В гостях у Пітера Коппінга в студії Lanvin
Блискучий британський дизайнер Пітер Коппінг представив свою інавгураційну колекцію для Lanvin у рамках Тижня чоловічої моди у Парижі. Vogue зустрівся з креативним директором французького Дому, у його паризькій студії і розпитав про створення нової колекції.
Не буде лестощами сказати, що 57-річний Пітер Коппінг – один з найдосвідченіших і найулюбленіших дизайнерів в сучасному світі моди. З 2020 року до минулого літа він працював у Balenciaga з Демною Гвасалією над кутюрними колекціями. Коппінг дебютував у 1994 році в Sonia Rykiel, одразу по закінченню Центрального коледжу мистецтва та дизайну ім. Святого Мартіна і Королівського коледжу мистецтв. Він був правою рукою Марка Джейкоба в Louis Vuitton, художнім директором Nina Ricci з 2009 по 2014 рік і креативним директором Oscar de La Renta з 2014 по 2015 рік.
"Я зрозумів, що насправді прожив більшу частину свого життя в Парижі, а не в Великобританії, – констатує він з усмішкою. – Минулого року виповнилося тридцять років". Обійнявши нову посаду в Lanvin і розуміючи невідворотність змін, яких потребує модна індустрія, Коппінг з професійністю та емпатією поставився до тих, хто присвятив Дому життя. "Мені не дуже подобається, коли приходить новий директор, а потім всі втрачають роботу. Тут дійсно хороша команда, яка знає своє ремесло і відчуває ДНК бренду".
Цю розмову з Коппінгом ми розпочинаємо у студії Lanvin, в якій дизайнер працює з вересня минулого року, а потім він обіцяє екскурсію по студії Жанни Ланвен, яка з 1920-х років знаходиться над бутиком на рю Фобур Сент-Оноре.
Хто б міг подумати? Lanvin ніколи не афішували цю збережену перлину епохи ар-деко навіть під час перебування легендарного Альбера Ельбаза на посаді креативного директора. Але, досліджуючи записи та дизайн засновниці Дому, Коппінг знайшов багато цікавого та актуального для сьогодення. "Її розквіт припав на 20-30-ті роки XX сторіччя. Вона починала як швачка, а музою дизайнерки стала її донька. Жанна Ланвен також була першою, хто створив спортивні та чоловічі колекції. І вона багато подорожувала. Одного разу до Єгипту, з власниками Hermès, чий магазин знаходиться просто через дорогу від її магазину".
Коппінг вивчає ескізи кутюрних колекцій Жанни Ланвен 20-х і 30-х років XX сторіччя, а також сукні з колекцій Palais Galliera та Інституту костюма музею Метрополітен. "Я не хочу бути занадто серйозним у цьому питанні, але я уважний до деталей. Це може бути щось на кшталт коричневого зовнішнього стібка на темно-синіх сукнях, коротких кейпів, які були її фірмовим знаком для вечірнього вбрання, або рукави-буфи, які вона застосувала для тренча".
Цінності, закладені Жанною Ланвен в основу бренду, так само надихають Коппінга. Окрім того, що вона була надзвичайно успішною у свій час і надихалась дизайном інтер'єрів (Коппінг розділяє цю її пристрасть), вона також дбала про добробут родин своїх співробітників, а логотипом бренду обрала зображення матері та доньки. "Мені подобається її відчуття сім'ї, – коли родина, це більше, ніж діти та чоловік чи жінка, – це близькі по духу люди, які рухаються з тобою по життю, – каже він. – Проте, погляд на взаємини матері та доньки дає мені можливість звертатися до різних поколінь. У шоу ми показали жінок і чоловіків різного віку разом. Я хочу створити таку сім'ю людей і персонажів, які можуть стати єдиним цілим".
У новій жіночій колекції Lanvin багато елегантного повсякденного одягу: пальта із заниженою талією, бушлати та довгі вузькі спідниці, іноді з чорної шкіри. "Я думаю, що мене знають як "жіночного" дизайнера. Мені подобається спідниця-олівець – довга, трохи вище щиколотки, вдягнена з підборами, – це виглядає свіжо". Чоловікам дизайнер пропонує розкішні сорочки, які здаються сорочками в тонку смужку, але насправді є колажем з вертикальних смужок (на честь любові Жанни Ланвен до стрічок). Коппінг працює над речами з парашутного шовку, натхненними колекціями Кетрін Гемнетт 1980-х років, а також над сучасним, більш вишуканим і декорованим вечірнім вбранням. "Оскільки тепер у нас є Тімоті Шаламе, який задав моді новий імпульс, на чоловічі колекції чекають великі зміни".
В офісі на рю Фобур Сент-Оноре Коппінг розглядає бібліотеку Жанни Ланвен, яка збирала книги про народні костюми, французьку моду XIX століття та мистецтво. На сусідніх полицях розставлені зразки тканин, привезених мадам Ланвен з подорожей до Індії та Єгипту. "Ви бачите, чим вона надихалась для створення своїх силуетів та ідей?", – вигукує Коппінг. – Не хочу здатися претензійним, але коли я тут, в її офісі, і дивлюсь на те, що її хвилювало, я відчуваю, що ми з нею на одній хвилі. Те, що могло б її вразити, захоплює і мене".
Зрозуміло, що ця колекція Lanvin далека від духу "Ревучих двадцятих", але в повітрі відчувається нова енергія та позитив, якого моді зараз дуже не вистачає. Жанна Ланвен була присутня лише в декораціях, які Коппінг та його команда ретельно дослідили. "Синій колір був для неї фетишем. Її квартира і офіс проєктувались у 1922 році легендою ар-деко Арманом-Альбером Рато. Спальню дизайнерки можна побачити в паризькому Музеї декоративного мистецтва. Оригінальна тканина стільців вицвіла до пудрового блакитного кольору, який ми й використали у декораціях для показу. Це минуле, але таке, яким воно є зараз. Я подумав, що це гарний привід для рефлексії".
Текст: Sarah Mower
Фото: Benjamin Malapris
Більше на www.vogue.com
Читайте також
