і без грошей".
Звісно, жодних нащадків у Остапа Бендера не було. Але хто зна.
Не хто, а що! Остаточна(і найточніша) версія: Бендери – це місто-порт в Молдові, що розкинулось на берегах річки Дністер. Локація з майже 100-тисячним населенням розташована в межах невизнаного, самопроголошеного Придністров'я.
Місто давнє: згадки про нього датуються 1408 роком. Власне, це є рік заснування міста. За деякими підрахунками, до третини місцевого населення – етнічні українці.
Бендери – знакове місто. Під ним, у селі Варниця, у вересні 1709 року помер і був похований Гетьман Війська Запорозького Іван Мазепа. Майже усі джерела згадують Бендери як місце смерті та поховання видатного діяча, який відновив авторитет інституту гетьманства в Україні, опікувався питаннями військової могутності України, культури, науки, мистецства, був меценатом.
У Бендерах штабс-капітан та майбутній письменник Іван Котляревський, перебуваючи на військовій службі, писав свою "Енеїду".
"Як під Бендер'ю воювали,
Без галушок як помирали,
Колись як був голодний год"
Енеїда, І.П.Котляревський
Тут iдеться про Бендерську фортецю, збудовану в 1541 за наказом османського султана Сулеймана Пишного. На її території зараз установлений пам'ятник Конституції Пилипа Орлика, а в самому місті працює українська гімназія, що носить ім'я Котляревського. А в одній з Бендерських шкіл навчався п'ятий Президент України Петро Порошенко.
Бендери не оминула трагічна доля, пов'язана з втручанням "руського миру". 30 років тому, в червні 1992 року тут точилися криваві бої за участю російських окупаційних сил, армії Молдови та придністровської гвардії. Загинуло близько 400 людей, цивільних та військових; близько 80 тисяч людей евакуювалися.