Рок-музикант Ленні Кравіц перетворив колишню кавову плантацію, загублену в бразильських джунглях, в особистий райський куточок.
Ленні Кравіц знається на спокусах. У своїх проектах – і музичних, і дизайнерських – він поєднує несумісні стилі, жанри і епохи. 54-річний рокер і раніше один з найкрутіших і найстильніших на планеті, він – непередбачуваний і завжди шукає нові шляхи для самовираження.
Студії Kravitz Design – 16 років, в її портфоліо є інтер'єри публічних просторів і готельних номерів у Маямі, Лас-Вегасі і Торонто, а також різні декор-проекти – від меблів і дверної фурнітури до шпалер і керамічної плитки. А ще – співпраця з Leica і Rolex. Зараз Кравіц координує розробку інтер'єрів для нового житлового будинку 75 Kenmare в нью-йоркському кварталі Ноліта. Але одним з найцікавіших його проектів стала реконструкція бразильського маєтку з кавовою плантацією неподалік від Ріо-де-Жанейро.
Бразильська ідилія Кравіца розпочалася близько десяти років тому під час гастролей. "Я їздив країною вздовж і впоперек, все більше прив'язувався до людей, культури, музики і землі. Бразилія вражає міццю і величчю", – згадує він. Коли гастролі вже наближалися до завершення, Кравіцу подзвонив друг і запропонував поїхати подивитися на маєток, що загубився десь у глушині. "Не терпілося повернутися додому, але чомусь я погодився на цю пригоду. Приїхали ми туди вночі. А вранці я прокинувся в неймовірно прекрасному місці: будинок розміщений в гірській чаші. Поруч – водоспади, фруктові сади, овочеві плантації, корови, коні, мавпи – природа у всій своїй красі", – продовжує Кравіц.
Коротка поїздка в едем затягнулася: день став тижнем, тиждень – місяцем. "У результаті я затримався тут на півроку. Це був приголомшливий час. Я просто випав зі звичного життя: навчався їздити верхи, як справжній ковбой, вивчав ключові моменти фермерства і відкривав для себе природу, – розповідає Кравіц. – Ніколи я не відчував такого спокою, умиротворення і єднання з Богом. Це був магічний час. Я вирішив, що досить з мене мирської суєти. Стану фермером". Два роки по тому Ленні зважився на покупку маєтку площею майже 400 гектарів.
На великій території розмістилося справжнісіньке село: будиночки XIX століття в португальському колоніальному стилі. Частину з них переобладнали під гостьові флігелі, спортзал, будиночок з басейном і студію звукозапису. Процес реконструкції почався з того, що Кравіц додав світла і барв старим будівлям. "Інтер'єри були оформлені в колоніальному стилі: оббивка під колір шпалер, громіздкі дерев'яні меблі. Насамперед ми все це прибрали, зняли шпалери, позбулися нескінченних гардеробів і повністю оновили водопровід і електропостачання", – розповідає він.
Протягом наступних кількох років Кравіц бував у маєтку заїздами, але особисто контролював хід робіт, а під час гастролей спілкувався з робітниками за допомогою FaceTime. Він почав відправляти туди меблі та предмети мистецтва, які мали заповнити оновлене приміщення. "Я висилав контейнери з вподобаними речами. Деякі з них прекрасно вписалися в інтер'єр, інші – ні. Весь процес був суцільною імпровізацією – такою ж, як створення музики. Ти граєш те, що відчуваєш. А іноді витримуєш паузу", – коментує він.
Меблі таких бразильських майстрів, як Оскар Німейєр, Серхіо Родрігес і Хорхе Зальзупін на тлі класичної місцевої плитки та інших елементів декору – виявлення поваги до країни. Кравіц включив в інтер'єр колекцію дизайнерських предметів середини минулого століття, разом з меблями Воррена Платнера і Ееро Саарінена, а також авторські об'єкти з власної студії і гламурні акценти як-от вінтажні гобелени Paco Rabanne і рояль Kawai з прозорого акрилу.
По допомогу в декоруванні Ленні Кравіц звернувся і до своїх друзів-художників – так на стінах з'явився розпис з листя. І звичайно, сам у цьому взяв участь. "Якось увечері я дивився на стіну, і мене осяйнуло. Я почав малювати величезні трикутники. Обожнюю трикутники!" – згадує він.
З творчих пошуків запанувала аура, в якій простота і органічність прекрасно поєднуються з crazysexycool. Але головну роль у створенні цього інтер'єру відіграють все ж не новомодні віяння, а бажання зберегти енергетику загубленого в глушині оазису. "Ця ферма, ця земля володіють власною життєвою силою. Її не підробиш ніяким дизайном".
Текст: Майєр Рас
Фото: Simon Upton
Стиль: Kirsten Mattila