25 червня 1852 року в Каталонії народився Антоніо Гауді, якому судилося стати великим архітектором і визначити зовнішній вигляд Барселони на тривалі роки. Гауді був відлюдником, жив скромно, родини не мав. Його захоплювала тільки робота: він створював вуличні ліхтарі й лавки, садиби для іспанських магнатів і школи при монастирях, парки й каплиці, а його найвидатніший витвір, Саграда Фамілія, досі не закінчений. У день народження архітектора розповідаємо про його шедеври — нехай цей список буде вашим гідом, коли кордони відкриються й ви зможете поїхати до прекрасної Барселони.
Будинок Бальо, або "Будинок Кісток"
Хто хоч раз був у Барселоні й бачив будинок Бальо на власні очі, точно його не забуде. "Хвилястий", узагалі без прямих ліній фасад; дах, подібний до блискучої луски дракона, колони й балкони як кістки — якоюсь мірою будинок Бальо уособлює квінтесенцію фантасмагоричного стилю Гауді. Раніше це був прибутковий будинок текстильного магната Жозепа Бальо-і-Касановаса, а 1904 року Гауді на прохання заможника реконструював будівлю й повністю переробив її інтер’єр. Всередині будинку, до речі, навіть фантастичніше, ніж зовні: химерні меблі й скульптури, ну а найнеймовірніше — кахлі, якими прикрашено стіни. Завдяки їхнім різним відтінкам тут чарівне світло в будь-який час доби.
Саграда Фамілія
Храм Святого Сімейства — один з найвідоміших у світі довгобудів: робота над ним розпочалася 1882 року й не закінчена дотепер, оскільки за рішенням авторів проєкту будівництво має здійснюватися тільки коштом приватних пожертвувань. Перший камінь був закладений у 1882 році, тоді над спорудженням працював інший архітектор, проте швидко облишив проєкт, а до справи взявся Гауді. Він повністю змінив початковий план і вирішив будувати храм своєї мрії. Ідея Гауді — відсутність у храмі прямих ліній і кутів і максимальна наближеність до природи (в його основі — геометрична фігура гіперболоїд з м’якими формами). Гауді розповідав, що шукав натхнення в книгах про природу — і саме тому тим, хто споглядає Саграду Фамілію 140 років по тому, храм видається чи то деревом з пишними кронами, чи то химерною твариною.
Теоретично храм зможуть закінчити до 2026 року. Тоді він стане найвищою у світі релігійною спорудою. Щороку Саграду Фамілію відвідують 2,6 мільйона туристів (принаймні так було до пандемії).
Парк Гуель
120 років тому, коли цей проєкт задумували, він мав стати модним містом-садом — щось на зразок заміського клубу для заможних жителів Барселони. Але віддалена від центру міста місцевість тоді не приваблювала людей, і в підсумку в розкішних маєтках на території парку, які ніхто не купив, жив сам Гауді і його меценат Гуель. Уже у 1920-ті роки спадкоємці Гуеля продали місце мерії Барселони. Відтоді це парк, який може відвідати будь-який турист і місцевий житель. Під час будівництва парку Гауді надихався природою й намагався максимально природно вписати його архітектуру в горбистий ландшафт. У парку багато надзвичайного — пряникові будиночки при вході, розсипані територією фігури тварин, печери й тераси, але "найінстаграмніше" місце, безперечно, — вигнута лава, декорована численними уламками кахлів, які Гауді з учнями забрав з будівельного сміття.
Ель-Капріччіо
Ця вілла розміщується в Кантабрії, на північному узбережжі Іспанії — рідкісний випадок, коли Гауді створив щось за межами Каталонії. Садибу збудовано в 1883—1885 роках на замовлення родича Евсеби Гуеля — того самого мецената, з яким через 15 років Гауді візьметься за створення парку Гуель. Ель Капріччіо — різнокольоровий химерний палац, у якому поєднується каталонська архітектура й мавританський стиль. Його цікаво побачити, тому що це зразок ранньої творчості Гауді. Сьогодні вхід відкритий для всіх охочих, а в саду захована скульптура самого Гауді.
Будинок Вісенса
Будинок Вісенса — перший великий проєкт Гауді в Барселоні та ще один приклад його раннього стилю, для якого характерне звернення до арабської архітектури. Це літня резиденція фабриканта Мануеля Вісенса. Особливість будинку в тому, що фасад декорований кольоровими кахлями — так Гауді віддав данину професії Вісенса, який заробляв тим, що продавав кахлі. Сьогодні тут також розміщується музей, а сам будинок занесений до списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.
Будинок Вісенса