Перше театральне прочитання роману про Крим "За Перекопом є земля", сучасна версія "Гамлета" та нова постановка творчого об'єднання МУР: театральний жовтень обіцяє бути дуже насиченим.
"Тіні забутих предків",
Київський театр юного глядача на Липках, 2 жовтня
У ТЮГ репетирують мюзикл за повістю Михайла Коцюбинського "Тіні забутих предків". Ось як описує виставу сама команда театру:
"У кожному з нас із дитинства пульсує власна дика стихія. Та суспільство зі своїми правилами, стереотипами й очікуваннями часто змушує нас змінюватися. Іван та Марічка обирають інший шлях. Вони – справжні "фріки" свого середовища, які слухають голос серця, довіряють власним інстинктам і не дозволяють чужим очікуванням визначати їхнє життя. Магію гір, яку подарував нам Михайло Коцюбинський, ми перетворюємо на внутрішній вайб героїв – через музику, живий спів, пластику та сильні емоції. Їхня зустріч стає тією самою іскрою, що допомагає віднайти себе через любов".
Над постановкою працює режисер Ігор Білиц.
"Варіації Доніцетті"
Національна опера України, 10 жовтня
У репертуарі Національної опери вперше з'явився балет одного із найвидатніших хореографів ХХ століття, засновника Школи американського балету Джорджа Баланчина. "Варіації Доніцетті" – одноактний неокласичний балет Баланчина на музику з опери "Дон Себастьян" Гаетано Доніцетті, прем’єра якого відбулася у 1960 році у виконанні трупи New York City Ballet. Костюми для "Варіацій Доніцетті" створила Варвара Каринська – всесвітньо відома американська дизайнерка родом із Харкова.
Над постановкою працює відомий американський хореограф Олексій Ратманський.
HAMLET_TBD
Театр "Золоті ворота", 17-18 жовтня
Режисерка Тетяна Костинюк, студентка майстерні Івана Уривського, готує виставу за п'єсою драматурга Тома Стоппарді "Розенкранц і Гільденстерн мертві", яка є вільною інтерпретацією "Гамлета". П'єса Стоппарда, вперше поставлена 1966 року на Единбурзькому фестивалі, ставить у центр історії другорядних персонажів Розенкранца і Гільденстерна – університетських друзів Гамлета та епізодичних персонажів оригінальної п’єси. Свого часу "Розенкранц і Гільденстерн мертві" називали "дуже смішним, дуже вражаючим, дуже моторошним текстом".
У виставі задіяні актори Анастасія Бабій, Ян Корнєв, Дмитро Короленко, Христя Люба, Тетяна Остапенко, Вадим Охоцький, Дар’я Пльондер, Марія Шуліка, Роман Ясіновський.
"Грай, [Марку]"
МЦКМ, 19,20, 21 жовтня
Творче об'єднання МУР, відоме своїми проєктами на перетині театру, музики та літератури, працює над новим мюзиклом. Вистава "Грай, Марку" розповідає історію Євгена Чикаленка — мецената та підприємця, який через бізнес і гроші свідомо будував українську культуру та державу, показуючи, що економіка і культура — це союзники у творенні майбутнього країни. У назву вистави винесена відома фраза Чикаленка: "А ти, Марку, грай! Будем грати, скільки стане сили, а після нас нехай грають інші, але пісня наша буде та сама".
"За Перекопом є земля"
Національний драматичний театр імені Лесі Українки, 29 жовтня
Режисер Ігор Білиць взявся за перше театральне втілення популярного роману "За Перекопом є земля" Анастасії Левкової, присвяченого Криму. "Крим тут постає не декорацією і не далекою географією, а живою тканиною особистої, родинної та історичної пам’яті. Тут поруч існують різні мови, культури, погляди і досвіди, а між "своїми" та "чужими" немає непорушної межі, – розповідають автори вистави. – Ми розкажемо вам про дружбу, яка стала шляхом пізнання чужої, а згодом і власної історії. Через дитинство, школу, перше кохання, родинні суперечки, знайомство з кримськотатарською культурою, мовою та пам’яттю про депортацію перед глядачем поступово відкриватиметься складна мозаїка Криму.
Сценічна версія та режисерська концепція Ігоря Білиця вибудувані як багатошарова театральна структура, що вбирає у себе три взаємопов’язані пласти. Перший – безпосередньо оповідь роману Анастасії Левкової. Другий – дебати, що перетворюють сцену на простір публічної дискусії та пропонують глядачеві не лише спостерігати, а й зайняти позицію, поставити запитання, поділитися власними думками. Третій – документальна хроніка окупації Криму 2014 року, коли особисті історії раптом опиняються всередині великої історії".
"Не розходьтеся, Трипілля"
Київський театр драми і комедії на лівому березі Дніпра, 31 жовтня
У театрі на Лівому березі готують виставу "Не розходьтеся, Трипілля". Це дослідження історії Трипілля не як "археологічної культури з підручників", а як живої історії, здатної промовляти до нас про нас самих. Над постановкою працює режисерка та драматургиня Тамара Трунова. "Трипілля — хороша оптика для розмови про сучасність", — зазначає в інтерв'ю "Українській правді. Життя" Тамара Трунова.
"Не розходьтеся. Трипілля" — один із проєктів великої культурно-просвітницької платформи "Україна. Світ Трипілля".