GUSHKA — самобутній проєкт з Івано-Франківщини, який себе називає студією ужиткових речей та відновлення давніх ремесел. Його мета — повернути повагу до давнього ремесла ткаль, а також відродити традиційні карпатські ремесла. "Ми не продаємо міфи, а пропонуємо шматочок автентичного гірського життя, такого ж яскравого та текстурованого, як наша вовна", — поетично розповідають у бренді. У межах спецпроєкту "Сила традицій", реалізованого разом із брендом Zacapa, команда Vogue вирушила в саме серце Карпат, щоб побачити все на власні очі.
Зайшовши на сайт GUSHKA, миттєво пірнаєш у світ бренду прямо через екран власного смартфону — атмосферне відео на головній сторінці ідеально передає суть і настрій цього проєкту, а слова "Відчуйте обійми Карпат у кожному виробі" спонукають застрибнути в авто і відправитися до мальовничої Гуцульщини.
Саме тут у 2016 році в подружжя Олега та Дарини Луканюків народилася ідея створити майстерню вовняних виробів. Вона стала продовженням і логічним доповненням ще однієї їхньої ініціативи — "Дідової хатчини", яка вже дев'ять років приймає гостей. "У GUSHKA немає складних механізмів для натхнення. Все, що нас оточує, — це вже велике натхнення кожного дня. Ліси, річки, повітря, традиція і культура, яка існувала тут до нас, надихають творити й не зупинятися", — розповідає Дарина Луканюк. Підтвердження її словам можна одразу знайти на тому самому сайті марки — їхні фірмові ліжники не просто виготовлені з високоякісної карпатської вовни, а й за допомогою узорів знайомлять з місцевими традиціями та навколишньою природою. Так у давнину робили самі гуцули, відтворюючи в ескізах ліжників все, що бачили навколо себе.
А навколо хочеться дивитися, вбирати в себе силу гір, ближче знайомитися з місцевими ремеслами. Саме цей унікальний всесвіт і став поштовхом започаткувати GUSHKA, щоб ділитися цим теплом зі світом. "GUSHKA для мене — це насамперед люди, регіон, в якому ми живемо, неймовірна природа, — додає співзасновниця бренду. — Це дуже справжня, людська та чесна історія".
Люди — найголовніша цінність, яка об'єднує все у GUSHKA. Адже ще одним поштовхом до створення проєкту стало співробітництво подружжя з Любов’ю Рибенчук — сусідкою, яка досконало володіє старовинним ремеслом ткацтва. Під керівництвом пані Любові всі охочі навчалися майстерності ткацтва та працювали пліч-о-пліч із GUSHKA. Разом із брендом зростала і команда: залучали досвідчених ткачів, щоб задовольнити попит на їхні вироби в Україні та за кордоном. "Я щаслива, що нам вдалося надати статусності професії ткалі, популяризувати її, вивести на новий рівень. Один із ключових для нас напрямків зараз — робота з українською сировиною й автоматизація процесу виготовлення нитки саме з українських овець. Наразі вся нитка виготовляється вручну — це маленькі локальні домашні виробництва, — ділиться закулісними деталями Дарина Луканюк. — Багато інформації ми знаходили вже в процесі пошуку — їздили селами, спілкувалися з носіями ремесла, відвідували сусідні регіони — Закарпаття та Буковину, зверталися до традицій інших країн, шукали старі записи та орнаменти, вивчали їх. Деяким було по 100-120 років. Так ми дізнавалися про різноманітні техніки ткання, які використовуємо сьогодні, що робить продукт GUSHKA носієм української спадщини".
Сьогодні GUSHKA має тонну річного виробництва вовни і збільшує свої масштаби. Бренд несезонний, тому він має постійно основні товари, а також кілька дропів, серед яких "Ліс", "Гук" і "Традиційний", — це все вовняні вироби, які є відтворенням українських автентичних візерунків, що використовувалися з давніх-давен. Серед них — вовняний одяг, подушки, килими, доріжки та ліжники. "Виготовлення виробів з вовни — важкий процес, який не обходиться одним кроком, — це ручна праця та багато процесів. Все починається з підстригання овець, далі вовна обробляється, вимивається, випарюється та вичісується, з неї прядуть нитку, а вже потім створюються наші вироби", — розповідають у GUSHKA, а також конкретними кроками демонструють своє бажання розвивати вівчарство ще більше. У березні цього року команда бренду отримала грант на суму 500 000 гривень після перемоги в навчально-грантовій програмі THINK ON. Глобальна мета майстерні — створити в місті Косів центр перероблення вовни й навчити ткацтву ще більше людей.
Про мистецтво ліжникарства хочеться розповідати окремо, адже у бренді влучно підмічають, що саме це ремесло демонструє й підкреслює нашу ідентичність. Ліжник — це товстий вовняний, здебільшого узорно-тканий виріб з об'ємною поверхнею та довгим пухнастим двостороннім ворсом. У кожному регіоні є свої традиції та особливості виготовлення. Ще здавна ліжники використовували їх як ковдру, застеляли ними ліжко чи навіть клали на підлогу, адже споконвіку гуцули переконані в тому, що вовна має цілющі властивості. "Це наша мова, якою ми можемо говорити зі світом без перекладачів", — підсумовує Луканюк. З нею не можна не погодитися.
Інтерв'ю: Violetta Fedorova
Режисерка: Anna Bugakova
Відео та фото : Polina Grebenik
Звукозапис: Xenia Vynogradova
Стиль: Anastasia Zamula
Помічниця стилю: Maria Gopanchyk
Макіяж та зачіски: Daria Zhadan
Сет-дизайн: Maksym Paliienko
Продюсерка: Marina Sandugei-Shyshkina
Лінійний продюсер: Oleg Patselya