3 нішеві аромати, що оспівують жіночність у всіх її проявах

Парфумерія першою позбулася банальностей на кшталт "чоловічий і жіночий", дозволила бути собі масово популярною і нішевою водночас. Очевидний тренд в ароматах 2022 року — нішеві унісекс-композиції. Вони проникли навіть у гелі для душу — певна ознака народної любові. Але парфуми як і раніше розповідають історії про жіночність. Ми вибрали три аромати, які роблять це зі смаком і повагою до культури й мистецтва.

FEMALE CHRIST, 19-69

У 1969 році оголена жінка прогулювалася з хрестом Копенгагенською фондовою біржею. Перфоманс під назвою "Жінка-Христос" пройшов настільки спокійно, наскільки це взагалі можливо. Художниця Лені Адлер Петерсон "у чому є" сіла в машину до свого чоловіка та співавтора перформансу Бйорна Нергора — знаменитого данського художника. Разом вони пішли повз будівлю біржі з казковими вежами до нових перфомансів.

Копенгагенська біржа

Знімок тоді розтиражували всі газети. У 2020 році перформанс став ароматом парфумерної марки 19-69. Перфоманс часто розуміють як жест фемінізму, але це занадто банально. "Жінка-Христос" Лене Адлер — це висловлювання про взаємозв’язок капіталізму та християнства, що ґрунтується на біблійному сюжеті з картини Рембрандта: Єшуа виганяє нахабних міняйл з "двору язичників". Там, де Єшуа взявся за батіг, щоб сколихнути світ пройдисвітів-торгівців, Лені Адлер досить було пройтися голою. У цьому контексті аромат не може асоціюватися із солодкими цукерками: він — про гроші й мистецтво.

Вигнання з храму, Рембрандт Гарменс ван Рейн, 1626

Female Christ — унісекс, деревний і теплий. Верхні ноти: пачулі, евкаліпт, червоний перець, — майже класичний церковний набір, бракує тільки ладану. Акценти: ревінь і червоний чебрець, в основі — "кашемірове дерево", у червоному куті — амбра, ваніль і кориця. Звучить солодко, насправді — огортає м’яким і суворим шлейфом. Молодій марці вдалося створити легкий популярний аромат на філософську тему. Гідний приклад, коли комерція спиралася на духовність і не помилилася.

Female Christ, 19-69
ROSSY DE PALMA EAU DE PROTECTION, ETAT LIBRE D'ORANGE

Фільм Педро Альмодовара "Жінки на межі нервового зриву" претендує в 1988—1989 роках на десяток кінематографічних нагород. У бездоганних симетричних кадрах вирізняється актриса Россі де Пальма — муза режисера ще з часів "Закону бажання". Висока, яскрава, неправильна.

У ЗМІ тільки й розмов що про її зовнішність. Россі порівнюють із жінками кубістів і Дорою Маар Пікассо, на всі лади обговорюють її ніс і вагу, але вона виходить на показі в Тьєрі Мюглера, знімається у фільмі про високу моду й жодного разу не опускається до банальностей про "красу в очах глядача".

Потворне лиш те, що не має чіткого образу. У Россі де Пальма немає проблем з образністю.

Портрет жінки в синій сукні (Дора Маар), Пабло Пікассо

Бренд Etat Libre d'Orange і сам "носатий". Незалежний парфумерний дім "Держава Вільних Апельсинів" функціонує під керівництвом елітного панку від парфумерної індустрії Етьєна де Свардта. Марка спеціалізується на ефектних ароматах, які водночас обговорює, любить і носить масовий глядач. Вони випускали аромат Putain Des Palaces і I Am Trash — Les Fleurs du Déchet, що пахне старістю "придвірної куртизанки". У ньому використали відходи парфумерного виробництва й дістали за це непоганий гонорар. Rossy De Palma Eau de Protection на цьому тлі видається легкими пустощами.

Rossy De Palma Eau de Protection, Etat Libre d’Orange

Для марки загалом характерний упізнаваний стиль — електричний, модний, для дівчини не лише вродливої, а й зухвалої. Хоча з приводу краси так і не розібралися. На прощальному показі Жана Поля Готьє з’ясувалося: байдуже, вписуєшся ти в стандарти чи вибиваєшся з них, "ідеальні люди з інтернету" в будь-якому разі тебе засудять.

Як і всі альдегідні аромати, він має характерний цитрусово-восковий відтінок, схожий на запах погашеної свічки й цукатів. В основі — троянда й пачулі. Це так само безпрограшно, як Червоне і Чорне — канонічна драма: від Рембрандта до Малевича й Ель Лисицького. Імбирний, кисло-металевий початок аромату триває рівно секунду й розкривається, огортаючи жіночністю помадної, не вульгарної троянди. Rossy De Palma — гранжевий, яскравий і стильний, все ж занадто жагучий для літа й набагато краще звучить в холодну пору року, якщо наносити без надмірного ентузіазму. Завдяки альдегідам підлаштовується під аромат шкіри.

RED SHOES, JACQUES FATH

У простій, але стильній скляній баночці з написом Red Shoes — аромат у самодостатньому французькому стилі від Сесіль Зарокян. Незалежна парфумерка навчалася в парфумерній школі ISPICA, що її заснував Жан-Жак Герлен, у Версалі, потім працювала з Valmont і Amouage. Для останніх створила Epic Woman — один з найпопулярніших ароматів марки сьогодні. Тему Epic Woman Сесіль продовжила для Jacques Fath, але прибрала важкі ноти сходу. Знайомство з Red Shoes починається з гірких червоних ягід і грейпфрута. Потім ніби провалюєшся в троянду, герань, імбир і рожевий перець. Глибоко всередині спираєшся на смак пачулів і "кашемірового дерева" — звичну базу аромату для червоної килимової доріжки.

Red Shoes, Jacques Fath

Історія парфумів захоплива. Все почалося з Андерсена і його казки про фатальний талант танцівника. Історія радше просто жахлива, ніж повчальна: дівчинка танцює в червоних черевиках день і ніч, не може зайти до церкви й просить відтяти собі ноги. Про складні стосунки Ганса Християна Андерсена з туфлями й жіночими ногами можна було б і забути, але у XX столітті цей сюжет переосмислили для музичного фільму.

"Червоні черевички"

Фільм "Червоні черевички" — про тиранічні методи роботи знаменитого Дягілєва. Бюджет фільму — 500 000 фунтів. Сказати, що в когось поганий характер, можна було набагато дешевше, але хореографія й реквізит фільму опрацьовані в деталях. Модельєр Жак Фат створив костюми для головної балерини фільму Red Shoes, а потім випустив схожу шовкову сукню. Ми знаємо її за фото Ірвіна Пенна у Vogue. Через майже 70 років образ бездоганного червоного втілила в парфумерній композиції Сесіль. Як шовк облягає струнку модель, так і аромат Red Shoes м’яко "сідає" на фігурі.

У Гоголя в "Сорочинському ярмарку" навіть згадувати бояться про червону свиту, в англомовному світі серце публіки завмирає від червоних черевичків і червоної сукні — символів таланту та сексуальності, що межує з небезпекою. Сесіль Зарокян від "червоних черевичків" запозичує ідею фатального аромату: додає холодну спецію — синій імбир, який створює тактильне відчуття, і по тілу мурашки бігають. Вишукана парфумерна алюзія до страшних казок і принадної краси балерин.

Текст: Аля Селезньова

Популярне на VOGUE