Що буде, якщо сучасні модні дизайнери переосмислять найвідоміші костюми в історії кіно? Який вигляд матимуть легендарні персонажі, якщо їхні образи відтворити очима креативних директорів Louis Vuitton, Balmain, Marc Jacobs чи Miu Miu? У цьому матеріалі зібрано костюми з восьми культових фільмів — "Баррі Ліндон", "Марія-Антуанетта", "Дюна", "Чорна Пантера", "Орландо", "Едвард Руки-ножиці", "Одного разу в… Голлівуді" та "Великий Гетсбі". Їхні автори — провідні дизайнери, які створили сьогочасні версії образів спеціально для Vogue World: Hollywood. Це демонструє, як мода формує культуру й перетворює кінокостюми на частину світової історії.
"Марія-Антуанетта", 2006
Італійка Мілена Канонеро — одна з найвідоміших художниць із костюмів у світі. Вона має чотири премії "Оскар" і ще дев’ять номінацій. Її ім’я нерозривно пов’язане з історією дизайну вбрання в кіно. Ще 1986 року Vogue писав: "Коли Канонеро створює костюми, це не просто гарні образи — це спосіб, у який вона розповідає історію персонажа через моду". Її творчий почерк завжди вирізнявся увагою до деталей та кольору. Та попри глибоке занурення в історію костюма, вона не прагне документальної точності. "Я надихаюсь мистецтвом і фотографіями різних епох, але головне — передати дух часу", — пояснює Канонеро.
Для Vogue World Hollywood креативний директор Louis Vuitton Ніколя Жеск’єр відтворив чуттєві й розкішні сукні в стилі рококо XVIII століття, надихаючись роботою Канонеро у стрічках "Баррі Ліндон" Стенлі Кубрика та "Марія-Антуанетта" Софії Копполи.
"Дюна", 2021
Коли Дені Вільньов запросив Жаклін Вест створити костюми для фільму "Дюна", вона спершу відмовилася: "Я не працюю у жанрі наукової фантастики". Але саме це зацікавило режисера. "Він сказав: "Я хочу, щоб майбутнє мало такий вигляд, ніби воно має минуле", — згадує Вест. — Думаю, він запросив мене тому, що йому сподобалася моя робота у фільмі "Легенда Г'ю Гласса" — я завжди спираюся на реалістичність".
Художниця, яка вивчала історію мистецтва, надихалася середньовічними джерелами та культурою Північної Африки й Близького Сходу. Частину дизайну костюмів "Дюни" вона створила за детальними описами з книги Френка Герберта. "Ми знали, що костюми мають бути функціональними, мати систему для збереження води, але водночас залишатися бронею. Фремени були воїнами, і це треба було показати".
Вест зізнається, що працювала доти, доки не чула від Вільньова: "Мені дуже подобається". Її дизайн костюмів у кіно — приклад того, як стиль і практичність можуть злитись у єдину естетику.
"Чорна Пантера", 2018
"Дизайн костюмів — це створення цілого світу", — каже Рут Картер, дворазова володарка премії "Оскар" за роботу над фільмами "Чорна Пантера" та "Чорна Пантера: Ваканда назавжди". Її робота стала прикладом того, як мода в кіно може поєднувати історію, символіку та сучасність.
Картер згадує: "Коли Чедвік Боузман уперше приміряв костюм, це був неймовірний момент. Він випромінював силу — я не могла стримати емоцій: Чорна Пантера стояв просто в моєму офісі". Втім, костюм довелося вдосконалити. "Ми додали деякі елементи, щоб у ньому було зручніше рухатися, та спеціальний механізм для маски. Це був складний, але важливий процес", — говорить Картер. Така ж увага до деталей була і в костюмах Дора Мілаж — жіночої гвардії Ваканди. Один із цих образів демонструє модель Авар Одьянг, яка позує в образах-інтерпретаціях авторства Олів’є Рустена з Balmain для Vogue World: Hollywood.
"Орландо", 1992
"Я створила чимало костюмів для багатьох фільмів, але в "Орландо" у мене була найбільша свобода дій", — каже Сенді Павелл, триразова володарка премії "Оскар" і лауреатка BAFTA. Стрічка режисерки Саллі Поттер з Тільдою Свінтон у головній ролі — це приклад того, як костюми у кіно можуть передавати філософію часу. "Ми не прагнули стовідсоткової точності, але хотіли передати настрій епохи", — каже Павелл.
Свінтон зіграла роль й у створенні вбрань для Орландо. "Я не можу створювати костюм, не знаючи, хто його носитиме. Це не просто одяг — це частина персонажа, — додає Павелл. — Я відчуваю загальний настрій, розумію, яким може бути образ. Йдеться не лише про зовнішність чи колір, а про те, як людина себе поводить, як рухається, як тримається. Її думка справді важлива, адже ми разом створюємо персонажа. Я не просто вдягаю людей чи роблю їх гарними для вечора — я допомагаю повірити в героя".
"Едвард Руки-ножиці", 1990
"Образ Едварда народився на вулицях Нью-Йорка", — каже Коллін Етвуд, чотириразова володарка "Оскара" за дизайн костюмів до фільмів Тіма Бертона. Вона пояснює, що костюм культового персонажа сформувався з матеріалів, які можна було знайти в нью-йоркських торгашів на Канал-стріт і Орчард-стріт — місцях, де вони продавали залишки шкіри, ремені, металеві деталі, старі інструменти. Саме з цих речей і народилася ідея створити образ героя, ніби зібраного з різних уламків і частин, — поєднання бандажа, практичності та вікторіанського стилю.
"Едвард — це продукт уяви Тіма, — розповідає Етвуд. — Я завжди кажу, що Тім "малює людей": у нього є безліч ескізів дивовижних створінь, які живуть у його уяві роками. Саме ці малюнки й стали для мене відправною точкою у створенні образу Едварда". Для Vogue World: Hollywood Етвуд створила нову версію костюма містера Руки-ножиці, у якій знялася Анок Яй. Модель також з’явилася в інтерпретації образу від Шона Макгірра з McQueen.
"Одного разу в… Голлівуді", 2019
Аріанн Філліпс спеціалізується на костюмах у фільмах, заснованих на реальних історіях. Вона працювала над образами Боба Ділана і Джонні Кеша у "Переступити межу", а також створила костюми Шерон Тейт у стрічці Квентіна Тарантіно "Одного разу в… Голлівуді".
"Я хотіла якнайправдивіше відтворити образ Шерон, — розповідає Філліпс. — Зрештою, вона була справжньою іконою стилю 1960-х". Пальто з екошкіри пітона, яке Шерон Тейт у виконанні Марго Роббі носить на вечірці в Playboy Mansion, зробили за зразком оригінального виробу Ossie Clark, у якому акторка з’явилася на лондонській прем’єрі фільму "Дитина Розмарі" 1968 року. Сама Аріанн Філліпс колекціонує роботи Ossie Clark. "Шерон і Роман Поланскі у 1960-х жили в Лондоні — в розпал періоду, коли Карнабі-стріт стала осередком молодіжної культури, моди й свободи самовираження", — розповідає Філліпс. Саме там зародився стиль Swinging London — яскрава, смілива, експериментальна мода, яку зробили відомою дизайнери Мері Квант і Ossie Clark, а також зірки на кшталт The Beatles, The Rolling Stones і Твіггі. Для події Vogue World: Hollywood Квентін Тарантіно люб’язно погодився дати в оренду оригінальне пальто з фільму, а Marc Jacobs представить його точну реконструкцію.
"Великий Гетсбі", 2013
Австралійська художниця з костюмів Кетрін Мартін — друга жінка в історії після Едіт Гед, яка здобула одразу два "Оскари" за один фільм — у категоріях за дизайн костюмів і роботу художника-постановника. Вона повторила це досягнення двічі: вперше — у 2002 році за "Мулен Руж!", а вдруге — у 2014-му за "Великого Гетсбі". Її унікальний талант поєднувати історичну точність із сучасною візуальністю зробив обидві стрічки впізнаваними за їхніми костюмами, що фактично визначили естетику кіно своєї епохи.
"Баз хотів, щоб костюми були засновані на реальних силуетах, фактурах і тканинах 1920-х, але водночас мали сучасний вигляд, — каже Мартін. — Він не хотів старого Нью-Йорка в сепієвих тонах. Він хотів відтворити місто, яке було яскравим, чуттєвим, живим — таким, яким його бачили Зельда й Скотт Фіцджеральди або будь-хто з персонажів роману". На створення костюмів Мартін надихнули модні ілюстрації тієї епохи. Вона віддала перевагу формі, а не точній історичності. Найяскравіший спогад Мартін з часів роботи над фільмом — співпраця з Міуччею Прадою, яка допомогла переосмислити стиль 1920-х для сучасної аудиторії. Для Vogue World Hollywood Прада створила нове бачення Дейзі — у вигляді сукні Miu Miu, натхненної епохою джазу.
Photo: Ethan James Green
Style: Alex Harrington
Hair: Jimmy Paul
Makeup: Kabuki
Manicure: Yuko Tsuchihashi
Tailoring: Hailey Desjardins
Production: Tann Services
Set Design: Julia Wagner
За матеріалом vogue.com