Українська дизайнерка, засновниця бренду the Coat Катерина Сильченко освоїла модний напрямок — Японію
"Коли ми тільки почали зустрічатися з Картиною, він казав: "Люба, ти неодмінно маєш побувати в Японії, тобі точно "зайде"", — згадує дизайнерка, засновниця бренду the Coat Катя Сильченко пораду свого чоловіка Сергія Неклеви. Він виявився правий: мандрівка до Японії стала для неї однією з найяскравіших подорожей за останні роки.
Подорож немов вислизала з рук — спочатку пандемія COVID 19, потім — постійна робота над новими колекціями the Coat і бурхливий розвиток бренду. З початком великої війни про мандрівки на певний час довелося забути. Коли з’являлася можливість, Сильченко їхала до Італії, де можна було поєднувати вибір нових тканин з відчуттям dolce far niente, розлитим у повітрі. Утім, напередодні одразу двох важливих дат у своєму житті — її доньці Саті та бренду the Coat мало виповнитися 10 років — вона неочікувано для себе наважилась. Каже, поїздка сталася саме тоді, коли мала статися.
Довгий час чутки про дорожнечу Японії та про складності з отриманням візи зупиняли багатьох. Але отримати візу допомагає агенція — це займає 7-8 днів. А ціни зрівнялися з європейськими — курс єни впав.
Так Японія, певним чином ізольована від світу через фізичну віддаленість, стала одним із найпопулярніших туристичних напрямків. Катя поїхала з групою, але радить не боятися організовувати подорож самостійно — це дозволить краще спланувати маршрут та відвідати місця, що цікавлять найбільше.
Підготовка
"Усі ми бачили якісь фільми про традиційну японську культуру — гейші, самураї, ті ж "Труднощі перекладу" Софії Копполи, — каже Катя. — Утім, для мене лейтмотивом поїздки став фільм "Ідеальні дні" Віма Вендерса".
Прозорий, майже медитативний фільм розповідає історію Хіраями, прибиральника токійських туалетів. У 2023-му стрічка була номінована на "Золоту пальмову гілку" Каннського кінофестивалю, у 2024-му — на "Оскар" та "Сезар" і взяла безліч нагород на артхаусних фестивалях світу. Фінальний кадр фільму містить пояснення слова "Komorebi" – воно існує лише в японській мові і не має прямого перекладу. Найближче значення — "сонячне світло, що просочується крізь дерева". "Це найбільш точно передає той стан, у якому я там опинилась", — додає Катя.
Вона ретельно планувала вбрання для відвідування історичних пам’яток. Так, перед поїздкою в імператорський палац обирала шкарпеточки (в палаці потрібно знімати взуття), але з’ясувалося, що потрапити всередину не вдасться — довелося втішитися краєвидом і розповідями гіда.
Must Visit
За час подорожі дизайнерка відвідала три міста: Токіо, Кіото та Осаку. Радить базуватися в Токіо, брати швидкісний потяг, переміщатися на день в інше місто, гуляти, вечеряти — а потім повертатися назад. "Токіо — особливе місто, і там завжди знайдеться, що робити".
Nezu Museum. Художній музей Недзу містить збірку артефактів з приватної колекції японського та східноазіатського мистецтва, зібраної Незу Кайчіро. Тут є живопис, взірці каліграфії, скульптура, вироби з металу, кераміка, мечі та ширми. Чайна церемонія юзу в музейному кафе входить до списку 30 найкращих вражень Токіо
Головний пункт призначення для всіх, хто хоч трохи цікавиться модою, — це Dover Street Market Ginza. Він відкрився в Токіо в 2012 році з подачі Рей Кавакубо (Comme des Garçons) та її чоловіка Адріана Йоффе. Тут можна знайти не лише Comme des Garçons, а й The Row, JW Anderson, Loewe , Maison Margiela, а також Nike, Stüssy та Supreme. "5 поверхів, де речі відібрані і застилізовані Рей Кавакубо. Неймовірний мерч, прикольні меблі, вельми компактно, але дуже цікаво. І нереальна концентрація модних людей".
Район Шибуя — "класний стильний народ, прекрасні простори, натхнена подача продуктів — словом, все, що потрібно людям, які пов’язані з модою та дизайном".
Магазин Shiseido — "там є красивий павільйон з тестовою зоною, де можна пробувати всі засоби".
Найвідоміша раменна Токіо.
Sushi-tsu. (Tokyo, Minato City, Nishiazabu, 3 Chome−1−15, Rf Building, B1F) "Власник закладу купив тунця за три мільйони доларів на аукціоні, і тепер ми можемо смакувати страви за 300$ за вечерю".
Аптеки і магазини краси. "Я привезла купу засобів, яких у нас немає. Родиною вже тиждень ми робимо наліпки на стопи на основі бамбукової пудри — вони працюють як нічна детокс-програма".
Шопінг
Загалом, каже Катя, потрібно бути готовою до того, що одяг потрібного розміру знайти буде важко, адже статури японців та європейців істотно відрізняються. "У примірювальну мені приносили максимальні розміри і взуття, і одягу. Я почувалася як сестра Попелюшки, що намагається влізти в мініатюрні речі", — сміється Сильченко, яка носить розмір S та має середній зріст. Їй із трудом вдалося знайти для себе пару взуття 38-го розміру.
Цей досвід дав їй усвідомлення того, що дизайнеру, який прагне вийти на японський ринок, доведеться переглядати розмірну лінійку. "На відміну від Америки, де потрібні більші розміри, в Японії затребувані XXS.
Японська естетика
Катя згадує: коли вона заснувала власний бренд, звідусіль звучало: "японська естетика", "японський мінімалізм". "Але я навіть не думала, що така кількість натхнення може очікувати мене в Японії"
Усі її чати з декораторами, дизайнерами інтер’єрів, флористами, з якими вона співпрацює, миттєво ожили: вона без кінця надсилала фото того, що її захоплювало. "Подібно до того, як штучний інтелект напитується інформацією, я всотувала враження — і ділилася ними з творчими командами, з якими взаємодію, — мені важливо було, щоб вони розуміли, про що я, щоб бачили референси, щоб ці враження зберігались, — після поїздки я бачу нові шляхи для розширення і розвитку бренду".
Вислів "ідеї в повітрі" тут неочікувано набув практичного підтвердження. Катя з’ясувала, що використовує ті самі художні та декораторські прийоми, що й японці. Вона згадує, як в одному мінімалістичному шоурумі побачила розбиті керамічні фігури, розкидані по студії.
"У нашому львівському шоурумі ми так само використали старовинну австрійську ліпнину: відреставрувати її було неможливо, тому ми дали їй життя в такому вигляді. Багато відреставрованого вінтажу, деталі якого привнесли в простір, — прийом, що часто використовувала вона сама, — виявився розповсюдженим і в Японії. "Приємно констатувати, що ти відчуваєш час і вірно його зчитуєш", — каже вона. В її львівському просторі ніжка роялю, який було неможливо врятувати, використана як ніжка для столу, а поруч з надсучасним та новітнім — вінтажні дзеркало та стійка рецепції.
Інсайти
"Японія сталася для мене влучно, саме тоді, коли я була готова до змін, — каже Катя. — Мені потрібна була дистанція, різниця у відстані й часі, щоб побачити важливе. Я зрозуміла, що 10 років тому одночасно народила двох дітей — і Саті більше сепарована, ніж the Coat".
Сьогодні Катя готова заново розставляти пріоритети в житті та бізнесі. Японське мистецтво наведення ладу в дії.