Про складові власної краси Наталія Водянова, філантроп, топ-модель і незмінне обличчя Guerlain, розповіла Олені Пономаренко.
Перед інтерв'ю з Наталею я вирішила купити їй квіти. "Зробите букет для Наталії Водянової?" – запитала я продавця в квітковій крамниці – й одразу ж зрозуміла: даремно. Продавець заметушився, почав висмикувати з оберемків квіти, відкладати їх в сторону, вибирати інші, додавати до них якісь гілочки, прискіпливо оглядати роботу з різних сторін – загалом втратив зв'язок з реальністю.
На мої благальні фрази "Будь ласка, швидше, я спізнююся" він не реагував – точнісінько, як Роуен Аткінсон в "Реальній любові", який нескінченно довго пакував подарунок, попри поспіх покупця. Магія Водянової діє навіть на відстані.
Про те, як вона працює зблизька, я дізнаюся вже через 15 хвилин. Ми зустрічаємося в секретній кімнаті на другому поверсі бутика Guerlain на Єлисейських Полях. Будинок Guerlain для Водянової, можна сказати, рідний: з 2009 року вона – обличчя марки, а з 2011-го – улюблена жінка Антуана Арно, спадкоємця імперії LVMH, куди входить Guerlain. У пишному, майже казковому інтер'єрі топ-модель зі своїми довгим білявим волоссям, в рожевому приталеному платті з розкльошеною спідницею має вигляд Аліси в Країні чудес зі знаменитої зйомки Енні Лейбовіц.
Попри повітряну зовнішність, що немов вислизає, Водянова говорить про себе як про сильну людину. "Я багато вимагаю – від себе, від дітей, від команди. Бувають ситуації, коли втрачаю терпіння, – але не зі злості, а просто тому, що всі ми недосконалі. Потім завжди прошу вибачення. І ще я намагаюся вимагати з любов'ю". Я зауважую: "Загалом, якою ми вас собі вигадали, така ви і є?". "Ні", – одразу ж автоматично відповідає Водянова. Потім поправляється: "Я не знаю. Я намагаюся. Ми відповідальні за свої вчинки; потрібно прагнути до досконалості".
З Водяновою багато чого не так, як здається. Наприклад, її природний, абсолютно природний колір волосся – не від природи, а від знаменитого паризького колориста Крістофа Робіна. Зате фігура – генетичний джекпот. "Я вже стільки разів поверталася в форму після вагітностей", – говорить вона. Водянова виглядає як худенький підліток. "Звичайно, я ще дуже молода", – злегка виправдовується 36-річна мати п'ятьох дітей.
Щоби мати старший вигляд, "солідніший, як у справжньої мами" (на кшталт тих, з якими вона зустрічається в школі, забираючи дітей), Наталія щодня фарбується. Для неї це – нове: занадто довго макіяж був частиною роботи Водянової, від якої їй хотілося відпочивати. "Краса – це ціла філософія. Вона не про те, як ти нафарбована, а про те, що ти відчуваєш, про що думаєш, що робиш, до чого прагнеш і який вибір робиш", – говорить вона.
Барометром свого щастя Наталя називає сім'ю, де вона працює точнісінько так само, як в будь-яких своїх проектах. "Якщо я проводжу з дітьми достатньо часу, якщо в них все добре, я набагато більш продуктивна в інших аспектах свого життя", – розповідає вона.
Наталя займається благодійністю за допомогою свого фонду "Оголені серця". Будучи найкрасивішим філантропом планети, Водянова себе красунею не вважає. "Я критично ставлюся до себе. Мені завжди хочеться бути кращою, і я завжди буду знаходити в собі недоліки". Це звучить особливо несподівано тому, що на питання "Чи бувають люди з ідеальною шкірою і досконалим тілом?" 9 з 10 інсайдерів індустрії відповідають: "Так. Водянова".
При цьому вона майже не займається улюбленими пілатесом і йогою (раз в тиждень не береться до уваги), але сподівається з часом це виправити – "не тільки для тіла, але й для внутрішньої енергії, почуття контролю і сили". Нещодавно Наталя знайшла крихітну студію в Парижі, де займається з приватним викладачем танцями – контемпорарі, джаз. Каже, що їй подобається, хоч викроїти час для занять складно.
Розкіш, яку вона собі дозволяє регулярно, – процедури для волосся в Інституті Leonor Greyl неподалік від площі Мадлен. "Тут я вкладаю в себе багато, – посміхається Водянова. – Кожні два тижні ходжу на процедури: маски, масаж голови". Ритуал триває дві години, й хоча вирватися з дому так надовго непросто, воно того варте: відчуття – як після тижневого відпочинку.
Наталя каже, що щаслива – і це її усвідомлений вибір. "Мій шлях був складним, але він дав мені витоки життєвої сили, вміння знаходити позитивне у всьому". Колись це був її спосіб виживання. Сьогодні це життєва позиція. "Все пізнається в порівнянні, – пояснює вона. – У мене здорові діти, все добре в родині, а будь-які випробування – це можливість чогось навчитися". Я помічаю, що щастя неможливе без внутрішнього вогника. "Ну а вибір-то й іде зсередини, – перебиває мене Водянова. – Це і є позиція. Пройшовши складний шлях, розумієш, що все інше можна перебороти".
Наостанок прошу Наталію згадати б'юті-образи, в яких вона подобається собі найбільше. Вона каже, що найкрасивішою виходить в об'єктиві Паоло Роверсі. А я згадую свою улюблену "Алісу в Країні чудес". "Ну це не зовсім про красу, – каже Водянова, – більше про магію: все зійшлося разом в якусь казку". Мені здається, ця казка трішки і про Водянової – тому що в її випадку теж все зійшлося, збіглося безліч чинників. Адже якийсь фактор міг випасти, і все склалося б інакше. "Складно сказати. Я, безумовно, вірю в долю. Але також вважаю, що в кожнісінький момент ми робимо вибір, і від нього залежить майбутнє, – говорить вона. – Не можна просто сісти і нічого не робити, як в "Золотій рибці": тоді точно можна опинитися біля розбитого корита".
Фото: Mathieu César c/o Iconoclast
Стиль: Martine de Menthon
Зачіски: Paolo Ferreira c/o Calliste
Макіяж: Marie Duhart c/o Atomo для Guerlain
Манікюр: Dina-Miss Moji
Асистент стиліста: Georgia Bedel