У грудні на нас чекає багато цікавих театральних прем’єр — святкових і особливих: "Снігова королева" в Театрі ляльок, вистава про Сергія Параджанова від харківського театру, а також постановка "Місячні" про тілесність і жіночі досвіди під час війни.
"Снігова королева"
Київський театр ляльок на лівому березі Дніпра, 13 грудня
Київський театр ляльок на лівому березі Дніпра підготував до зимових свят нову виставу за казкою "Снігова королева" Андерсена. В інтерпретації режисерки Наталії Орєшнікової це "експериментальна вистава, яка пропонує нове, візуально оригінальне прочитання, що по-новому розкриває всім відому казку", — розповідають у театрі. "Перепрочитання цієї історії відкрило нові грані казки, які кожен глядач може інтерпретувати по-своєму і сприйняти "Снігову королеву" власним поглядом. Оскільки вистава створена для сімейного перегляду, ми сподіваємося, що діти й батьки побачать у цій історії щось нове й цінне особисто для себе".
"Лускунчик і Мишачий король"
Київський академічний театр ляльок "Замок на горі", 7, 12, 13, 17, 18, 19, 23 і 27 грудня
Вистава за мотивами культової казки Гофмана має на меті зруйнувати стереотип про те, що "Лускунчик" — це насамперед музика Чайковського, і нагадати, що це магічний твір Гофмана про мрійливу Марі, принца Лускунчика та Мишачого короля. Постановка режисера Слави Жили сподобається і дорослим, і дітям, адже в ній поєднано елементи горору та відеоігор, а за пластичне рішення відповідає хореографка Ольга Семьошкіна.
"Кавказьке крейдяне коло"
Театр на лівому березі Дніпра, 20 і 21 грудня
Як бути, коли світ розсипається на фрагменти? Де знайти силу, коли все знайоме зникає, а попереду — лише невідомість?
"Кавказьке крейдяне коло" в Театрі на Лівому березі — це сміливе, сучасне прочитання брехтівської притчі про жінку, яка не боїться зробити крок назустріч долі. На сцені, сповненій живої музики, співів і потужної акторської енергії, зіштовхуються два світи: жагуче прагнення до життя та тиша внутрішнього спустошення. Що переможе? Відповідь, як завжди, у глядацькій залі. Вистава створена у співпраці творчих команд з України та Сакартвело за підтримки Театру Дайлес (Рига, Латвія). Режисер — Дата Тавадзе.
SERENDIPITY
Малий театр, 20 21 грудня
У Малому театрі створили виставу про дружбу та мистецтво. У постановці SERENDIPITY одна біла картина, придбана за дуууже велику суму, руйнує рівновагу між трьома подругами та виводить на поверхню приховані раніше конфлікти. Біле полотно перетворюється на поле бою поглядів і сенсів та породжує хвилю запитань. Що є справжнім мистецтвом? Як його оцінювати: розумом, серцем чи інтуїцією? Не кожна картина, скульптура, кіно чи мюзикл є мистецтвом. І не кожна вистава… Мистецтво існує там, де виникає справжнє переживання — емоційне, інтелектуальне, духовне. Те, що змінює: змушує задуматися, сумніватися, сміятися чи плакати. А чи можна вважати мистецтвом дружбу?
Режисерка вистави — Марія Шварньова.
"Чорна шаль"
Театр "Золоті ворота", 20 і 21 грудня
"Чорна шаль" — химерна історія про людей, яких суспільство воліє не помічати: тих, хто живе поруч, але губиться у страхах, рутині, залежних стосунках чи власній тиші. Кожен персонаж тут — метафора болючої теми, що зазвичай лишається поза увагою. В основі вистави "Чорна шаль" — твори італійського драматурга Луїджі Піранделло, а поставила її акторка Христя Люба.
"Це історія про Елеонору, яка не може вирватися з аб’юзивного кола й повільно зникає в ньому — як місяць, що тане в нічному небі. Елеонора уособлює безліч людей, які живуть поруч із кривдником і не бачать виходу. Це також історія про Незнайомця, який має власну таємницю і намагається розбудити іншого — Белукку, людину, що втратила здатність жити по-справжньому. Белукка — образ тих, кого поглинають рутина й страх", — пояснює Христя Люба. Режисерка наголошує, що Піранделло сьогодні звучить особливо гостро. Адже в постійних загрозах війни, яка триває в Україні, багато людей відсувають власні переживання на задній план — як "незначні" чи "недоречні".
"Наш клас"
Національний академічний театр Франка, 25 і 26 грудня
Головний герой Абрам живе своє спокійне життя в Америці. Він поважний рабин, забезпечений і сповнений віри в Бога та людей. Та все змінюється, коли одного дня до нього приїжджає давня подруга дитинства, що приносить із собою страшну правду — про рідне містечко, про війну, про однокласників, які колись були дітьми, а згодом стали і свідками, і жертвами історії.
"Наш клас" — п’єса польського автора Тадеуша Слободзяника, написана на основі реальних подій, що відбулися в єврейському містечку Єдвабне під час Другої світової війни. Її ставлять у театрах Лондона, Варшави, Нью-Йорка, а тепер її інтерпретація з’явиться на сцені Національного театру Франка в постановці молодого режисера Станіслава Іванова.
"Параджанов. Балкон дитинства"
Гастролі Харківського театру ляльок ім. В. Афанасьєва, 25 грудня (в Театрі на Лівому березі Дніпра)
У грудні в Театрі на Лівому березі проходять гастролі Харківського театру ляльок ім. В. Афанасьєва, який привіз до Києва одразу чотири вистави. Радимо звернути особливу увагу на дорослу постановку "Параджанов. Балкон дитинства", що розповідає про те, як формуються генії. За словами команди Харківського театру ляльок, ця вистава — ініціація героя в дитинство, "про шлях перших натхнень, мрій, страхів і бажань, метаморфоз і трансформацій, які стали основою для майбутніх шедеврів, неповторних мізансцен, символів і метафор автора".
"Місячні"
Молодий театр, 27 і 28 грудня
Сучасний український театр дедалі частіше говорить про актуальні соціальні теми. Так, у Молодому театрі репетирують п’єсу "Місячні" сучасної драматургині Аліни Сарнацької, у якій зібрано монологи чотирьох жінок різного віку та досвіду — "про тіло, сексуальність, материнство, війну". Усі історії переплітаються в хорі звинувачень суспільства, що диктує, якою мусить бути жінка, тоді як кожна з них виборює право бути.
Над виставою працює режисерка харківського театру "Нафта" Ніна Хижна.