Три жінки, які втратили волосся, — через алопецію, внаслідок онкологічного лікування та за власним вибором, — розповідають про свій досвід
Альона Щерба, 34 роки, архитекторка, дизайнерка
Втратила волосся у 29 років через алопецію
"Для багатьох жінок втрата волосся — катастрофа. Я хотіла би це змінити: волосся не вартує того, щоб заважати жити. Наша зовнішність міняється щороку. Ми всі станемо старше, наше тіло пройде зміни, які має пройти. До цього варто ставитись нормально. Сприймати зміни своєї зовнішності — необхідно, адже навколо безліч людей, які втрачають важливі органи. А що волосся, — без нього можна жити".
Сьогодні Альона каже, що, коли йде вулицею і ловить на собі чийсь здивований погляд, то не одразу розуміє, в чому справа. Вона не носить перук та так званих систем заміщення волосся (ними часто користуються знаменитості) — не подобається відчуття чужих пасм і клею на голові. Альона мріє, щоб вигляд лисої жінки сприймався так само нормально, як пересічної блондинки чи брюнетки.
Альоні було 23, вона вчилася на архітектура, писала диплом і не одразу помітила, що її довге брунатне волосся, яке вона обожнювала, почало рідіти: на голові вона знайшла голу ділянку діаметром майже 10 см. Вона вирішила, що підхопила від кота лишай, побігла до "шкірвену". Професор Глухенький сказав, що це алопеція, виписав лікування (мазі на основі міноксиділу та болючі уколи вітаміну В). Лікування спрацювало; Альона видихнула з полегшенням.
Втім, трапився наступний епізод з випадінням — на фоні вживання гормональних препаратів, які призначила популярна гінекологиня. Спочатку волосся перестало бруднитися та випадати. Та за 4 місяці все почалося знову. Схема Глухенького більше не діяла; десь стирчав йоржик, десь — звисали пасма. Альона зробила коротку стрижку, виклала у фейсбук — і зібрала безліч компліментів.
Їй освідчився коханий, і вони почали готуватися до весілля. Дату планували так, щоб волосся встигло відрости (мали допомогти новопризначені гормональні мазі). За кілька місяців довжина дійсно з'явилася. Щоб закріпити успіх ("та попросити нових фолікулів"), вони з нареченим відправились в паломництво за маршрутом Сантьяго де Компостелли. Подорож вздовж океану виявилася фантастичною. Втім, повернувшись додому, вона знайшла нову ділянку випадіння. Сантьяго виявився безсилим.
Лікар порадив уколи гормонів просто в шкіру голови. "Хоч у сітківку ока", — відчайдушно сказала вона. Від уколів почала зростати вага. "У дилемі "бути товстою чи лисою" я обрала перший варіант. Хто ж знав, що за деякий час я стану і товстою, і лисою", — Альона розповідає свою історію з неперевершеним почуттям гумору, проте насправді їй було не до сміху: рятувала лише підтримка близьких та чоловіка.
Щовечора вона тренувала прийняття та дивилася в Pinterest фото жінок з поголеними головами. "Спочатку я не хотіла себе з ними асоціювати. За тиждень почала бачити естетику в тих фото".
Врешті, після років боротьби, вона вирішила поголити голову. Машинка пройшлась по голові та зробила першу "доріжку". "Небо на землю не впало, — каже Альона, — я просто дивилася, як змінюються риси обличчя: воно стає визначеним, виразнішим".
Коли вона вийшла на вулицю без шапки, льодяний холод оповив голову — так з'ясувалося, що волосся гріє. Під душем вона відчула, як краплі води барабанять по шкірі голови. Так виявилося, що волосся захищає. Таких відкриттів траплялося багато: взимку голова мерзне, і навіть спати доводиться в шапці; влітку небезпечно виходити без головного убору — можна схопити тепловий удар. Виявилося, що брови (які при алопеції можуть випадати разом з віями або самі по собі) — функціональні: "захищають від поту, пилу тощо".
Вона створила в телеграмі чат підтримки для жінок з алопецією в Україні; зараз в ньому 150 учасниць. Каже, що для багатьох жінок втрата волосся — більше драматична подія, ніж страшний діагноз.
"Лисі чоловіки вже відвоювали своє право на видимість — вони є в кіно, в художній літературі, в житті, — додає Альона. — Моя мета — зробити жінок з алопецією видимими в суспільстві".
Таїсія Демьянова, 20 років, музикантка, модель Cat B
Поголила голову в 20 років за власним бажанням
Скаутка модельного агентства Cat B знайшла Таю завдяки стрижці: дівчина була волонтеркою на Brave Factory, київському фестивалі електронної музики, який проводить команда артцентру Closer, — там її і помітили.
Коротке, довжиною в 2 мм волосся, — власний вибір Таї. Вона не боїться радикальних рішень — такий характер.
Їй завжди подобалися голі голови. "Я схожа на батька. Скільки пам'ятаю (хоч його і не було багато в моєму житті), у нього було дуже коротке волосся. Я дивилася на себе і думала, що мені теж пасувало би".
Я перепитую, як відреагував би тато на Таїну стрижку, чи впізнав би, так би мовити, референс. Дівчина сміється: "Тато впізнав би мене — просто подивився б, як в дзеркало". І додає: "Ми не бачимось, не спілкуємось, і я не знаю, коли ми востаннє це робили".
Їй було 17, коли вона вирішила, що пора закінчувати з дитинством, — і кинула навчання в Донецькому вищому училищі олімпійського резерву: замість двох тренувань з дзюдо на день — робота поваром-кондитером. У 18 настав новий етап пошуку себе — і Тая вступила на заочне навчання до Харківського національного університету міського господарства.
З початком війни і це навчання довелося залишити: Тая, родом з Бахмуту, покинула рідне місто через два місяці після початку повномасштабного вторгнення. Дівчина опинилася в Києві, знайшла роботу офіціанткою у веганському вуличному кафе. Там зустріла свого хлопця. Тая спостерігала, як він голить голову що два дні. Зачарована процесом, поділилася своєю давньою мрією — поголитися. "Було б цікаво", — почула у відповідь. Так і вийшло, що вони з хлопцем підтримали одне одного: він її — в рішенні спробувати нове, вона його — в виборі зачіски.
Точніше, в обмеженості вибору: "Його поголена голова — це вимушена міра: йому не подобається, він каже, це додає віку. Я завжди відповідаю, що зачіска йому пасує, і, якщо потрібно, щоб вона була така, — нехай буде". Тая філософськи каже, що в ситуації з випадінням можна боротися, але не варто. "Головне — не думати, про те, що скажуть люди. Краще — прийняти себе і насолоджуватися".
Серед плюсів короткої стрижки вона називає "мінус мільйон баночок для догляду за волоссям: просто помив свою світлу голівоньку — і вирушив у світ". Тая каже, що це не просто дружньо щодо довкілля, економить час та гроші, а ще й певним чином стабілізує ментальний стан: "Бо, коли ти заходиш в душ помитися та відпочити і бачиш цю купу баночок різних кольорів, це розфокусовує. А коли цього нема, це розвантажує голову, та й волосся має ідеальний вигляд без зайвих зусиль". Просто стрижись собі двічі на місяць — та й по тому.
Вона експериментує з кольором: спочатку її йоржик був золотисто рудий, зараз — з помаранчевим підтоном. Тая мріє поекспериментувати і з візерунками на волоссі, нанесеними фарбою. Каже, намалює ескіз сама, а перенести на волосся доручить першій-ліпшій людині, яка вміє тримати пензль.
Тая зізнається, що після стрижки у неї з'явилася неймовірна легкість. Усе решта — стиль, гардероб, прикраси, — лишилося незмінним. "Хіба що, як похолодає, мені буде потрібна шапочка".
Вона каже, що не стикалася з негативною реакцію на свою зовнішність. Хіба що її часто плутають з хлопчиком. "Одного разу я їхала на велосипеді по скляному мосту Кличка по доріжці для велосипедистів. Але пішоходи не уступали дорогу. Врешті я зупинилася в міліметрі від хлопця. "Брат, ну ти що, не бачиш, — тут купа народу!" — сказав він мені. Я промовчала — і поїхала собі далі.
Однак на відпочинку в невеличкому селі в Карпатах вона сповна оцінила, якими нетактовними можуть бути неблизькі люди, що відверто витріщалися на її стрижену голову, — бо близькі зазвичай реагують схвально. "Люди дивляться і не розуміють, чому я маю такий вигляд. Утім, для мене це нормальна реакція, я все розумію". Тая, яка маленькою жила в селі, каже, що це типово: "Якщо ти чогось не бачив, ти будеш дивитися на це з подвійною силою". І це побутове спостереження в точності відповідає ідеї, яку ми закладали в цей матеріал: показати, що люди можуть бути різними, і що волосся не визначає ані краси, ані потворності.
Валерія Юзьвяк, 24 роки, гімнастка, тренерка, модель
Втратила волосся у 21 рік через лікування рабдоміосаркоми
Вона завершила міжнародну кар'єру в художній гімнастиці в 21: два золота на чемпіонаті Європи 2020 стали її останніми медалями.
За пів року до того вона вже почала відчувати біль у животі та слабкість; тренуватися ставало важче. Утім, в гімнастиці не прийнято зважати на самопочуття: спортсменки тренуються в будь-якому стані. Та й планові чекапи вся команда проходить двічі на рік.
Втім, УЗД та МРТ, які вона ініціювала сама, виявили пухлину в матці. Після видалення з'ясувалося: злоякісну, рабдоміосаркому. Київський лікар з порогу видав: "Ти взагалі розумієш, що зі спортом покінчено? В тебе навіть може не бути дітей". Тоді вона вирішила лікуватися в Німеччині.
Її чекала ще одна операція та 6 сеансів хіміотерапії. Препарати, що вводяться під час "хімії", вражають клітини, які швидко діляться, — і волосся також. "У мене було довжелезне волосся, яке для змагань я закручувала в жмуток, і спочатку я не розуміла, як з ним розстатися". Тому ще в Києві вона вирішила морально готуватися до зміни зачіски і перед від'їздом зробила модний боб. "Це був перший крок до сприйняття себе".
Після другої "хімії" вона почала втрачати волосся — воно лишалося на одязі, на подушках, забивало сток в душі. Вона спитала тата: "У тебе є із собою машинка?" Тремкими руками батько голив доньці голову. Мама плакала. Лєра була спокійна: "Спочатку було незвично. Та я все одно залишилася собою".
Вона експериментувала з косинками; коли було холодно — вдягала капюшон. Робила селфі, просила маму фотографувати її. Викладала фото в інстаграм. Каже, що підтримка, яку вона відчувала, розчулювала до сліз. В якийсь момент випали брови, вії та все волосся на тілі — "хоч якийсь бонус".
Втім, за місяць після завершення лікування на голові почав відростати ніжний пушок, а з кожною новою стрижкою волосся ставало міцнішим. Її почали запрошувати на знімання — на одному з них вона познайомилась зі стилістом Павлом Лотніком. Він зробив їй таку вдалу стрижку, що вона і думати забула про мрію знову відпустити шевелюру.
Спочатку вона вважала, що з короткою стрижкою їй більше пасують брутальні образи та чорний; згодом почала носити всі кольори. Швидко стало ясно, їй личать масивні сережки, прикраси на шию, протисонцеві окуляри, а ще — що беззахисна голова збирає безліч компліментів. Не без винятків: бувало, старші люди приймали її за хлопчика; молоді — за лесбійку. "У людей незламні стереотипи", — сміється Лєра.
Вона зізнається, що навряд чи наважилась би відстригти своє довге волосся, проте прийняла себе з новою зачіскою, зробила її усвідомленим вибором і насолоджується перевагами, які дає коротке волосся: мінімум догляду, максимум ефекту.
"Мені тільки хочеться побажати дівчатам, які переживають втрату волосся, щоб вони не опускали руки: це не проблема, а побутовий момент. Головне — це здоров'я та життя".
Фото: Daria Svertilova
Стиль: Sasha Dudchenko
Текст: Альона Пономаренко
Зачіски: Daria Zhadan
Макіяж: Svitlana Rymakova
Асистентка стиліста: Margaryta Starkova
Освітлення: Ihor Kot