Хто такий Bad Bunny і що ви маєте про нього знати
Історія Bad Bunny не вкладається у звичний наратив про попзірку, яка "підкорює світ". Його популярність зростає глобально, але водночас він дедалі наполегливіше тримається локального контексту — мови, тем і досвіду, з яких походить.
Беніто Антоніо Мартінес Окасо народився і виріс у Пуерто-Рико — і цей факт є ключовим для розуміння того, ким є Bad Bunny, про що насправді його музика і чому його кар’єра зчитується як частина ширшого культурного й політичного життя. Острів офіційно має статус commonwealth — "вільно приєднаної території", термін, що радше камуфлює реальність колоніальної залежності від США. Пуерториканці є громадянами Сполучених Штатів: вони сплачують податки, служать в американській армії, але мешканці острова не мають права голосу на президентських виборах. Ця суперечність є частиною щоденного життя на острові й формує відчуття того, де ти перебуваєш у цій системі — ні повністю всередині, ні повністю поза нею. Саме з цього досвіду і з’являється Bad Bunny — як його безпосередній носій, інсайдер і автор, який має право осмислювати цю реальність у своїй музиці.
Беніто виріс у звичайній родині в Пуерто-Рико: батько працював водієм вантажівки, мати — вчителькою. Малим співав у церковному хорі, слухав регетон і поп. Його перші кроки в музичній карʼєрі були настільки ж простими, як і його побут. У 22 роки він навчався в університеті, працював пакувальником у супермаркеті й паралельно викладав треки на SoundCloud. У 2016 році його пісня Diles почала циркулювати між стримінгами та нічними клубами Пуерто-Рико. Тоді ж йому вперше почали телефонувати продюсери. Псевдонім Bad Bunny з’явився теж доволі буденно — з власного дитячого фото, на якому маленький Беніто позує у костюмі кролика. За словами артиста, йому подобалася ідея настільки звичного образу й те, що він легко запам’ятовується.
На Різдво 2018 року вийшов X 100PRE — дебютний студійний альбом Bad Bunny. На той момент Беніто вже був помітним артистом. У нього були хіти в латиноамериканських чартах Billboard, спільний трек із Cardi B та J Balvin з назвою I Like It, який очолив Billboard Hot 100, колаборації з Дрейком і Дженніфер Лопес, а також тур по США. Злет Bad Bunny збігся з моментом, коли латиноамериканська музика перестала сприйматися як суто регіональна. Успіх Despacito у 2017 році показав, що іспанська мова не є бар’єром для глобальної аудиторії. Популярність Bad Bunny припала саме на той момент, коли ринок був до цього готовий, і Bad Bunny став першим іспаномовним артистом, якому вдалося не просто привернути, а втримати увагу міжнародних слухачів без переходу на англійську.
Відтоді популярність Bad Bunny лише набирає обертів. Починаючи з 2020 року, кожен його альбом дебютував на першому місці одночасно в Billboard 200 і латиноамериканських чартах. Його четвертий студійний альбом Un Verano Sin Ti став найпрослуховуванішим в історії Spotify і першим латиноамериканським релізом, що перетнув позначку у 10 мільярдів стримів. У 2020, 2021 і 2022 роках Bad Bunny був артистом, якого слухали найбільше у світі на платформі, а загалом за п’ять років він чотири рази опинявся на цій позиції — навіть попри те, що у 2021-му не випустив жодного нового альбому. У 2023 і 2024 роках лідерство перейшло до Тейлор Свіфт, але вже у 2025-му Bad Bunny знову повернув собі перше місце.
Мова в цій історії має ключове значення. Bad Bunny майже завжди співає рідною іспанською, тому що саме так вибудовується його мислення, інтонація і спосіб говорити про світ. Потреби у "переході" тут просто не виникає. Це добре видно в його текстах. Вони написані так, ніби слухач уже всередині контексту. У піснях багато пропущених приголосних, пуерто-риканського сленгу, спанглішу, внутрішніх жартів і скорочень, які не розраховані на переклад. Але саме через це мова звучить живо і впізнавано.
Позиція щодо захисту власного культурного бекграунду послідовно простежується в усьому, що робить Bad Bunny. У 2025-2026 роках артист свідомо не включив континентальні США до свого туру Debí Tirar Más Fotos World Tour. Причина була цілком практична: рейди ICE — Імміграційної та митної служби США (Immigration and Customs Enforcement) — створювали реальні ризики для фанів, передусім для латиноамериканської та пуерто-риканської діаспори.
Натомість Bad Bunny зосередився на Пуерто-Рико. У 2025 році він оголосив резиденцію з 30 концертів у Coliseo de Puerto Rico José Miguel Agrelot (El Choli) — найбільшій критій арені Карибського регіону, розрахованій приблизно на 18 тисяч глядачів за вечір. Усі шоу були розпродані, а резиденція принесла острову десятки мільйонів доларів прямого економічного ефекту: від готелів і ресторанів до локальних продакшн-команд, технічних підрядників і тимчасових робочих місць. Bad Bunny принципово збирав команду на місці, працював із пуерто-риканськими музикантами, танцівниками й продюсерами та не переносив шоу "у світ", а залишав його в конкретному географічному й соціальному контексті. Для попіндустрії це нетиповий хід: замість глобального туру Bad Bunny запросив аудиторію приїхати до нього.
Це рішення фактично стало підготовкою до виходу на найбільшу сцену в його кар’єрі — Super Bowl. "Супербоул" — фінальна гра сезону в професійному американському футболі та найрейтинговіша телевізійна подія року в США. До прикладу, шоу у перерві між таймами у 2025 році дивилися понад 135 мільйонів глядачів на різних платформах. У цьому контексті участь Bad Bunny виглядає особливо показово. Його виступ — перша сольна участь латиноамериканського артиста і перший повністю іспаномовний виступ — одразу спричинив політичну реакцію. Дональд Трамп назвав рішення зробити його хедлайнером "абсолютно абсурдним", міністерка внутрішньої безпеки Крісті Ноем заявила, що ICE буде "всюди", а частина консервативних коментаторів дійшла навіть до закликів депортувати артиста — попри те, що він, нагадаю, є громадянином США.
Але політизація Bad Bunny почалася задовго до Super Bowl 2026 року. Пуерто-Рико в його піснях — не екзотичний пейзаж і не ностальгійна декорація, а конкретна територія з історією корупції, міграції та соціальної нерівності. У пісні LA MuDANZA він співає: "Тут людей убивали за прапор" — пряме посилання на Gag Law 1948 року, який криміналізував існування пуерто-риканської символіки. У LO QUE LE PASÓ A HAWAii він говорить страх повторити долю Гаваїв — масштабну туристифікацію, витіснення місцевих мешканців і фактичне втручання і в їхнє звичне життя на острові. Ця логіка продовжується й у NUEVAYoL — треці про життя пуерто-риканської діаспори в Нью-Йорку.
Подібна оптика з’являється і в інших треках. У El Apagón артист прямо говорить про енергетичну кризу, корупцію й наслідки приватизації інфраструктури після урагану "Марія". У Andrea він торкається теми гендерного насильства й токсичної маскулінності. І, що важливо, ці теми зрозумілі не лише в межах Пуерто-Рико. У Мексиці, на Кубі й в інших країнах, де люди звикли жити з відчуттям тиску і постійного вибору між "залишитися" та "поїхати", цю мову впізнають одразу. Саме тому Debí Tirar Más Fotos — перший повністю іспаномовний альбом, що отримав "Ґреммі" як найкращий альбом року, — звучить так переконливо для людей у різних куточках світу. Це платівка про те, що люди залишають позаду, коли їдуть, і про те, що все одно "носять" із собою, навіть опинившись далеко від дому.
Bad Bunny ніколи не зупинявся на символічних жестах. У 2018 році він заснував благодійну організацію Good Bunny Foundation, яка працює з дітьми з малозабезпечених родин у Пуерто-Рико та США. Фонд підтримує дітей і підлітків через програми у сфері мистецтва, музики та спорту. Після урагану "Марія" Bad Bunny під час появи на The Tonight Show Starring Jimmy Fallon у прямому ефірі нагадав, що через місяці після катастрофи тисячі домівок у Пуерто-Рико все ще залишалися без електрики, а федеральна допомога надходила повільно й нерівномірно.
У 2019 році, після витоку приватних чатів губернатора Рікардо Росселло з гомофобними, мізогінними жартами та цинічними коментарями про жертв урагану, на острові почалися масові протести. Bad Bunny перервав європейський тур і повернувся до Пуерто-Рико. Разом із Residente — одним із ключових реперів Латинської Америки — та співачкою iLe він записав трек Afilando los Cuchillos. Пісня була прямою і безкомпромісною: про корупцію, зловживання владою та вимогу відставки губернатора. Її вмикали з колонок на вулицях Сан-Хуана, вона звучала в натовпі й швидко стала музичним маркером протестного руху.
Політична позиція Bad Bunny прозвучала й під час церемонії "Ґреммі" у 2026 році. Виходячи за нагородою, Bad Bunny сказав зі сцени "ICE out" — гасло протестів проти жорсткої міграційної політики в США. У своїй промові музикант сказав: "Ми не дикуни, не тварини і не прибульці. Ми — люди і ми — американці", підкреслюючи, що йдеться не про абстрактну політику, а про конкретні наслідки рішень влади для життя людей. Пізніше того вечора він присвятив свою перемогу у категорії "Найкращий альбом року" "усім, хто був змушений залишити свою країну, щоб мати шанс на майбутнє".
Поза музикою Bad Bunny послідовно працює в інших індустріях. У моді він співпрацював з adidas, створюючи кросівки та одяг, а також випустив спільну лінійку взуття з футболістом Ліонелем Мессі. Окремим феноменом стала його робота з Crocs. У 2020 році Bad Bunny представив модель Crocs x Bad Bunny із фірмовими світловідбивними елементами та гумовими "очима", що відсилали до його сценічного образу. Пара розкупилася за лічені хвилини після релізу. У 2021-му він випустив другу версію — що світилася у темряві, а у 2022 році — модель Last Course, натхненну його гастрольним життям.
Як будь-який прогресивний сучасний молодий чоловік Bad Bunny послідовно розмиває межі між маскулінністю й фемінністю, сценічним і повсякденним, традиційним і сучасним. У вбраннях він вільно поєднує елементи пуерто-риканської культури, високої моди та вуличної естетики. Протягом останніх років він став одним з найцікавіших гостів Met Gala й навіть співголовою балу Інституту костюма у 2024 році.
Bad Bunny також зʼявляється і на великому екрані. Він зіграв у серіалі "Нарко: Мексика", знявся в бойовику "Швидкісний поїзд" з Бредом Піттом, а у 2025 році отримав ролі в "Щасливичик Гілмор 2" з Адамом Сендлером і кримінальному фільмі "Спіймати на гарячому" разом з Остіном Батлером.
Ймовірно, найточнішим маркером впливовості Bad Bunny став інтерес з боку академічного середовища. У 2022 році у Wellesley College (Массачусетс, США) професорка Петра Рівера-Рідеау запустила курс Bad Bunny: Race, Gender, and Empire in Reggaetón, присвячений расі, гендеру та імперському контексту регетону. У 2023 році у Loyola Marymount University (Лос-Анджелес) професорка Ванесса Діас почала викладати курс Bad Bunny and Resistance in Puerto Rico, зосереджений на культурі спротиву та колоніальному досвіді острова. А після релізу Debí Tirar Más Fotos у Yale University (Коннектикут) з’явився курс Bad Bunny: Musical Aesthetics and Politics, який веде професор Альберт Лагуна.
Коли на церемонії "Ґреммі" Гаррі Стайлз оголосив Debí Tirar Más Fotos альбомом року, Bad Bunny прикрив обличчя долонею і майже пів хвилини не вставав з місця. Потім він вийшов на сцену і спершу сказав лише: "Пуерто-Рико". У цей момент стало очевидно, чому його вважають одним із найважливіших артистів сучасності. У музиці, мові, публічних жестах і кар’єрних рішеннях Bad Bunny переконливо демонструє: культура не існує поза політикою й суспільством. Вона є їхньою невід’ємною частиною, формою осмислення ідентичності та спільного досвіду. Саме артисти, яким вдається поєднати творчість з реальністю, стають фігурами, що залишають слід у культурі й історії.
