Ми вже минули етап розгубленості, паніки та істерик. Ми вже пережили стадію ненависті та люті. І тепер нас накриває хвиля розчарування, зневіри та опускання рук. Що робити?
Війна заскочила всіх нас зненацька. Ніхто не був готовим пережити такий натиск емоцій, тому важливо розуміти, що в цей час відбувається з нашою психікою, чого чекати, і головне — як жити далі. Отже, як в умовах сильного стресу підтримати себе? Ось техніки самодопомоги.
Найкраща допомога — чесно зізнатися в тому, що відбувається. Відчувати страх — це нормально. Будь-які законні методи боротьби зі страхом доречні, якщо вам від цього стає спокійніше.
Знайдіть точку між безіменним пальцем та мізинцем і натисніть на неї. Це точка, на яку ми впливаємо, коли стає страшно. Це допомагає заспокоїтися.
Дуже важливо пити багато води. Вмивання, душ, ванна — поки це є можливим, використовуйте все. Друга рідина — піт. Якщо є можливість рухатися — рухайтеся. Щонайменше поприсідайте. Третя рідина — сльози. Якщо хочеться плакати — поплачте. Це не соромно. Це — емоція, це нормально.
Запишіть все, що вам дав цей день. Свої почуття, свої думки. Ви знайдете власні рецепти спокою та станете провідником сили для інших. Писати — дуже допомагає, структурує і заспокоює.
Робіть вдих на 2 такти, а видих — на 4 чи 6. Тобто затримуйте дихання. Дітям можна давати скоромовки, щоби вони говорили їх на видиху.
Докладніше про техніки дихання ми писали тут.
Коли ми перебуваємо в стані стресу, то переважно ходимо паралельно: права рука, права нога. Це вказує на порушення зв’язку між кулями мозку. Старайтеся йти перехресно: ліва рука, права нога.
Проговоріть про себе чи вголос: "Я впораюся, ситуація справді складна, але я зроблю це". Вправа допомагає повернути серцебиття в нормальний ритм.
Якщо ви не можете впоратися з навантаженням на ментальне здоров’я самостійно — зверніться по професійну допомогу до психотерапевта. Щоб записатися на консультацію, досить перейти за посиланням.