У Венеції відбулася прем'єра кримінальної комедії "Самотні вовки" з Джорджем Клуні та Бредом Піттом у головних ролях. Кінокритикиня Соня Вселюбська пояснює, чому цей фільм варто чекати у прокаті, але не сприймати надто серйозно.
На відміну від попередніх років, на 81-му Венеційському кінофестивалі представлено не так багато фільмів від стримінгових платформ. Тим не менш, фільм "Самотні вовки" Apple TV з Джорджем Клуні та Бредом Піттом у головних ролях видавався достатньо багатонадійним, щоб затьмарити інші стримінгові новинки. Станом на середину фестивалю це найлегша стрічка з тих, що вже були показані.
За сюжетом, заможна дама потрапляє у халепу: познайомившись із молодим хлопцем, вона запрошує його у свій розкішний пентхаус на побачення. Все було добре, допоки той не вирішив пострибати на ліжку, але невдало приземлився на підлогу й помер. Шокована жінка думає, до кого звернутися, і в останню мить вирішує зателефонувати за таємним номером. Це номер телефону людини, про яку не можна ні говорити, ні тим більше розповідати, звідки взявся її контакт, навіть якщо вона сама попросить. Це чистильник (Джордж Клуні), стриманий приємний чоловік, який приїжджає на виклик, аби прибрати сліди раптової смерті чи вбивства.
Проте туди ж несподівано приїжджає і його колега (Бред Пітт) — не менш приємний і професійний. Виявляється, що двох самотніх вовків — майже ветеранів своєї справи — замовили на одне й те саме завдання, адже керівництво комплексу пентхауса на іншому кінці телефону хоче змусити їх працювати разом. Ця завдання здається абсолютно нестерпним, адже вони надто схожі й не витримують бездоганності один одного — і занадто самозакохані, щоб просто працювати разом, об'єднавши сили. І хоча вони носять однакові чорні шкіряні куртки, мають строгий вигляд та здатні за кілька хвилин впоратися з тілом, вони не можуть змиритися з тим, що похвалу від керівництва після виконаного завдання доведеться ділити на двох. Проте ця божевільна ніч і нові деталі справи неминуче змушують їх зблизитися. І ось, після кількох коктейлів, скажених погонь та перестрілок, вони розуміють, що більше не можуть залишатися відлюдниками.
"Самотні вовки" — кримінальна комедія Джона Воттса, відомого своєю версією "Людини-Павука" з Томом Голландом. Потужна промокампанія фільму розпочалася ще до Венеції: Клуні та Пітт знялися для обкладинки вересневого GQ, яка вже встигла облетіти весь інтернет та розійтися на меми. Те, як Клуні та Пітт у білих костюмах позували у воді, чудово відображає гумор фільму.
"Самотні вовки" — це іронічний фільм-перформанс, створений для того, щоб вшанувати кар'єру Пітта і Клуні, а також відзначити їхню міцну дружбу в реальному житті. Востаннє актори працювали разом на зніманнях "11 друзів Оушена" Стівена Содерберга — і за 16 років знову зібралися у фільмі, щоб просто насолодитися компанією один одного. Саме тому не слід очікувати від стрічки чогось оригінального: у "Самотніх вовків" банальний сюжет, який без особливих зусиль використовує перевірені прийоми комедійних трилерів. З урахуванням використаних жартів і жанрових тропів найправильніше вписати цю картину в контекст пародій на кримінальні драми про кілерів, чистильників або просто крутих і небезпечних хлопців, які були популярними в прокаті 20 років тому.
Ця легкість форми на тлі банальності сценарію настільки заразлива, що дає змогу насолоджуватися акторським тандемом у кадрі та не вимагати від сюжету нічого більше. Пітт та Клуні вже є самодостатньою причиною подивитись цей фільм, важливішою за сам сюжет. Власне, у фільмі ми так і не дізнаємося їхніх імен, наче режисер буквально хоче, щоб ми вважали, що це і є Пітт і Клуні.
Навіть якщо врахувати, що весь зміст "Самотніх вовків" максимально спирається на зіркову силу кожного актора, режисеру все ж вдалося створити з цього подекуди непогані контекстуальні жарти. Наприклад, у картині дотепно обігрується тема віку кожного — їм вже не так просто прочитати текст без окулярів, а коли вони збирають тіла з підлоги, біль у спині дається взнаки.
На пресконференції акторам ставили багато запитань щодо умов створення фільму. Відомо, що саме Клуні та Пітт виступили продюсерами, і відповідно у них був додатковий робочий інтерес, щоб втілити його у життя. Клуні зізнався, що вони навіть відмовилися від частини своїх гонорарів, щоб забезпечити хоча б обмежений прокат у кінотеатрах. "Ми з Бредом просто цього хотіли", — підсумовує він. Пітт, зі свого боку, зробив цікаве зауваження: "Найважливіше для мене в кіно сьогодні — це робота з людьми, з якими мені просто приємно проводити час". Саме цей настрій і випромінюють "Самотні вовки".
Отже, блискучий акторський дует, комфортний хронометраж у півтори години і скора прем’єра на стримінгу (вже у січні 2025 року) — цілком достатні підстави, щоб з нетерпінням чекати на вихід "Самотніх вовків".