Напередодні церемонії "Оскар", яка відбудеться 16 березня, ми обрали десять найкращих стрічок, що здобули головну нагороду за останню чверть століття, та пройшли перевірку часом.
У 1980–90-х роках перемога в категорії "Найкращий фільм" на "Оскарі" зазвичай діставалася стрічкам із масштабним розмахом: "Хоробре серце", "Список Шиндлера" чи "Англійський пацієнт".
Та у XXI столітті уявлення про те, що саме є "оскарівським" фільмом, поступово змінювалося. Так, потужні драми й великобюджетні блокбастери й досі отримують нагороди, але дедалі частіше Академія відзначає невеликі незалежні стрічки та міжнародне кіно.
"Гладіатор" (2000)
Серед небагатьох чеснот другого "Гладіатору" були відсилки до першого фільму франшизи — і саме вони нагадують, наскільки блискучою є оригінальна стрічка Рідлі Скотта, що викликає мурашки по шкірі. Там не було ані акул, ані комп’ютерних шимпанзе — лише сталевий Рассел Кроу, який люто б’ється на арені, та зловісний Хоакін Фенікс, що зловтішно сміється з трибун.
Як переможець у категорії "Найкращий фільм", за масштабом і амбіціями це доволі класичний вибір — у дусі таких попередників, як "Титанік". Але водночас це надзвичайно захопливе кіно, сповнене драйву й емоцій.
"Володар перснів. Повернення короля" (2003)
Перший фільм трилогії "Володар кільця" отримав чотири "Оскари", другий — ще два. А третя частина — величний і емоційно спустошливий фінал серії — забрала всі 11 статуеток.
І, без сумніву, цілком заслужено. Цей фентезійний епос поєднує грандіозні битви з глибокими психологічними портретами героїв, відчай із тріумфальними злетами, а приголомшливі спецефекти — з майстерною режисурою. Це також, мабуть, останній тригодинний фільм, який справді виправдовує кожну хвилину свого хронометражу. Без перебільшення — один із найгідніших лауреатів "Оскара" всіх часів.
"Старим тут не місце" (2007)
Вестерн для тих, хто не любить вестерни. Атмосферний кримінальний трилер братів Коенів — справжня вершина кіномистецтва.
Приголомшливо красива операторська робота легендарного Роджера Дікінса, стримана гра Томмі Лі Джонса й Джоша Броліна, блискуче божевільний Гав’єр Бардем, ідеальний ритм, наростаюча напруга та разюча стриманість — не дивно, що фільм здобув чотири "Оскари" і одразу потрапив до списку найкращих стрічок XXI століття.
"Мільйонер із нетрів" (2008)
Перший переможець "Оскара" з повністю небілим акторським складом у головних ролях (на чолі з чутливим і проникливим Девом Пателем). Стрічка Денні Бойла — динамічна, майже галюциногенна історія, водночас жорстка й наснажлива — стала справжнім проривом на церемонії "Оскар", здобувши вісім статуеток.
З одного боку, це класична "оскарівська" історія — майже діккенсівська казка про шлях від злиднів до багатства. З іншого — її енергія, бунтівний дух і глобальний погляд на світ дали уявлення про майбутнє цієї категорії.
"12 років рабства" (2013)
Масштабна історична драма Стіва Макквіна — перший (і досі єдиний) фільм, знятий темношкірим режисером, що здобув "Оскар" за найкращий фільм.
Це потужна історія героя: вільного скрипаля Соломона Нортапа (разюча гра Чиветеля Еджіофора), якого у 1840-х роках викрадають і продають у рабство на Півдні США. За масштабом вона нагадує класичних лауреатів "Оскара", але водночас відрізняється своєю безкомпромісністю й емоційною силою. Фільм отримав три нагороди — за сценарій Джона Рідлі та за роль другого плану Лупіти Ніонго — хоча, по суті, заслуговував на значно більше.
"Бердмен" (2014)
Коли похмура, сюрреалістична комедія Алехандро Гонсалеса Іньярріту перемогла у категорії "Найкращий фільм", випередивши більш "традиційних" конкурентів — "Гра в імітацію" або "Американський снайпер, стало очевидно: правила гри змінюються.
Академія завжди симпатизувала фільмам про акторів, особливо якщо дія відбувається на сцені. Але ця нещадна сатира з блискучим акторським ансамблем — Майкл Кітон, Наомі Воттс, Емма Стоун, Едвард Нортон, Андреа Райзборо — виявилася ще й надзвичайно дотепною, гострою та винахідливою. Чотири "Оскари" були цілком заслуженими — хоча б за той фінал, від якого перехоплює подих.
"Місячне сяйво" (2016)
На жаль, драму Баррі Дженкінса сьогодні часто згадують насамперед через курйоз на церемонії, коли переможцем помилково оголосили "Ла-Ла Ленд". Але насправді це один із найкращих фільмів останніх десятиліть.
Зворушлива історія дорослішання темношкірого хлопця-гея в Маямі — знята надзвичайно красиво, блискуче написана й чудово зіграна. Фільм також став найбюджетнішим лауреатом "Оскара" за найкращий фільм в історії: його бюджет становив лише 1,5 мільйона доларів. Перемога стрічки ознаменувала нову еру для незалежного кіно на "Оскарі".
"Паразити" (2019)
Соціальний трилер Пон Джун Хо — рідкісний випадок, коли по-справжньому народне й захопливе кіно водночас змушує серйозно замислитися.
Блискучі акторські роботи, напружений сюжет і безжальна критика нерівності та пізнього капіталізму принесли фільму чотири "Оскари". Серед них — історичну нагороду за найкращий фільм: уперше її отримала стрічка не англійською мовою. Цей тріумф відкрив двері для нової хвилі міжнародного кіно в оскарівській гонці.
"Земля кочівників" (2020)
Це витончене дослідження самотності, втрати та економічної нестабільності в американській глибинці. У центрі історії — героїня Френсіс Макдорманд, яка принесла акторці третій "Оскар".
Фільм вийшов у розпал пандемії й переміг на незвичній, соціально дистанційованій церемонії. Проте він вартий уваги: безкраї пейзажі тут виглядають майже поетично, режисура Хлої Чжао вражає впевненістю, а оповідь — тонкістю й делікатністю.
"Все завжди і водночас" (2022)
Абсолютно шалена історія, що поєднує мультивсесвіт, кунг-фу, наукову фантастику й сімейну драму. Ще кілька років тому важко було уявити, що подібний фільм здобуде "Оскар" за найкращий фільм.
Це сміливий, вибуховий експеримент, який не стримує себе ні в чому. Стрічка отримала ще шість нагород — зокрема за режисуру, жіночу роль (Мішель Єо), ролі другого плану (Ке Хюї Куан і Джеймі Лі Кертіс), оригінальний сценарій та монтаж. І водночас назавжди змінила уявлення про те, яким може бути "оскарівське" кіно.