"Головний спосіб не впадати у розпач — діяти": інтерв’ю з першою леді Оленою Зеленською
У відвертому інтерв’ю українському Vogue перша леді Олена Зеленська розповідає про те, як персональні історії українського спротиву допомагають достукатися до міжнародних партнерів; що дає сили триматися особисто їй та як захистити від війни дітей.
Як почувається перша леді після року повномасштабної війни? Виснаженою? Чи сповненою бажання боротися? Нещодавно Олена Зеленська започаткувала Всеукраїнську програму ментального здоров’я — і роботу над нею вважає одним із пріоритетних напрямків своєї теперішньої діяльності. Запитую, чи відчуває вона сама те вигоряння, про яке розповідають чимало українців?
"Навряд чи я можу відокремити себе від інших: стан той самий, відчуття ті самі", — відповідає пані Олена. Ми зустрічаємося на інтерв’ю холодного лютневого ранку — в Офісі Президента тихо й темно. Проходимо повз ті самі мішки з піском, фото яких потрапили на перші шпальти усіх видань світу, від Times до Guardian. Перша леді, її команда та військові, що несуть службу біля її кабінету, спокійні та ввічливі. Нас пригощають кавою, а замість запланованих 45 хвилин інтерв’ю триває значно більше години. Перша леді щиро каже, що рада нашій зустрічі: розписаний по хвилинах графік дає можливість відчувати себе потрібною та ефективною.
"Адреналін, що тримав увесь цей час, вичерпується, — каже Олена Зеленська. — Скільки ще бігти, не ясно, але розуміємо, що бігти треба, тому маємо розраховувати сили. Тримає відповідальність, робота. Коли знаєш, що день розпланований, немає часу замислюватися над тим, скільки ще чекати". Перша леді зізнається: головний спосіб не впадати у втому й розпач — діяти. "Якщо трапляється вихідний, це не йде мені на користь, кажу точно".
Своєю провідною метою на час війни Олена Зеленська вбачає турботу про людський капітал, адже Україна — це насамперед люди. Зокрема, ініційована нею минулого року програма ментального здоров’я має допомогти українцям подолати наслідки війни для психіки. Запитую першу леді, як народилася ця ідея.
"Головний спосіб не впадати у втому й розпач — діяти"
"Я не могла спокійно спостерігати за тим, що відбувалося, — відповідає вона. — Довкола тригер за тригером. Пам’ятаєте фото з Бучі, на якому маленький хлопчик біля могили матері в їхньому власному дворі? Коли усвідомлюєш обсяги наших трагедій, розумієш, що все суспільство живе в напруженні — і це не мине без наслідків, на жаль. Тому я скористалася своєю можливістю зібрати ініціативних людей, які мають вагу в різних сферах суспільно-політичного життя в Україні, й запустила цю програму".
Пілотний проєкт — залучення до медичних закладів фахівців, що навчалися в Ізраїлі в міжнародній неурядовій організації IsraAID та спеціалізуються на екстремальній і військовій психології. Наразі до нього приєдналися 14 українських лікарень. Одна з них — у Броварах, куди 18 січня після падіння гелікоптера на дитячий садок доправили поранених малюків. Проєкт, якому лише кілька місяців, на жаль, уже тестується в реальних обставинах — адже щодня українці стикаються з трагедіями, пережити які без допомоги неможливо.
Так само, за кілька днів до того, 14 січня, було в Дніпрі, який зазнав чергової терористичної атаки росіян, що забрала життя 46 українців. Одразу після трагедії команда першої леді повідомила містян про можливість отримати безкоштовну психологічну допомогу телефоном. У перші години на гарячу лінію звернулися 20 людей, а місяць по тому психологи підтримували ще 53 дніпрян, які постраждали під час обстрілу багатоповерхівки.
Перша леді зауважує: за протоколом, психологічну допомогу в кризовій ситуації надають служби, які першими бачать постраждалого, — поліцейські, пожежники, ДСНСники, але ці навички мають набути і вчителі, й лікарі. "У межах нашої програми пройшли навчання і працівники Укрзалізниці, наприклад. Всі, хто бачить і чує людину з травматичним досвідом, мусять знати, як поводитися. Так, маємо навчити величезну кількість персоналу, але треба лупати цю скалу".
Зеленська каже, що особисто виконує всі поради психологів, від правильного дихання до складання списку простих побутових речей, які наповнюють і підтримують під час стресових ситуацій. Запитую першу леді, що потрапило саме до її списку. "Не думаю, що щось дуже оригінальне. Спорт завжди допомагає. Прогулянки. Миття посуду. — (Сміється.) — Я щаслива, звісно, що не мушу робити це постійно, але все одно це хороша справа. Тепер, через брак електроенергії, намагаємося не користуватися посудомийною машиною, тому ось такий у мене спосіб розвіятися. І прибирання також — розкласти речі по місцях, викинути зайві папірці, стару косметику або ліки. Мене заспокоює, коли я даю чомусь лад. Найкраще було б, звісно, вийти на вулицю і побігти, але не завжди це вдається".
Торік робочий графік першої леді був особливо насичений: вона відвідала США, Францію, Польщу, Велику Британію, Португалію, адже взяла на себе зобов’язання розповідати світові про жахіття повномасштабної війни в Україні. Кожна поїздка триває нині довше, тим часом дома залишаються діти — 18-річна Олександра та 10-річний Кирило. "Ми намагаємося будувати графік так, аби відрядження тривали щонайбільше три дні, — каже Олена Зеленська. — Якщо виходить більше, я починаю хвилюватися за дітей: як вони дають собі раду з повітряними тривогами".
"Знаєте, який відсоток людей з інвалідністю спускається у сховище? 2,5 відсотка!"
Під час повномасштабної війни Олена Зеленська й надалі опікується напрямками, які були їй близькі раніше, — медициною, освітою і гуманітарною допомогою. На кожному з них роботи тепер значно більше: це евакуація дітей з важкими онкологічними захворюваннями до інших країн із подальшим лікуванням там, пошук обладнання для дитячих лікарень, підтримка дитячих будинків сімейного типу на звільнених територіях, які сьогодні потерпають від нестачі електроенергії та від постійних обстрілів. Опікується перша леді і темою безбар’єрності, адже війна далі збільшує кількість людей, що мають проблеми з пересуванням. "Знаєте, який відсоток людей з інвалідністю спускається у сховище? — запитує мене Зеленська. — 2,5 відсотка! І не тому, що решта такі сміливі, ні — просто у них немає можливості це зробити".
У січні разом із віцепрем’єр-міністром з відновлення України Олександром Кубраковим Олена Зеленська презентувала нові розділи "Альбому безбар’єрних рішень" — практичного посібника про інклюзивне будівництво з прикладами того, як зробити місто дружнім до маломобільних груп населення. Одними з перших нові розділи побачили студенти КНУТД. "Це саме ті майбутні фахівці, які мають вже якнайшвидше проєктувати міське середовище правильно, — каже Зеленська і додає: — Нові будівельні норми та правила прийнято, кожне з відповідних міністерств готує свої напрацювання, але важить і громадська думка: поки ми не розуміємо, не помічаємо людей, які потребують безбар’єрних рішень, нічого не зміниться".
Один з ключових проєктів Olena Zelenska Foundation — відновлення опорної для Харківщини Ізюмської лікарні, яка за час окупації до крихти розграбована і майже вщент знищена
Щоб ефективніше залучати іноземні інвестиції у відновлення життя людей в Україні, восени 2022 року Олена Зеленська презентувала власну Фундацію. Її мета — відбудова країни й допомога людям. Один з ключових проєктів Olena Zelenska Foundation на сьогодні — відновлення опорної для Харківщини Ізюмської лікарні, яка за понад пів року в окупації до крихти розграбована і майже вщент знищена. Спочатку ворог бомбив її: внаслідок влучання снаряду в центральний корпус повністю зруйновано два поверхи, де були розташовані операційний блок і реанімація. Потім, коли ЗСУ вже звільняли Харківщину, окупанти розікрали майно лікарні — вивезли навіть ліжка з ковідного відділення й електрообладнання.
Про те, в якому стані зараз ця лікарня, а разом із нею й заклади на інших звільнених територіях, Олена Зеленська розповідає на весь світ. У грудні в Парижі, на благодійному вечорі в історичній La Salle Pleyel, перша леді переказала історію про окупантів, які, тікаючи, вирвали з лікарняних стін в Ізюмі навіть розетки й електричні дроти. І тут розповіла про лікаря Юрія Кузнєцова — "звичайного українського героя, який сам не знав, на що здатний". Юрій прийшов на роботу в березні, а пішов з лікарні у вересні — його зміна тривала пів року. За фахом Кузнєцов травматолог, але під час окупації Ізюма був і акушером-гінекологом, і хірургом — в підвалах лікарні допоміг народитися дев’ятьом малюкам; рятував тих, хто підірвався на мінах, кого поранили уламки російських снарядів.
Після виступу Олени Зеленської багато хто з присутніх не стримав сліз, а французька преса розійшлася гучними заголовками. Перша леді знає, як достукатися до слухачів: світ хоче допомагати конкретним людям, тож її завдання — розповідати персональні історії українського спротиву: про лікаря з Ізюма, про дитину, чию маму вбили росіяни. Олена Зеленська не політикиня, тож має змогу звертатися до світу щиріше й емоційніше. Вміння розповідати історії та м’яка сила дипломатії, помножені на редакторські навички Зеленської, здобуті у довоєнному житті, спрацьовують досконало — так, саме після її паризького виступу славетний французький режисер, володар "Оскара" Мішель Хазанавічус переказав на відновлення Ізюмської лікарні 250 тисяч євро.
Олена Зеленська каже, що відчуває підтримку світової спільноти щохвилини. Осторонь війни в Україні не залишився жоден з її колег, з ким вона знайома особисто завдяки Саміту перших леді та джентльменів, який заснувала 2021 року як платформу для діалогу. "Перші леді Польщі, Литви, Латвії, Естонії — наші найближчі сусідки, що найдужче відчувають наш біль. Бріжит Макрон була першою, з ким я познайомилася у статусі першої леді, і наше спілкування триває. Ми говоримо на рівні давніх знайомих, вже можна пропускати формальну частину й одразу переходити до важливих тем — це і приємніше, і продуктивніше. (Усміхається.) Є і нові контакти: наприклад, у Лондоні ми познайомилися з Акшатою Мурті, дружиною прем’єр-міністра Ріші Сунака, — думаю, у нас складуться конструктивні взаємини. Не раз зустрічалися з Кейт Міддлтон, а нещодавно я познайомилася з королевою-консорткою Каміллою, яка, до речі, дуже залучена до теми боротьби з побутовим та гендерно зумовленим насильством. А з пані Діаною Наусєдєнє, першою леді Литви, ми відкрили у Вільнюсі перший у Євросоюзі український центр для громадян, які вимушено залишили Україну. І Діана щиро ним опікується — надзвичайно радісно, коли бачиш таке ставлення".
"Дуже хочеться у відпустку, але про неї не дозволяю собі думати, тому що то печальні думки"
Частиною спільноти перших леді Зеленська стала трохи менше трьох років тому. Тоді, у 2019-му, ми записали наше перше інтерв’ю — пані Олена була значно закритішою, стриманішою, ніби з’ясовувала, кому може довіряти у цій новій для себе ролі. Сьогодні Олена Зеленська видається зовсім іншою. "Не знаю, чи я змінилася — думаю, це можна буде осягнути пізніше, коли ми видихнемо. Мені здається, я тепер менше уваги звертаю на якісь дрібниці, пов’язані з тим, хто що про мене подумає, чи яке враження я справлю, коли щось скажу чи не скажу. Я розумію, що в мене є ціль і я маю її досягти. Стільки речей переосмислено нині: що турбувало раніше, в час емоційних пертурбацій стає дріб’язковим", — відповідає вона на мої припущення.
Перша леді зізнається: бути корисною своїй країні — її головна амбіція й мета тепер. Але що ж залишається за кулісами громадянського обов’язку?.. "Дуже хочеться у відпустку, але про неї не дозволяю собі думати, тому що то печальні думки, — усміхається перша леді. — І дуже хочеться, щоб діти період війни пережили без значних травм. Ми працюємо з ними, проте будь-хто може спитати: а навіщо вчитися — хто знає, що буде завтра? Ніхто не знає, але підтримувати віру в завтра треба, адже все буде добре. І я повторюю "все буде добре", як мантру, і сама вірю в неї".
Фото: Stephan Lisowski
Зачіски: Pavlo Lotnik
Макіяж: Svitlana Rymakova
Гафери: Andrii Ushenko, Oleksii Kuzmenko
