5 українських фільмів, які цьогоріч покажуть у Каннах
З 17 по 28 травня у Франції триватиме Каннський кінофестиваль. На одному з головних кінофестивалів у світі Україна представить відразу кілька нових фільмів, також у межах кіноринку Marche du Film презентують стрічки, що нині перебувають на стадії виробництва. Розповідаємо про найцікавіші стрічки.
Повнометражний дебют Максима Наконечного – це жорстка й сюрреалістична історія про жінку-воїна, яка не бажає бути жертвою. Після звільнення з ворожого полону аеророзвідниця Ліля намагається повернутися до свого мирного життя в Україні. Вдома вона дізнається, що вагітна внаслідок зґвалтування своїм наглядачем. Режисер і сценарист стрічки – дебютант Максим Наконечний (режисер фільмів "Невидима", "Новий рік у сімейному колі"), співсценаристка – Ірина Цілик (режисерка фільму "Земля блакитна, ніби апельсин").
"Памфір" – дебютний фільм режисера Дмитра Сухолиткого-Собчука. Це історія про доброго сім’янина, якому доля дає випробування, коли він звертає з чесного шляху заради своєї сім’ї. Події розгортаються на заході України напередодні традиційного святкування Маланки. Памфір повертається до своєї родини після тривалої відсутності. Безумовна любов Памфіра до сім’ї має побічну дію. Коли його син влаштовує підпал у молитовному домі, герой змушений відновити зв’язок зі своїм неспокійним минулим. Знімали стрічку в Карпатах. "Памфір" створений у копродукції України, Франції, Польщі та Чилі.
Документальный фільм, робота над яким почалася ще під час революції гідності в 2013. Фільм розповість про революцію, про анексію Крима початок війни на Донбасі. Режисер та продюсер стрічки — Павло Пелешок, ветеран російсько-української війни (2014 – 2020). Автор ідеї — Юрко Іванишин, також ветеран російсько-української війни (2014 – 2020).
Одна з найважливіших прем’єр Каннського кінофестивалю – новий фільм литовського режисера-документаліста Мантаса Кведаравічуса, що загинув на початку квітня в Маріуполі. Закінчити фільм-розповідь про історію міста вдалося нареченій Кведаравічуса – Анні Білобровій, що працювала над стрічкою разом з режисером. У 2014 і 2015 роках Мантас Кведаравічус уже був у Маріуполі, на Донбасі, в самому центрі військових дій, де зняв першу частину стрічки "Маріуполь". У 2022 році він повернувся в місто, щоб зустрітися з героями першої частини фільму та зняти продовження, однак потрапив у полон до окупантів і загинув. За словами команди, цей фільм документує життя під бомбами й унікально передає моменти жаху, трагедії та одночасно надії.
У межах кіноринку Marché du Film у Каннах презентують документальні проєкти з України, що наразі перебувають на стадії виробництва. Один з них має назву "Залізна сотня" – роботу над ним розпочато два роки тому на основі записів інтерв’ю з воїнами полку "Азов". Згодом фільм трансформувався: зараз це історія про добровольців-ветеранів, які демобілізувалися з війни на сході України у 2015–2017 роках, повернулися до цивільного життя, але змушені піти на війну у 2022 році. "Цей фільм не про війну, а про те, як змінюються люди, якщо в їхній дім прийшла війна. Через призму трьох героїв стрічка показує зріз українського молодого покоління та демонструє розвиток громадянського суспільства, що яскраво виявило себе в перші тижні повномасштабного російського вторгнення в лютому-березні 2022 року", – кажуть автори.
