13 листопада в український прокат вийшов фільм "Чорне пірʼя", який називають найкращою роботою Бенедикта Камбербетча. Спеціально для vogue.ua з британським актором поспілкувалася кінооглядачка Єлизавета Сушко.
Ми зустрічаємось із Камбербетчем у лютому на Берлінському фестивалі, де відбулася прем'єра фільму "Чорне пірʼя". Усміхнений та сповнений енергії після премʼєри свого фільму (актор також виступив як продюсер) Бенедикт Камбербетч заходить у кімнату — й одразу заповнює її собою. Протягом наступних 30 хвилин він розповідає журналістам про своє захоплення круками як дуже "гарними птахами", які фігурують у картині, про те, як на його вибір ролей вплинув Marvel та чим його так зачепив фільм "Чорне пірʼя", що він погодився співпрацювати з режисером-дебютантом.
Двічі номінант на "Оскар" Камбербетч відомий насамперед за роллю Шерлока в однойменному серіалі BBC 2010 року. Уже у 2013-му разом із другом Адамом Аклендом він заснував власну продюсерську компанію SunnyMarch і відтоді часто грає в незалежних проєктах, поєднуючи їх із великобюджетними фільмами Marvel, серед яких його головна роль у "Докторі Стренджі". Актор зізнається, що поєднує гру та продюсування з двох причин. По-перше, йому нечасто пропонують цікаві ролі-виклики, оскільки останнім часом його пов’язують із Marvel. По-друге, він може використати свою популярність, щоб знімати історії, які режисерам-дебютантам важко профінансувати.
Фільм "Чорне пір’я" — екранізація дебютної книги англійського письменника Макса Портера, у яку з першого прочитання закохалися і майбутній режисер стрічки Ділан Саузерн, і сам Камбербетч. Як і першоджерело, фільм зосереджений на темі переживання горя. Герой Камбербетча — художник коміксів. Він раптово втрачає дружину й самотужки виховує двох синів, що дається йому непросто. Через біль утрати головний герой втрачає зв’язок із реальністю — і починає бачити величезного крука, темне чудовисько, що ніби зійшло з його малюнків. Примара переслідує всю сім’ю, але невдовзі з’ясується: можливо, саме цей темний гість допоможе їм знайти шлях до нового життя.
Ця тема перегукується з фільмографією Камбербетча. Він і сам зізнається, що теми втрати, віку та родини — особисто значущі для нього. "Наша компанія — це сімейне підприємство: ми з партнерами по продакшену маємо по троє дітей кожен, — розповідає актор. — Я думаю, у цьому щось є. Дух часу має такий самий вплив на наш вибір історій, як середовище і спадщина, яку ми залишаємо нашим дітям. Тому нас цікавлять теми наслідків суспільних змін, політика нетерпимості, "швидка культура", страх смертності або, навпаки, одержимість довголіттям".
"Чорне пір’я" могло стати акторським викликом, але, як виявилося, Камбербетча не лякають ні завдання працювати з дітьми, які не є професійними акторами, ні інші партнери — ворони.
Один із найяскравіших образів фільму — Крук як уособлення Горя. Його зіграв реальний актор, який використовував своє тіло та пластику, щоб створити образ великого птаха. Камбербетч розповів, що грати складні емоційні епізоди в парі з двометровим вороном було дещо дезорієнтуюче.
"Проте такого живого контакту, як із актором, який розуміє твою мову, ти не отримаєш із цифровою реплікою, як-от CGI. Бо це живі стосунки, і вони дуже швидко розвинулися між нами за кілька зустрічей. Партнер створив для мене ідеальні умови для роботи просто своєю присутністю, у всій своїй красі, граючи зі мною в тандемі", — із захопленням поділився Бенедикт Камбербетч.
І хоча одна з тем фільму — страх самотності, старіння чи смерті, сам актор каже, що не має подібних фобій, а до життя після довгих зйомок його повертають процедури краси, серед яких і спа, і масаж обличчя. "Я не дуже пам’ятаю початок своєї кар’єри, але думаю, що мені завжди вдавалося розмежовувати час для роботи та час для себе. Та певні м’язи, які ти натреновуєш для ролі, можуть безумовно впливати на твою поведінку в інший час. Я, мабуть, уже розповідав, як моя мама завжди знала, коли я грав Шерлока, бо я приходив додому значно спокійнішим", — підмічає актор.
Саме завдяки цій навичці Камбербетчу вдалося зануритися в життя свого персонажа, який переживає етап горювання, крок за кроком шукаючи з нього вихід. Актор вірить, що "в той момент, коли ти намагаєшся вичавити сльози, це насправді не працює. Тому ти повинен просто повірити, що це насправді є". До того ж емоційність не є притаманною британцям: герой Камбербетча вважає, що емоції не варто показувати дітям. За словами актора, цей персонаж — дуже типовий представник середнього віку північного Лондона, стриманий і закритий, і він добре знає це середовище.
Попри темряву горя, Камбербетч не вважає, що стрічка "Чорне пір’я" — історія про смерть. Для нього це фільм про життя, у якому немає сценарію, що оминає кінця. Як і круки, які часто асоціюються в міфології та традиціях зі смертю, Бенедикт бачить у цих птахах щось світле й дивовижне.
"Коли ми працювали на зйомках із круками, я часто помічав той яскравий блакитний спалах на задній частині їхнього пір’я. Я думаю про те, наскільки вони яскраві, і про дивні факти про ворон, які ми щодня записували в розкладках. Один із них полягав у тому, що ворони можуть зберігати міжпоколінну злобу. Тож якщо ви скривдили крука, вас може раптом атакувати птах, якого ви ніколи раніше не бачили, — і це може бути онук чи онучка. Неймовірні птахи, погодьтеся, є в цьому щось філософське".
Фільм "Чорне пірʼя" можна подивитися в українському прокаті з 13 листопада