У другу неділю жовтня в Україні святкують День художника, а Vogue.ua пропонує переглянути сім кінострічок про них – по-перше, дуже красивих, по-друге – завжди актуальних.
1986 року зі зйомок фільму "Караваджо" почалася дружба і співпраця акторки Тільди Свінтон і британського режисера-авангардиста Дерека Джармена, яка в підсумку перетворилася на дев'ять спільних фільмів. Як це часто буває у стрічках про художників, Джармен акцентує на особистому житті героя, зокрема, досить експресивно зображує любовний трикутник: самого художника (його грає актор Найджел Террі), натурника і коханця Караваджо Раннучіо (Шон Бін) і коханку Раннучіо (Тільда Свінтон). При цьому режисер не приховує, що його фільм – не байопік, а всього-лише фантазія на тему життя Караваджо. Джармену можна пробачити будь-які перебільшення за красу кадрів – особливо тих, де молодий напів оголений Раннучіо у виконанні Шона Біна позує Караваджо з тарілкою соковитих, барокових фруктів у руках.
2006 року Мілош Форман, автор культової картини "Пролітаючи над гніздом зозулі", зняв драму "Привиди Гої" – не стільки про іспанського художника, скільки про епоху Гої і про погляди Іспанії кінця XVIII століття, зокрема, на інквізицію. Форман зібрав у фільмі зірковий акторський склад: Гою грає найвідоміший шведський актор Стеллан Скарсгард, його багаторічну музу Інес – Наталі Портман, а священника Лоренцо, близького товариша Гої, який намагається врятувати Інес від інквізиції – Гав'єр Бардем.
Для початку: не плутати з сучасним фільмом 2001 року із Ніколь Кідман! Танцівниці паризького кабаре "Мулен Руж" були улюбленими натурницями Тулуз-Лотрека – вважається, що свої перші серйозні плакати він почав малювати саме там. Художник проводив багато часу в кабаре, там малював дівчат на серветках і попивав коктейлі. Одного разу директор кабаре за місяць безкоштовної випивки запропонував Тулуз-Лотреку намалювати плакат для "Мулен Руж". Згодом художник став одним із засновників жанру плакату. Про дружбу і кохання з танцівницями кабаре, про самотність і комплекси, пов'язані з фізичною недугою – фільм "Мулен Руж".
Чотириразовий номінант на "Оскара" Ед Гарріс ("Шоу Трумана", "Ігри розуму") 2000 року розпочав експеримент – і дебютував як режисер байопіком про Джексона Поллока. Цікаво, що Гарріс сам зіграв головну роль. Його Поллок – художник, повен сумнівів: він страждає від нерозуміння, намагається вилікувати депресію і бореться з алкогольною залежністю. До зйомок фільму Ед Гарріс готувався 10 років – стрічка була давньою мрією, а потім Гарріса навіть госпіталізували через емоційне виснаження.