За останні два роки в індустрії моди стався справжній фешн-переворот: близько 17 великих призначень на пост креативних директорів. Поки прихильники моди з нетерпінням очікують перших колекцій від новопризначених дизайнерів, серед яких уже трапився дебют Джонатана Андерсона для Dior Men і Гленна Мартенса для Maison Margiela Artisanal, індустрія моди рефлексує щодо гендерних питань. 13 із 17 світових брендів обрали на головну креативну посаду чоловіка й лише четверо – жінку. Сьогодні Vogue UA розбирається про те, чому сьогодні креативних директорок менше, ніж креативних директорів.
Жінка й мода в історичному розрізі
У суспільному контексті мода й до сьогодні найбільше асоціюється з жінкою як покупчинею товару, так і статтю, що опікується цієї галуззю. Однак так було не завжди. З часів середньовіччя чоловіки-кравці переважали жінок-кравчинь з однієї простої причини: у патріархальному світі місце для жінок було обмежене будинком, яким вона опікувалася й де виховувала дітей. Однак у 1645 році в Парижі жінки відкривають Першу французьку гільдію кравчинь, яка буде існувати до початку 19 століття. Ця гільдія поступово виведе жінок із тіні й відкриє нові робочі можливості для них. До слова, на відміну від Європи, у США створення одягу більшою мірою асоціювалося з жіночою працею, хоч і часто жінки не пришивали бирки свої вироби. Цим ділиться The Met Museum у своїй статті до виставки Women Dressing Woman, презентованій у 2023 році.
У 19 столітті в Парижі британець Чарльз Ворт стає першим у сучасному розумінні кутюрʼє. Він створює неймовірні наряди для дружини Наполеона ІІІ Євгенії, для австрійської принцеси Сіссі й паризької богеми. Жінка очима Ворта це фам фаталь, яка підпадає під патріархальну ідеологію 1850–1870-х. Вона зваблива, ніжна й тендітна. У величезному тюрнюрі, химерному корсеті, що здавлює тіло й гіперболізує груди.
Перші жінки-дизайнерки
Проте часи змінювалися – і зʼявилися перші феміністки й вільні від гендерних стереотипів жінки. Коко Шанель, Жан Ланвен й Мадлен Віонне – одні з перших, хто вирішив змінити жіночу моду кардинально. 20 століття змінить статус жінок у суспільстві, і мода стане одним із їхніх рятувальних кіл. Яких жінок ви назвете, якщо ми згадаємо креативних дизайнерок минулого століття? Коко Шанель? Ельза Скіапареллі? Жан Ланвен? Габі Агʼєн? Мері Куант? Соня Рікель? Вівʼєн Вествуд? Мадам Гре?
Що сьогодні?
У 2025 році серед великих модних конгломератів, які керують брендами, найбільше жінок на головних креативних позиціях має Richemont: Чемена Камалі в Chloé, Фібі Файло в однойменному бренді і Клер Вейт Келлер в Uniqlo. Минулого року компанія зі стратегічної бізнес-консультації PwC провела дослідження щодо гендерної рівності серед італійських підприємців легкої промисловості. У висновку зʼясувалося, що лише 17,3% жінок посідають керівні позиції, у той час як 59,1% працюють в офісі й майже 46% безпосередньо працюють з сировиною. Тоді чому модою, яка для більшості сприймається жіночою, керують чоловіки, а не жінки? Відповідь очевидна: патріархальні пережитки минулого, гендерна НЕрівність і концепт glass ceiling.
У тому ж дослідженні PwC компанія ділиться, що в італійському секторі моди у 2023 році жінки посідали менше ніж одне з трьох найвищих керівних позицій в корпоративних радах директорів. У Франції цей відсоток дорівнює 47%, у Великій Британії – 34%, а у США – близько 40%.
За цю весну з моди вийшли дві жінки: Донателла Версаче з однойменного бренду свого брата й Марія Грація Кʼюрі з Dior. Обидві піддавалися нищівній критиці в соцмережах й обидвох на своїх позиціях замінили чоловіки: Даріо Вітале й Джонатан Андерсон відповідно. Найбільшу відсутність жінок-дизайнерок можна помітити на Лондонському тижні моди – з найбільш відомих брендів, створених жінками, це ірландська дизайнерка Simone Rocha, турчанка Dilara Findikoglu й болгарки, що створили Chopova Lowena. Найкраще справи йдуть на Паризькому тижні моди – Міучча Прада й Miu Miu, Стелла Маккартні і її бренд, який вона викупила назад в LVMH, Вікторія Бекхем, Чемена Камалі і Chloé й Сара Бертон для Givenchy. Однак більшість брендів усе ж очолюють чоловіки.
Glass Ceiling і фешн-індустрія
У моді, як й в інших сферах, також існують свої гендерні стереотипи. Gender ceiling, один із найпоширеніших, зумовлює створення невидимого барʼєру для жінок від отримання вищих або керівних позицій, незважаючи на їхні професійні досягнення або освіту. Цей же стереотип використовується щодо інших маргіналізованих суспільством груп – наприклад, представників ЛГБТКІА+ спільноти чи людей з інвалідністю.
Деякі прихильники моди вважають, що назначення чоловіка на пост креативного директора бренду – це виключно питання таланту самого дизайнера. Однак обʼєктивні дані свідчать, що чоловіків у моді працює менше, а щороку з фешн-шкіл випускається близько 80% жінок – це ще раз підтверджує думку, що вибірка жінок більша, однак мода їх не помічає.
У 2024 році американська журналістка Ванесса Фурманс у своїй статті для The Wall Street Journal ділилася: для чоловіків і жінок молодого й середнього віку (до 50-ти років) немає різниці, якої статі буде їхній бос. Розрив між сприйняттям керівника-чоловіка й керівниці-жінки був зменшений – і це велика перемога в боротьбі за гендерні рівність. Позаяк, деякі дослідження вказують, якщо чоловік-бос проявляє до працівників вимогливість і суворість, його цінують як серйозного керівника. Якщо так само себе почне поводити жінка-бос, працівники це оцінюють як холодність і жорстокість.
Поки індустрія моди перебуває в турбулетних часах, молоді бренди, створені жінками, продовжують розвиватися й виборювати свої місця на фешн-арені. Серед них варто пригадати польку Magda Butrym, іспанку Paula Canovas del Vas, шведку Hodakova, й данку Cecilie Bahnsen, які вже сьогодні творять майбутнє індустрії.
Текст: Вова Мотричук