Кетрін Гепберн — акторка з найбільшою кількістю "Оскарів" у категорії "Найкраща акторка". Протягом майже 50 років вона чотири рази отримувала цю нагороду — але жодного разу не прийшла на церемонію, щоб забрати її особисто.
Акторка з найбільшою кількістю "Оскарів" в історії — Кетрін Гепберн
Кетрін Гепберн не вписувалася в рамки. Вона легко йшла на конфлікт із пресою, не любила публічність і ставилася до слави по-своєму. І водночас саме вона стала рекордсменкою премії "Оскар": вона отримала чотири нагороди в категорії "Найкраща акторка" — більше, ніж будь-хто інший за всю історію кінематографа.
Кетрін Гепберн народилася 12 травня 1907 року в американському місті Гартфорд, штат Коннектикут. Вона не була родичкою Одрі Гепберн, попри спільне прізвище. Для свого часу вона була акторкою нового типу – сильною, незалежною, без прагнення відповідати чужим очікуванням. У 1920-х роках вона почала кар’єру в театрі на Бродвеї. Згодом її помітили продюсери, і вона отримала свою першу роль у кіно – у фільмі "Білль про розлучення" (1932). Уже за рік, у 26 років, вона отримала свій перший "Оскар" за фільм "Ранковий підйом" (1933). Ще три нагороди вона здобула протягом наступних десятиліть.
Чотири премії "Оскар" Кетрін Гепберн свідчать про її широкий акторський діапазон і здатність працювати з різними ролями. Вона постійно розвивалася, і це помітно не лише у фільмах, які принесли їй нагороди, а й у тих, за які вона отримувала номінації. Загалом Гепберн номінували на "Оскар" 12 разів. Більше номінацій серед акторок має лише Меріл Стріп — 21. Далі — чотири фільми, за які Кетрін Гепберн отримала "Оскар".
"Ранковий підйом", 1933
У цьому фільмі Кетрін Гепберн грає Єву Лавлейс — амбітну акторку, яка переїжджає до Нью-Йорка, щоб побудувати кар’єру на Бродвеї. В одній зі сцен вона обіцяє собі не повторити долю акторів, які швидко стають відомими й швидко втрачають славу. Це рішення перегукується з кар’єрою самої Кетрін Гепберн.
"Вгадай, хто прийде на обід", 1967
У цій соціальній драмі Кетрін Гепберн грає Крістіну Дрейтон – матір, яка в США 1960-х років дізнається, що її донька хоче вийти заміж за темношкірого чоловіка. У фільмі порушено теми расизму, а також конфліктів між поколіннями й різних уявлень про роль жінки. Разом із нею у стрічці знімався її багаторічний партнер Спенсер Трейсі. Під час знімань він був тяжко хворий, і всі розуміли, що це його останній фільм. У сцені з його фінальним монологом Кетрін Гепберн плаче – і ці сльози не акторська гра, а справжня емоція. Через 17 днів після завершення знімань Трейсі помер. За словами близьких до акторки, Гепберн так і не подивилася фінальну версію фільму через втрату.
"Лев узимку", 1968
У цьому фільмі Кетрін Гепберн грає королеву Елеонору Аквітанську — сильну й розумну жінку, яка опиняється в центрі боротьби за владу між своїм чоловіком, Генріхом II Англійським, і їхніми синами. Її героїня складна і багатогранна: вона впевнена, далекоглядна, вміє впливати на інших, але водночас у ній відчувається вразливість — у бажанні бути коханою і не втратити владу
"На золотому озері", 1981
У цьому фільмі Кетрін Гепберн грає Етель Теєр — літню жінку, яка живе з чоловіком Норманом (Генрі Фонда) у будинку біля озера. Етель — тепла, відкрита людина, яка намагається тримати баланс у родині, попри вік, зміни й непрості стосунки. Це історія про сім’ю, старіння і прийняття того, що життя змінюється. Роль стала однією з найсильніших у кар’єрі Гепберн — багато в чому завдяки її взаємодії з Генрі Фондою, для якого цей фільм також став останнім. Саме за цю роль вона отримала свій четвертий "Оскар".
6 цікавих фактів про Кетрін Гепберн
1. Вона ніколи не отримувала "Оскар" особисто. Попри свої досягнення, Кетрін Гепберн не відвідувала церемонії "Оскар", щоб забрати свої нагороди. Вона говорила: "Нагороди нічого не значать. Моя справжня нагорода — це робота". Єдиний раз Кетрін Гепберн з’явилася на сцені премії "Оскар" у 1974 році. Вона не отримувала нагороду. Вона вручала її продюсеру Лоуренсу Вайнбергу.
2. Вона не хотіла відповідати класичним уявленням Голлівуду про жіночність. Кетрін Гепберн не хотіла відповідати стандартам кіноіндустрії. Вона відмовилася від образу "крихкої жінки". Вона обирала ролі сильних, розумних і незалежних героїнь. Її підхід сформував нове уявлення про жіночі образи в кіно. Після успішного старту на початку 1930-х популярність Кетрін Гепберн швидко спала. Її навіть внесли до списку акторів, які не приносять студіям прибутку. Але вона не відступила. Вона викупила права на фільм "Філадельфійська історія" (1940) і використала його, щоб повернутися в індустрію. Це спрацювало — за цю роль вона отримала номінацію на "Оскар". У 1940–1950-х роках Кетрін Гепберн остаточно закріпилася як одна з найсильніших акторок Голлівуду. Вона продовжувала працювати в кіно до 1990-х років.
3. Вона стала взірцем андрогінного стилю в моді. У часи, коли акторки мали відповідати жорстким стандартам краси й мати доволі гламурний вигляд, Кетрін Гепберн обрала інший підхід. Вона часто носила штани — у 1930–1940-х роках це було нетипове явище. З часом її стриманий стиль став впізнаваною рисою актриси та вплинув на наступні покоління жінок.
4. Вона понад 20 років була у стосунках із колегою-актором. Її стосунки зі Спенсером Трейсі — одні з найвідоміших в історії кіно. Вони познайомилися на зніманнях фільму "Жінка року" у 1942 році й були разом до його смерті у 1967 році. Їхні стосунки не були офіційними, адже Трейсі був одружений і не розлучався з дружиною з релігійних причин. Кетрін Гепберн прийняла це і залишалася поруч з ним до кінця. Вона називала його коханням свого життя. Після його смерті вона на деякий час взяла перерву й не знімалася в кіно.
5. Вона була спортсменкою. Окрім акторства, Кетрін Гепберн активно займалася спортом. Вона любила теніс, плавання, гольф, бейсбол і крикет. З юних років вона вела активний спосіб життя — займалася веслуванням і каталася на ковзанах. Цю фізичну активність вона зберігала до старості.
6. Її голос був унікальним. Кетрін Гепберн вирізнялася не лише акторським талантом, а й манерою говорити. Вона мала чітку вимову. Вона мала виразний новоанглійський акцент, який став її впізнаваною рисою. Він підсилював її образ сильної та впевненої жінки як у житті, так і на екрані.
За матеріалом vogue.de