Що краще: класичний (обрізний) чи європейський манікюр?
Багато українок, що втекли за кордон від війни, кажуть, що не можуть знайти "свого" майстра, а стандарти якості манікюру в Європі та США сильно відрізняється від українських – не в кращу сторону. Частково це пояснюється тим, що ми звикли до класичного манікюру. За кордоном же не прийнято застосовувати обрізні техніки. Розповідаємо, що треба знати про різницю між українським та європейським манікюром.
Спершу треба розібратися з термінами. Вікторія Колодій, засновниця й креативна директорка мережі MVK, сертифікована майстриня з практикою манікюру, пояснює: те, що в Україні називається невинним словом "класичний" (або "обрізний") манікюр, в Європі та Америці — манікюр медичний. "Медичний манікюр передбачає використання різальних інструментів і борів. Щоб зробити його з дотриманням усіх протоколів і заходів безпеки, треба встановити спеціальне стерилізаційне обладнання від перевіреного виробника, навчити працівника, зоною відповідальності якого буде контроль за процесом стерилізації. Це витратно з погляду ресурсів: людських, фінансових, часових тощо. У Європі й Америці, щоб встановити обладнання зі стерилізації, треба мати медичну ліцензію".
Згідно із західними стандартами, використовувати під час манікюру різальні інструменти (ножиці, бори) не рекомендується в принципі. Майстер може прибрати нашкірницями шкіру, яка наростає на бічних валиках, але на цьому й усе. Те, що стосується маніпуляцій з кутикулою, коли її прибирають ножицями, вважається медичною процедурою і не може бути зроблено у звичайній студії манікюру.
"Nail-artist в Європі та Америці — це людина, яка працює з покриттями, кольором і лаком, — пояснює Вікторія. — Навчають цього мистецтва впродовж пів року". Тому фахівець з манікюру може віртуозно працювати з дизайном нігтів, але водночас йому й на думку не спаде пропонувати клієнтові послуги з усунення кутикул.
"Пік популярності обрізного манікюру припадав на початок 90-х, — каже топмайстриня мережі салонів Clipse Юлія Шкірук, — тоді в Україні не були поширені інші типи манікюру. У разі обрізного манікюру довжина й форма нігтя коригуються пилочкою, після чого триває робота зі шкірою. Раніше використовувалося замочування у ванночці, тепер той самий ефект досягається використанням ремуверу, який розм’якшує кутикулу й ороговілу шкіру. Він також розчиняє тонку білу плівку на нігті — птеригій. Кутикулу та її залишки відокремлюють від нігтя напівкруглою лопаткою — пушером. Розм’якшену кутикулу зрізають ножицями, а бічні валики обробляють нашкірницями. Якщо клієнтові це підходить, то бічні валики шліфують. Відтак шкіру зволожують", — розповідає Юлія Шкірук з Clipse.
Для так званого європейського манікюру, в якому кутикул не обрізають, фахівець пилочкою надає нігтям форми, наносить ремувер, відсуває паличкою кутикулу, вичищає птеригій для бездоганного покриття лаком. Клієнтові радять раз на кілька днів самостійно відсувати кутикулу паличкою з апельсинового дерева й користуватися олійкою для кутикули. Якщо людина не готова зробити це звичкою, то перейти на необрізний манікюр не вийде: нігті не матимуть охайного вигляду.
Переваги обрізного манікюру очевидні:
- Після процедури руки мають чистий, ідеально охайний вигляд.
- Візуально збільшується довжина нігтьової пластини.
- Є змога зробити покриття під кутикулу.
Вади теж є:
- Процедуру треба постійно повторювати, тому що у відповідь на травмування (а обрізати кутикулу — означає травмувати шкіру) клітини відновлюються активніше, кутикула росте швидше, і доводиться знову відвідувати салон.
- Є ризик інфекцій, якщо фахівець недосвідчений або якщо стандарти безпеки в салоні — не найвищого рівня.
- Деякі майстри занадто глибоко вичищають простір під кутикулою, тому все наростає сильніше.
"Є клієнти, які дуже люблять, коли зрізається кутикула: після вони відчувають майже полегшення ("ніби 10 кг скинула"), — розповідає майстриня манікюру, засновниця інстаграм-акаунта @culturamanicura Діана Коваль. — Для них важливий процес зрізання, найімовірніше, не естетично, а психологічно".
Якщо кутикула зрізана надто глибоко, про це свідчитимуть такі ознаки:
- червоніє шкіра;
- з’являється біль під час миття рук гарячою водою;
- кутикула швидше наростає і грубіє.
"Обрізний манікюр підходить для людей з м’ясистою кутикулою, щільними нігтями, нормальною або товстою шкірою. Оскільки „зайвої" шкіри в таких клієнтів багато, то одним ремувером не обійтися — треба зрізати", — пояснює Юлія Шкірук.
"Європейський манікюр ідеальний для клієнта, у якого кутикула не розростається; для того, хто здатний регулярно й систематично доглядати за руками, а також для власників чутливої шкіри з близько розміщеними судинами", — розповідає Альона Клименко, викладачка мережі Bunny Nail Cafe.
Діана Коваль, завжди пояснює своїм клієнтам плюси й мінуси обох типів. "Коли клієнти бачать, який гарний та естетичний вигляд має європейський манікюр, без сумніву віддають перевагу йому", — каже вона.
Переваг у європейського (необрізного) манікюру досить:
- Він не загрожує здоров’ю (за винятком рідкісних випадків алергії на ремувер), оскільки виконується без різальних інструментів.
- Кутикула перестає наростати й завжди залишається в одному й тому ж естетичному стані.
- У разі правильного домашнього догляду не утворюються задирки.
- Годиться для тих, хто має тонку й чутливу шкіру.
Без вад теж не обходиться:
- Він потребує постійного домашнього догляду й візитів до салону, щоб підтримувати нігті й кутикули в порядку.
"Варто звертати увагу на кваліфікацію майстра, який проводить обрізний манікюр, — попереджає Анастасія Левченко, засновниця Accent Beauty Buro, лікарка-алергологиня, кандидатка медичних наук. — Ця техніка — досить складна для новачків, high level за рівнем відповідальності. Гепатит B, C і ВІЛ, грибок — неповний список захворювань, які можна отримати через інструмент, що контактував з кров’ю зараженого". Цей погляд поділяє топмайстриня манікюру Софія Поета.
Не варто піддаватися спокусі проводити апаратний манікюр самостійно в домашніх умовах: "Апаратний манікюр проводиться за допомогою спеціального апарата з обертовим інструментом, фрезою. Так само, як і європейський, вважається атравматичним різновидом манікюру щодо цілісності шкіри. Шкіра не отримує сигналу про травму, тому такий манікюр акуратно відростає". Не годиться для власниць тонкої та м’якої нігтьової пластини, оскільки обертовий інструмент може нашкодити нігтям в зоні лунули (основи нігтя)", — каже Софія Поета.
Не соромтеся запитувати в майстра або адміністратора салону краси про те, як у салоні дотримують правил стерильності. Золотий стандарт такий: кожен інструмент, очищений і продезінфікований спеціальним засобом, упаковують у крафт-пакет з індикатором. Далі його поміщають в автоклав, де під високим тиском і температурою повністю знешкоджують патогенні мікроорганізми, віруси й бактерії. Індивідуальний пакет з інструментами після стерилізації розкривають при вас, а на самому пакеті є індикатор правильно проведеної стерилізації.
"У нас велика частина інструментів — одноразові; металеві обробляються спеціальним способом після кожного використання. Спочатку ми їх замочуємо в дезінфекційному розчині, потім миємо під проточною водою з милом і щіткою, відтак інструмент проходить температурне оброблення в автоклаві", — каже Юлія Шкірук.
Пилочки для надання форми нігтям, полірувальники та шліфувальники для нігтів мають бути одноразовими, як і інші витратні матеріали.
"Найвищий ризик заразитися — у разі звернення до надомних і приватних майстрів-практиків, — каже Анастасія Левченко, — вони не мають змоги проводити повноцінне оброблення інструменту. Про автоклавування, за якого вбиваються віруси ВІЛ і гепатиту, і мови бути не може. Автоклавів немає навіть у багатьох салонах, оскільки це дороге обладнання, і ціна манікюру буде відповідною".
"На жаль, це не розв’язання проблеми", — каже Анастасія Левченко. Ось у чім річ:
- Навіть для особистого інструменту перед процедурою потрібен повноцінний цикл стерилізації. Для її проведення треба прийти в салон щонайменше на годину раніше.
- Працюючи з чужим інструментом, майстер з більшою ймовірністю може травмувати клієнта.
- Для якісно зробленого манікюру інструмент потребує регулярного заточення. Стежити за заточуванням і стерилізацією під час кожного візиту на манікюр, дуже обтяжливо.
"Все просто, — відповідає Анастасія Левченко, — у багатьох зарубіжних країнах, на відміну від України, заборонено використовувати різальні інструменти людям, які не мають медичної освіти, а салонам, що працюють у сфері обрізного й апаратного манікюру, треба мати спеціальну медичну ліцензію. Геть не всі власники за кордоном готові йти на такий крок, якщо можна обходитися апельсиновою паличкою і ремувером, водночас заощаджуючи час і гроші. До того ж історично манікюрні школи в країнах заходу слабші, ніж у нас. Відповідно, уявлення про якісно зроблений манікюр у нас різні. Стандарти наших співвітчизниць набагато вищі". Цим і пояснюється те, що людям, які виїхали за кордон, так важко знайти свого майстра.
"За кордоном обрізного манікюру майже немає як типу, — каже Юлія Шкірук. — Вся річ у тім, що жінки в Україні дуже критично ставляться до своєї зовнішності. Відповідно планка якості задається висока. Мої клієнтки постійно скаржаться, що не можуть зробити гідний манікюр у подорожі. Не знаю як в Африці та Азії, але в Європі та США дуже поширений рух бодипозитиву й природності краси, тому жінки набагато простіше ставляться до питань зовнішності".
