У ніч з 4 на 5 травня в Нью-Йорку відбулася головна подія року для всієї модної індустрії — бал Met Gala 2026. Цього року глядачі побачили справжню "ніч у музеї", коли виставкові експонати оживають: на червоній доріжці перед ними пройшлися живі грецькі скульптури, як-от Кендалл Дженнер в образі Ніки Самофракійської, чи героїні з робіт Густава Клімта, Леонори Керрінгтон та Іва Кляйна. Роздивімося, які артреференси використали гості балу, адже цього року він був присвячений взаємодії між модою, мистецтвом і тілом.
Мадонна
Мадонна в образі відьми ефектно з’явилася на червоній доріжці Met Gala у супроводі семи помічниць, які тримали її шлейф. Цей перформанс — відсилання до роботи британсько-мексиканської художниці Леонори Керрінгтон під назвою "Спокуса святого Антонія" (1945).
Над образом Мадонни працював креативний директор Saint Laurent Ентоні Ваккарелло — разом вони відтворили найменші деталі картини, зокрема головний убір у вигляді корабля-привида.
Кендалл Дженнер
Американська модель Кендалл Дженнер для балу Met Gala 2026 обрала скульптурну в усіх сенсах сукню, натхнену Нікою Самофракійською — однією з найвідоміших статуй античної епохи.
Над сукнею працював дизайнер Зак Позен — це була його перша співпраця з Дженнер. Цікавий факт: зараз він є креативним директором демократичного бренду GAP, тому за основу сукні взяв звичайну білу футболку і поєднав її з традиціями драпірування таких видатних дизайнерів, як Мадам Гре та Аззедін Алая.
Ґрейсі Абрамс
Музикантка Ґрейсі Абрамс продемонструвала на Met Gala 2026, як легендарний "Поцілунок" Густава Клімта може стати модним висловлюванням. На червоній доріжці ми побачили її в золотій сукні, над створенням якої працював Матьє Блазі — креативний директор Chanel.
Зв’язок із Клімтом Блазі підкреслив не лише за допомогою золотого кольору, а й завдяки фірмовій геометрії австрійського художника. Ліф сукні прикрашений різнокольоровою мозаїкою, яку тисячі туристів приїжджають побачити у віденському палаці Бельведер, де зберігається картина.
Кім Кардаш'ян
Образ Кім Кардаш’ян став триб’ютом творчості британського художника Аллена Джонса — ключової фігури європейського поп-арту. Об’єктом його досліджень завжди було жіноче тіло. Ще з 1960-х художник фактично став апологетом його культу, досліджуючи і сексуальність, і гламур. Джонс перетворював жінок на картини, скульптури і навіть меблі.
Головним референсом для команди Кардаш’ян став знімок моделі Кейт Мосс, яка позує для журналу Pop Magazine у металевому помаранчевому боді, створеному Джонсом.
Charli XCX
Співачка Charli XCX лише на перший погляд обрала стриману сукню Saint Laurent, яка насправді є гарним прикладом, як поєднувати моду та мистецтво. Натхненням став жакет із колекції Saint Laurent 1988 року, яка, своєю чергою, була присвячена творчості Вінсента ван Гога, зокрема його роботі "Іриси".
Гайді Клум
Гайді Клум, яку називають королевою перевтілень під час святкування Геловіну, свій талант до найнеочікуваніших трансформацій перенесла і на червону доріжку Met Gala. Цього разу вона стала живою скульптурою. Її референсом стала робота скульптора Рафаеля Монті "Весталка у завуальованому вигляді", яку замовив Вільям Кавендіш, 6-й герцог Девонширський, під час поїздки до Неаполя 1846 року. До речі, цю скульптуру можна було побачити і на великому екрані — у фільмі Джо Райта 2005 року "Гордість і упередженість".
Клер Фой
Ще одним витонченим образом, який пов’язує моду та мистецтво, порадувала акторка Клер Фой. Головною деталлю її чорної сукні стала спущена бретелька — реверанс у бік картини "Портрет мадам Х" Джона Сінгера Сарджента. Картина стала скандальною на Паризькому салоні 1884 року: спочатку одну бретельку сукні було написано спущеною з плеча, і публіка сприйняла це як надто відвертий жест. Згодом Сарджент переписав її, піднявши на плече.
Тесса Томпсон
Акторка Тесса Томпсон, своєю чергою, надихалася мистецтвом ХХ століття, а саме творчістю Іва Кляйна. Його знамениті монохромні полотна отримали високу оцінку за використання одного-єдиного кольору — синього. Пізніше цей специфічний відтінок, який Кляйн зрештою запатентував, став відомий як International Klein Blue (IKB).
Експерименталізм Кляйна — це роботи, у яких він використовував оголені жіночі моделі як живі пензлі, покриваючи їх синьою фарбою й перетягуючи полотнами для створення зображення. Цей напрям художник назвав антропометрією. Цю енергію спробували передати і через сукню Томпсон, над якою працював Ентоні Ваккарелло, креативний директор Valentino.