Один з найбільш характерних акторів нового покоління, улюбленець Джима Джармуша і Террі Гілліама, головний лиходій в нових "Зоряних війнах" і актор, який прокинувся зіркою після серіалу "Дівчата" – все це Адам Драйвер. Актором Адам міг і не стати – після терактів 11 вересня він хотів захищати рідну країну, тому кілька років відслужив у морській піхоті США, але вирушити служити в Ірак йому завадила травма, яку він отримав на службі. 19 листопада Адаму Драйверу виповнюється 39 років, а Vogue.ua згадує фільми, які варто переглянути, щоб знову переконатися в особливій харизмі цього молодого актора.
"Якось після виходу "Зоряних війн" я хотів покататися мыстом на велосипеді . Але як тільки вийшов з дому і проїхав кілька метрів, мене зупинили поліцейські, щоб сфотографуватися зі мною". Актор Адам Драйвер дебютував у професії 2010 року: встиг знятися в драмі "Всередині Люїна Дейвіса", отримав приз Венеційського кінофестивалю за італійську драму "Голодні серця" і зіграв у кількох сезонах суперсеріалу "Дівчата", але знаменитим по-справжньому прокинувся тільки після "Зоряних війн. Пробудження сили" 2015 року. Його Кайло Рено – головний антагоныст і лиходій сьомого (а потім і восьмого) епізоду, син шляхетних Хана Соло і Леї Органи, який перейшов на темну сторону. Його герой у виконанні Адама – складна, суперечлива, глибоко обдарована натура: спостерігаючи за ним, буквально відчуваєш, як Кайло роздирають протиріччя. Ефектна фактура Драйвера – зріст, волосся, широкі плечі – тільки додала Кайлу Рено харизми.
Ще 2014 року, тоді ще новачок-актор, Адам Драйвер знявся в драмі "Голодні серця" італійського режисера Саверіо Констанцо. Цей фільм приніс Драйверу першу нагороду – і відразу приз за найкращу чоловічу роль на Венеційському кінофестивалі. "Голодні серця" – емоційний, складний фільм про стосунки молодої нью-йоркській пари, народження дитини і тривоги, з цим пов'язані. Адам Драйвер і його партнерка Альба Рорвахер у цьому фільмі, немов натягнута струна.
Біографія Адама Драйвера – джерело різнопланових ролей, і хоча він часто грає персонажів тривожних і рефлексуючих, жодне амплуа-кліше до нього не причепилося. "Поки ми молоді" – драма Ноа Баумбаха про конфлікт поколінь і про те, як по-різному дивляться на життя сьогоднішні 45-річні і 25-річні. Старше, стабільне покоління грає пара Наомі Воттс і Бен Стіллер, а от молодих і вільних – Аманда Сейфрід і Адам Драйвер. Герой Драйвера – модний, карикатурний гіпстер, який легко дивиться на життя і воліє просто не думати про складнощі.
В інтерв'ю Адам Драйвер не любить говорити про свою популярність і високі гонорари, які йому платять після успіху в "Зоряних війнах", при цьому відверто говорить про свої страхи – наприклад, про те, що він боявся грати Кайло Рено через завищені очікування глядача до цього фільму. До професії він ставиться більш ніж серйозно: наприклад, репетируючи роль єзуїта-проповідника в Японії у XVIII столітті в фільмі "Мовчання", він скинув 20 кілограмів – щоб матии достатньо знеможений вигляд для проповідника. За цю роботу він отримав високу похвалу від режисера фільму Мартіна Скорсезе, який в інтерв'ю після прем'єри зізнався, що на майданчику просто не впізнав Драйвера – здавалося, той зійшов з картин художників епохи Ренесансу.
Цей фільм Джима Джармуша – історія про водія автобуса на ім'я Патерсон (Адам Драйвер), який живе в місті Патерсон, любить свою дівчину Лауру (зовсім як кохана Петрарки), не користується телефоном та комп'ютером, і у вільний час пише вірші. За словами самого режисера, це "простий фільм про людину, у якої все добре". Зворушливу замальовку про нормальну людину йому допоміг втілити неймовірний Адам Драйвер, який, зі слів Джармуша, "вміє помовчати і послухати". Його мовчання в "Патерсоні" дуже змістовне – і від нього не відірвати погляд.