Традиційно починаємо з добрих новин: жодної атаки не було; з хімічними підприємствами теж усе гаразд. Але підготовлений – означає озброєний. Тож вживаємо превентивних заходів і готуємося до можливих негараздів. З надією, що не стане в пригоді.
У матеріалі "Що робити в разі хімічної атаки або аварії на хімпідприємстві: пам’ятка МОЗу" ми зазначали: щоб захистити дихання, треба використовувати протигази. Якщо протигаза немає (будьмо чесні, їх немає майже ні в кого), згодяться ватно-марлеві пов’язки, змочені водою або 2–5%-ми розчинами: питної соди (в разі ураження хлором), оцтової або лимонної кислоти (в разі ураження аміаком).
Щоб не потрапити в панічну пастку, розчини краще підготувати заздалегідь.
Потрібні:
2 порожні пляшки від води або соку;
водостійкий маркер;
сода;
лимонна кислота;
вода.
Що робити:
Зробіть розчини: на 0,5 л води – 1 ст. л. соди/ лимонної кислоти.
Содовий розчин перелийте в пляшку, на якій напишіть "ХЛОР". І вкажіть стрілочку вгору ("Хлор – лізь на бугор", – каже народна мудрість). Адже МОЗ нагадує: "У разі аварій з викидом хлору — намагайтеся пересуватися підвищеннями".
Кислотний розчин позначте написом "АМІАК". Додайте зображення стрілки, спрямованої вниз, як нагадування про те, що в разі викиду аміаку треба пересуватися низинами: газ підіймається вгору.
У разі потреби розчини будуть напохваті, і їх можна буде використати без паніки. Звісно, тримати їх треба зачиненими, поза зоною доступності для дітей.