Вже в лютому на екрани виходить довгоочікувана екранізація роману Емілі Бронте "Буремний перевал" з Марго Робі та Джейкобом Елорді у головних ролях. Саме час зануритися в історію культового роману Бронте та дізнатися, чому свого часу він викликав справжній скандал у тогочасному консервативному суспільстві
Про роман
"Буремний перевал" — роман Емілі Бронте 1847 року. Книга розповідає про стосунки Кетрін Ерншоу та Гіткліффа, юнака, якого ще дитиною знаходить на вулиці в Ліверпулі батько Кетрін та виховує як свого сина. Пара переживає трагічне кохання та різні випробування долі. Події роману відбуваються наприкінці XVIII та початку XIX століття в маєтках "Буремний перевал" і "Гніздо дрозда".
Це єдиний роман англійської поетки Емілі Бронте, однієї з трьох відомих сестер Бронте. Вона написала його в 29 років. "Буремний перевал" увійшов до золотого списку класики англійської літератури. Досі твір незмінно викликає дискусії та суперечки: хтось вважає його романтичною історією, інші бачать похмурий готичний шедевр з мотивами помсти та пристрасті.
Всупереч очікуванням
Типовий роман середини 19-го століття зазвичай розповідав про зворушливу історію кохання між дітьми з двох вікторіанських маєтків, розташованих по сусідству. В кінці вони брали шлюб і жили довго та щасливо, а їхні сім’ї навідували одна одну в аристократичній ідилії. В "Буремному перевалі" Емілі Бронте відступає від тогочасного канону й робить центральним персонажем справжнього антигероя – Гіткліфа, жорстокого та мстивого знайду. Саме через суперечливі вчинки персонажів і темний тон роману читачі та критики висловлювали гучне обурення – письменниці Шарлоті Бронте навіть довелося приносити публічні вибачення за сестру в передмові до першого видання. Такі контроверсії роблять "Буремний перевал" цікавим сьогодні – особливо якщо простежити, як змінювався образ Гіткліфа з часом.
Як зазначає Анастасія Пайлодзе, редакторка українського перекладу "Буремного перевалу", який минулого року вийшов у видавництві #книголав: "Аморальна" історія Емілі Бронте зрештою стала всесвітньо відомою класикою, а її інтерпретації змінювалися від шаленої романтизації Гіткліфа до сучасних прочитань, коли стосунки головних героїв почали вважати нездоровими. Роман показує любов не як ідеал, а як руйнівну одержимість, що нищить людей і родини. У ньому немає моралі чи катарсису — лише темна пристрасть, насильство й соціальна жорстокість. "Буремний перевал" — не просто чергова історія кохання, це психологічний експеримент, який змушує замислитися над природою влади й дослідити природу токсичних стосунків".
Головний герой, який переживає нерівність та відторгнення
Гіткліф, головний чоловічий герой роману, потерпає від класової нерівності та упереджень, адже має темну шкіру й невідоме походження. Сім’я Ерншоу дає йому прихисток, проте Гіндлі, старший син, ставиться до нього зневажливо. Кетрін, дочка містера Ерншоу, також не може повністю прийняти свої почуття до названого брата та кохання самого Гіткліфа, тож зраджує його – одружується зі справжнім аристократом із сусіднього маєтку, Едгаром Лінтоном. Сім’я Лінтонів у романі втілює "цивілізований світ", що контрастує з дикістю та стихійністю Гіткліфа. Його не приймають від початку, тож Гіткліф завойовує обидва маєтки "варварським" способом – через маніпуляції та підступи. Про це читач дізнається на початку роману. Він мститься кривдникам, проте помста не приносить йому полегшення.
Пізніше перед читачем постає ще одна пара персонажів, на перший погляд схожа на головних героїв. Йдеться про Кеті, доньку Кетрін – вона має належну освіту, манери та внутрішню силу матері, а також про Гертона – племінника Гіткліфа, що на перший погляд схожий на дядька. Гертон гнівний, грубий та малоосвічений, проте він відрізняється від Гіткліфа природною добротою та небажанням мститися. Так само і Кеті не прямо наслідує матір. Натомість, їй вдається поєднати у собі розум, співчуття та глибоку прив’язаність, водночас уникнувши саморуйнування. Кеті та Гертон проходять шлях від неприязні до симпатії. Чи переросте вона у щось більше і чи чекатиме на них щасливий кінець – читайте в "Буремному перевалі".
Гіткліф на великому екрані
На зміни в образі Гіткліфа цікаво поглянути крізь призму кінематографу. Перша екранізація роману була здійснена режисером Вільямом Вайлером у 1939 році під час дії Кодексу Гейза, що забороняв зображення "насилля, сексуальної одержимості та безкарної аморальності". Через це перший Гіткліф на великому екрані вийшов аж ніяк не жорстоким деспотом, а скоріше трагічним коханцем. Наступна помітна екранізація авторства Пітера Козмінські (1992) представила світу складного, сповненого гніву й бажання помсти Гіткліфа у виконанні видатного Рейфа Файнза. У цій стрічці він нарешті виконував роль, більшу за коханця Кетрін.
Історія суперечок навколо "Буремного перевалу" повторюється і в 21-му столітті. Найновіша кінематографічна версія з Джейкобом Елорді та Марго Роббі у головних ролях ще не вийшла на великі екрани, проте вже викликає резонанс, близький до оригінального. Серед основних претензій: ігнорування етнічності Гіткліфа у баченні письменниці, надмірна еротизація та стилістика, далека від готичної. Та чи не можна зауважити, що новаторство і провокація в цілому добре пасують до духу Емілі Бронте?
"Буремний перевал" як застереження
Для сучасного читача цей роман відгукуться в першу чергу як історія про сильну романтичну одержимість, підкріплену соціальною критикою та подана в обгортці готичного роману. Емілі Бронте майстерно демонструє, як дитячий досвід і виховання можуть штовхати людину на шлях помсти та змагання за владу. Врешті-решт, антигерой Гіткліф міг би подорослішати зовсім інакше, якби його походження не ставало на заваді прийняттю від інших. Він пройшов шлях від "байстрюка" до власника двох маєтків, проте так і не зміг завоювати гідне ставлення від людей, які були йому небайдужі. Часи шаленої романтизації Гіткліфа та його почуттів до Кетрін минули. Роман Бронте читається як застереження для усіх поколінь: любов без прийняття та рівності відкриває дорогу для страждання.
В український прокат "Буремний перевал" вийде 12 лютого 2026 року — напередодні Дня святого Валентина.