Незвичайна зовнішність і сильний характер зробили Дарію Полуніну однією з найбільш цікавих молодих українських акторок. Цього року вона зіграє головну роль у фільмі "Леся Українка. Узлісся".
Якби Дарія Полуніна жила в XVII столітті, то стала б натурницею Яна Вермеєра. Таких дівчат любили писати голландські художники: величезні зелені очі, світло-руде, немов вицвіле волосся, алебастрова шкіра, як у героїні з картини "Дівчина з перловою сережкою". Але Дарія народилася 1993 року в Кам'янському, невеликому індустріальному місті, і довгий час свою зовнішність не сприймала.
"Я була вразливою дитиною – і десь з дев'яти років "почала сумувати". Стан невдоволення собою був для мене нормою, і тільки театральна студія рятувала. Завжди вважала, що я недостатньо хороша: я мала не такий вигляд, як інші, а речі, які носили інші дівчатка, мені не підходили, – Дарія каже швидко і жваво, часто робить паузи, щоб дібрати слова. – Тільки зараз розумію, що я сильно драматизувала".
Незвичайна зовнішність, якої Дарія так соромилася в дитинстві, зробила її однією з найбільш затребуваних молодих акторок. За два роки в кіно Полуніна жодного разу не проходила звичний кастинг. У Варшаві, де Дарія живе останні два роки, у неї є агент, який веде всі перемовини, але довгий час майданчиком для самопрезентації був Facebook. "Я побачила Дарію в Facebook в рекламному відео братів Стеколенків. У них бездоганний смак на дивовижних жінок – і я відразу в неї закохалася, – згадує Марина Степанська, режисер фільму "Знебарвлена" з Полуніною в головній ролі. – Коли я писала сценарій, в голові у мене була тільки Дарія". Короткометражка "Знебарвлена" – це маленький візуальний експеримент, 10-хвилинне кіно про жінку, яка прокидається "не в своєму кіно", – на екрані вона має не такий чіткий і яскравий вигляд, як інші герої. На цьому ефекті побудований весь сюжет. "Дарія, коли прочитала, сказала мені: "Це ж про депресію!". Я сміялася, бо так воно і було, але до неї ніхто цього не бачив", – розповідає Марина.
Так само, без кастингу, Дарія отримала головну роль у фільмі "Сашка" польського режисера Катажини Лесіш. "Я записала на камеру невеликий уривок – і відправила Катажині. Потім ми один раз поспілкувалися по скайпу – і вона запросила мене на зйомки". За роль у фільмі "Сашка" Дарія отримала премію польського кінофестивалю Spektrum – і там же, на фестивалі, підписала контракт з одним з найбільших в Польщі кастинг-агентств.
"Після зйомок "Сашки" я зрозуміла, що хочу залишитися в Варшаві. Коли я переїхала, у мене не було ні роботи, ні друзів. Головне – вплутатися в бійку, а там хай буде, що буде", – сміється Дарія. У Польщі вона вивчила мову – і у стрічці говорить майже без акценту; зайнялася пантомімою, балетом. "У 24 роки я раптом зрозуміла, що весь цей час йшла не туди. Особливо коли подивилася, як працюють поляки, наскільки професійно вони роблять кіно".
Цієї весни Дарія зіграє Офелію в польському спектаклі Майї Клечевської, володарки головного призу Венеціанської театральної бієнале. Клечевська, відома своїми гострими політичними виставами, ставить у Познані "Гамлета". Для Дарії, яка останній раз грала у студентському театрі в Університеті ім. Ів. Карпенка-Карого, це – дебют. Вони познайомилися в Варшаві, за лаштунками однієї з вистав Клечевської, і через півгодини знайомства Майя запропонувала Дарії роль Офелії.
Цього року акторку чекає ще один виклик – роль Лесі Українки в однойменному байопіку. Ідея фільму належить його продюсерам – гендиректору Одеського кінофестивалю Юлії Синькевич і Марії Москаленко. За словами Юлії вони знімають кіно не про хрестоматійного персонажа, чий портрет зображений на 200-гривневій купюрі, а про "емансиповану, прогресивну героїню".
Як грати такого легендарного персонажа з підручника з літератури? "Я не відразу зрозуміла, у що вплуталася, – розповідає Дарія. – А зараз страшно і складно. Я думаю, потрібно спрощувати страждання. У поганих серіалах, коли актор плаче, його обличчя показують великим планом. Ось тут я б робила все навпаки – знімала зі спини". Зйомки почнуться цього року, а поки Полуніна шукає схожість між собою і героїнею у листах Лесі і романі Notre Dame d'Ukraine Оксани Забужко – неупереджений погляд на життя письменниці.
Мені здається, у Лесі Українки і Дарії Полуніної точно є дещо спільне: сильний характер. "Дарія знає, чого хоче, і багато працює над собою, – каже продюсер Юлія Синькевич. – Нам не вистачає сильних героїнь в кіно – а тут Дарії є що грати і є що показати".
Текст: Дарія Слободяник
Фото: Łukasz Pukowiec
Стиль: Adonis Kentros
Зачіски: Gor Duryan
Макіяж: Anna Stykała
Виробництво: Joanna Majkowska, Vladyslav Mykhnyuk @Warsaw Creatives
Сет-дизайн: Anna Szczęsna
Асистент фотографа: Jan Wasiuchnik
Асистент стиліста: Julia Lulkowska
Модель: Daria Polunina