Фемінітиви в українській мові – це не нові гендерні тенденції, а те, що було притаманно нашій мові ще у XVIII сторіччі. Отже, чому варто вживати фемінітиви, як саме вони утворюються, та який фемінітив від поняття "посол"?.. (Спойлер: краще казати "пані посол" або "посолкиня").
Про все це розповідає філологиня та письменниця Марина Герасименко, яка веде телеграм-канал "Українська з Марусею". До речі, час від часу Марина проводить у Zoom безплатні заняття з української мови – стежте за повідомленнями в телеграмі.
Отже, фемінітиви… Це слова жіночого роду, які є парними з поняттями чоловічого роду та позначають професію або вид діяльності. Може здаватися, що фемінітиви з’явилися нещодавно, з підсиленням у суспільстві риторики щодо гендерної рівності, але в українській мові вони були завжди. Відомо, що фемінітиви активно вживалися в розмовній українській мови вже в XIX столітті. Як же вони утворюються? Загалом в українській мові є понад 13 суфіксів, за допомогою яких можна утворювати фемінітиви. Ось чотири найпродуктивніші:
Автор – авторка, лідер – лідерка, депутат – депутатка, прем’єр – прем’єрка, дизайнер – дизайнерка тощо.
Речник – речниця, вершник – вершниця, службовець – службовиця, виконавець – виконавиця
Майстер – майстриня, філолог – філологиня, фотограф – фотографиня, плавець – плавчиня, фахівець – фахівчиня (тут відбулося чергування ц/ч), мовець – мовкиня, митець – мисткиня.
Поет – поетеса (або поетка), пілот – пілотеса, стюард – стюардеса, критик – критикеса.
Рідше для творення фемінітивів використовують інші суфікси, наприклад:
СУФІКС -ЕН: німець – німкеня
СУФІКС -ИС: актор – актриса (хоча можна й акторка), директор – директриса (директорка – теж ок).
НЕ УТВОРЮЄМО фемінітивів від іменників спільного роду (так, такі в нас є – це іменники, рід яких можна визначити лише в контексті). Наприклад, суддя, колега. Можна сказати: справедливий суддя і справедлива суддя. Мій колега та моя колега. А як же колежанка, запитаєте ви? Ці слова треба розрізняти. Колега – це людина, з якою ви працюєте разом. Коліжанка – це слово польського походження й означає подругу. А ось колежанка – нове слово, яке позначає щось спільне між подругою та колегою (і зрештою, передбачає теплі стосунки, а не просто формальні).
Слід розуміти, що фемінітиви лише починають з’являтися в нашій мові. Ні в словнику, ні в правописі не наводять затвердженого переліку професій з їхніми фемінітивними формами, лише суфікси.
Невеличкий перелік можна знайти ось тут. Цікаво, що він підготовлений для працівників і працівниць ДСНС та допомагає нам визначити, зокрема, як правильно звертатися до жінки, яка є військовою (наприклад, правильно говорити пані сержант або пані полковник).
Якщо вашої професії там немає, спробуйте самі утворити фемінітив за допомогою тих самих суфіксів. Наприклад, ви – пілот.
пілот + -к – пілотка (не дуже звучить, чи не так?)
пілот + -иц – пілотиця (не воно)
пілот + -ин – пілотиня (ще пошукаємо)
пілот + -ес – пілотеса (як на мене, непогано!)