3 квітня від вірусу COVID-19 у лікарні містечка Чезена помер італійський дизайнер взуття Серджіо Россі, який за свою 50-річну кар’єру зумів створити справжню модну імперію. Россі був активним борцем проти коронавірусу в країні, перераховував чималі суми на боротьбу проти епідемії, але сам став її жертвою. Vogue.ua згадує творчий шлях дизайнера.
Серджіо Россі народився в сім’ї взуттьовика, що майже з народження визначило його кар’єру. У містечку Сан-Мауро-Пасколі, що якраз розміщується в серці взуттєвої промисловості Італії — регіоні Емілія-Романья, із цією професією точно можна було бути впевненим у завтрашньому дні. Однак юний Серджіо не збирався залишатися в межах майстерні й вирушив за новими знаннями до Мілану, де провчився два роки. Після цього дизайнер поїхав до Болоньї й через кілька років повернувся до рідного міста. Повернувся з бажанням розширити сімейний бізнес. У 1966 році він збудував невелику фабрику, на якій почали шити жіночні босоніжки. Це сталося наприкінці осені, а вже навесні в нього була зшита партія взуття для продажу в Болоньї й Ріміні, відомому італійському курорті на Адріатичному узбережжі. Його моделі на фірмовій шнурівці, у яких жіночний підбор напрочуд добре поєднувався зі зручною колодкою, миттєво стали популярними. Однак першу пару взуття власним ім’ям синьйор Россі підписав тільки 1968 року. Саме цей рік і вважають датою заснування лейбла Sergio Rossi.
Взуття Sergio Rossi швидко посіло своє місце у світі аксесуарів і стало втіленням того самого знаку якості Made In Italy, адже виробництво кожної пари — це 120 операцій і 14 годин копіткої праці. Серджіо Россі був упевнений, що взуття — це продовження жіночої ноги, а високий підбор може й має бути зручним.
Оцінили такий підхід у 70-х роках і вже такі відомі дизайнери, як Стефано Габбана, Аззедін Алая і Джанні Версаче, яким Серджіо Россі запропонував використовувати своє взуття для модних шоу. Це рішення допомогло марці Sergio Rossi досить швидко зажити світової популярності. Особливо йому в цьому допомогла співпраця з Versace. Виробничі потужності фабрики Россі були завантажені, а клієнтам Versace припав до душі ультражіночний стиль Sergio Rossi. У майбутньому взуттєва марка стала головним підрядником для Dolce & Gabbana й Alaia, не забуваючи водночас розвивати колекції, створені під власним ім’ям.
У 80-х синьйор Россі почав відкривати фірмові магазини бренду — у Римі, Турині й Флоренції. Вивів компанію на міжнародний ринок — тепер його взуття продається в Брюсселі, Парижі та Нью-Йорку. Комерційний успіх дизайнер підкріплює сильним візуальним рядом. Рекламні кампанії Sergio Rossi він довіряє скандальному Хельмуту Ньютону, завдяки чому рекламне пропонування перетворюється на витвір візуального мистецтва.
Дев’яності роки також активно пройшли для марки Sergio Rossi, проте 1999 року дизайнер вирішує продати контрольний пакет акцій Gucci Group (сьогодні модний холдинг Kering. — Прим. ред.). Сам Серджіо Россі обійняв посаду директора з дизайну. На момент купівлі річний виторг компанії становив приблизно 50 мільйонів доларів за рік, а кількість випущених пар перевищувала 500 000 штук. У 2005 році Россі вже повністю відійшов від справ — Kering викупили залишок акцій і почали самостійно керувати брендом та працювати над створенням колекцій. Попри це сім’я Россі все одно залишилася відданою улюбленій справі — взуттю. Син Серджіо, Джанвіто, невдовзі відкрив свій іменний бренд, але це вже інша історія.