Україна – не просто країна у Східній Європі. Це символ свободи духу, багатої культурної спадщини та справжнього патріотизму. Vogue.ua склав добірку з 10 документальних фільмів про походження української нації, історію, культуру та життя сучасної України, які варто подивитися.
"Війна – український рахунок" – документальний 9-серійний фільм сценариста і режисера Сергія Буковського про Україну в Другій світовій війні. Творці стрічки використали безліч відеоматеріалів, а головне – залучили багатьох очевидців тих подій, чиї свідчення були часто діаметрально протилежними. Автор фільму дотримується об'єктивності, надаючи можливість висловитися всім. За режисуру цієї стрічки Сергій Буковський був нагороджений українською премією "Телетріумф" у 2003 році.
Документальний фільм, що побачив світ у 2003 році, присвячений пам'яті 10 мільйонів українців, які загинули у війні, незчисленних мільйонів жертв комуністичних репресій і 2,5 мільйона українців-остарбайтерів. Режисер стрічки – американець українського походження Святослав Новицький, який провів кількамісячну роботу в архівах, зокрема, з фото- та відеоматеріалами. Фактаж фільму спирається на нові архівні матеріали, секретні документи, досі не показані знімання та, звісно, свідчення очевидців.
"Назви своє імʼя" – ще один документальний фільм режисера Сергія Буковського, що посідає 40-е місце у списку 100 найкращих фільмів в історії українського кіно. Головні герої стрічки – люди, які вижили в 1941–1942 роках та розповідають про свій порятунок від неминучої загибелі під час Голокосту. Співпродюсерами фільму стали американський режисер Стівен Спілберґ та Віктор Пінчук.
Цей документальний фільм розповідає про життя Галичини напередодні та в перші роки Другої світової війни. Унаслідок прийняття "пакту Молотова – Ріббентропа" 17 вересня 1939 року радянські війська заходять на Західну Україну і встановлюють свою владу через репресії. У стрічці використана архівна хроніка та інтерв’ю з очевидцями тих подій. Режисером фільму виступив Тарас Химич.
Світова премʼєра документального фільму "Майдан" режисера Сергія Лозниці відбулася в рамках спеціального показу офіційної програми 67-го Каннського кінофестивалю. Фільм є хронікою подій Євромайдану, починаючи від мирних ЛГБТ-акцій наприкінці 2013 року і закінчуючи наслідками кривавого протистояння протестувальників і міліції. Бюджет стрічки склав 95 тисяч євро, а головною особливістю стало використання статичної камери упродовж майже всього фільму.
Документальний фільм розповідає про події Революції Гідності в Україні взимку 2013–2014 років. Глядачі дізнаються історію тих подій через інтерв’ю з протестувальниками: медиками, священниками, митцями, які перебували на Майдані. Фільм знімали 28 операторів. Стрічка отримала приз глядацьких симпатій на фестивалі в Торонто, а Netflix став її головним дистриб’ютором.
"Спадок нації" – перший документальний повнометражний фільм про вишиті сорочки. Стрічка показує, що вишиванка є не тільки матеріальною, а й духовною спадщиною українського народу. Картина розкриває історію у двох площинах: етнографічній, яка показує неймовірне різноманіття унікальних орнаментів, технік вишивання та крою; і через історії людей, життя яких змінила вишиванка.
Документальний фільм розповідає історію мешканців житлового будинку, який звели для письменників у 1920-ті в тодішній столиці УРСР Харкові. Архітектором споруди у формі літери "С" – як символ "слова" – став Михайло Дашкевич. Тут було 66 квартир, їдальня, бомбосховище і навіть солярій. Серед мешканців будинку був і Микола Хвильовий, який на початку 1930-х вкоротив собі віку. Згодом розпочалися репресії, арешти та самогубства діячів культури. Так, заарештували жителів 40 квартир "Слова", а сам будинок прозвали "крематорієм".
Документальна стрічка "Соловей співає" аналізує мовну ситуацію не в звичайній формі протистояння політичних сил, а досліджує значно глибші причини та наслідки нинішньої конфронтації довкола української мови. Автори фільму занурюються вглиб історії та об’єктивно руйнують міфи, які століттями насаджувалися як єдина істина щодо носіїв української мови. Роботу над стрічкою почали 2017 року, а знімали її в Україні, Білорусі, Ізраїлі, США та Великобританії.
Документальний фільм про вокально-інструментальні ансамблі 1970-х років досліджує феномен так званого "вусатого фанку" – знакового явища "золотої епохи" української попмузики та розповідає про такі гурти, як "Смерічка", "Кобза", "Світязь", "Березень", "Водограй" тощо. Стрічка була створена за підтримки Державного агентства України з питань кіно та Міністерства культури України, а автором ідеї та сценарію виступив ексменеджер гуртів "Океан Ельзи" та "Скрябін" Віталій Бардецький.