8 січня світ згадує Девіда Бові — людину, що стала уособленням сміливості, креативності та мистецького прориву. Прихід Бові в музичну індустрію кінця 60-х років не просто змінив тодішню еру, а створив нову, яка почала диктувати правила самовираження, театральності та творчої свободи. Співак раз за разом руйнував стереотипи, які вказували, що музика насамперед має бути зосереджена на звуці. Він власним прикладом довів, що вона звучить кардинально по-іншому, якщо поєднати її з оригінальними ідеями, експериментами та художніми новаціями. Так само він підходив і до моди як способу самовираження. Розповідаємо детальніше, з чого складався модний феномен Девіда Бові.
Андрогінність
Андрогінність співака в свій час стала не просто модним трендом, а революційним кроком в культурному дискурсі. Стиль артиста розривав межі між традиційно чоловічими та жіночими речами. Бові ніколи не обмежував себе правилами, навпаки, експериментував з одягом, макіяжем та зачісками. Для нього не існувало чогось суто фемінного чи суто маскулінного. Він неодноразово одягав сукні, використовував сині тіні для повік, кольорові помади та взував високі підбори. Актор ламав суспільні рамки та гендерні ролі. Він не вивів гендер з моди, але застосував його як моду і мав в цьому своїх послідовників.
Альтер-его
Хоча Девід Бові не був першим, хто придумав сценічних персонажів, але він значно розширив та популяризував цю концепцію в музиці. Артист мав безліч альтер-его і усі вони мали свою історію та характери. Ми згадаємо лише декілька з них. Наприклад, інопланетянин Зіггі Стардаст з’явився у 1972 році для альбому "The Rise and Fall of Ziggy Stardust and the Spiders from Mars". Він прибув на Землю з невідомої планети, його місія — повідомити людству про апокаліпсис, який ось-ось має відбутися. Зіггі має екстравагантний зовнішній вигляд: у нього руде волосся, немає брів, а на лобі астральна сфера у вигляді золотого кола. Він одягнений в блискучі костюми та неординарні тканини. Стардаст є втіленням рок-зірки, бунтарства, сексуальної свободи та космічної естетики.
Продовженням Зіггі Стардаста став Аладдін Сейн, який виник у 1973 році, разом із виходом однойменного альбому. Хоча цей персонаж проіснував менше трьох місяців, він залишився чи не найбільш впізнаваним серед усіх образів артиста. Уся справа в червоно-синій блискавці на обличчі, яка добре засіла в пам’яті прихильників. Бліда шкіра, дивні костюми і яскраві кольори підкреслювали статеву нейтральність, а блискавка символізувала внутрішній конфлікт між різними аспектами особистості.
У 1975 році альтер-его артиста був Виснажений Білий Герцог, стиль якого відрізнявся від попередніх елегантністю, мінімалізмом та емоційною відстороненістю. Чорні брючні костюми, білі сорочки, відсутність кольорів та складних деталей підкреслювали холодну природу Герцога. У цьому образі Бові був аристократичним, стриманим та наче з іншої епохи. Співак ділився, що в цей період він не повністю розумів свого персонажа, адже через наркотики його свідомість була дуже розсіяною.
Співпраця з Кансаєм Ямамото
Багаторічна співпраця Девіда Бові та японського дизайнера Кансая Ямамото вважається значною для співака. Модельєр при створенні одягу втілював ідеї гендерної гнучкості та андрогінності, що були неабияк важливими для Бові. Речі містили інноваційні форми та силуети, елементи театральності та екзотичності. Сам дизайнер розповідав, що між ним з артистом відбулася хімічна реакція, внаслідок якої одяг став частиною Девіда, його пісень та музики. Зрештою, ця співпраця не лише допомогла створити іконічні образи, але й здійснила вплив на індустрію, відкривши нові горизонти для сценічного дизайну та моди в цілому.
Сила макіяжу
Насичені кольори, які повністю покривали обличчя, тіні, контурні лінії, неонові відтінки та експериментальні техніки нанесення макіяжу — все це завдяки Девіду Бові вийшло за межі традиційного розуміння краси та статевої ідентичності. Музикант власним прикладом показав, що макіяж для співака — це більше, аніж просто про грим. Адже використовував його, як елемент артистичного вигляду та важливу частину свого творчого висловлювання.
Попри те, що Девіда Бові не стало у 2016-му, його вплив відчутний і сьогодні. Сучасні дизайнери досі черпають натхнення переглядаючи архівні образи артиста та переосмислюючи їх у своїх нових колекціях. І це не дивно, адже Бові став уособленням самовираження, довів, що меж креативності немає. Він ламав стереотипи та тогочасні гендерні норми і підтвердив, що мода не має обмежень, і кожен може знайти свій унікальний голос у цій індустрії.
Текст:Аріадна Семенець