У чому різниця між статусом біженця та тимчасовим захистом для українців

LIFE
15 березня 2022

З початку війни вже понад 2,5 млн громадян покинули територію України, рятуючись від воєнних дій. Нині понад 1,5 млн українців зупинилися в Польщі, 400 тисяч у Румунії, 300 тисяч у Молдові та по 200 тисяч в Угорщині й Словаччині. Кожен з цих громадян може скористатися одним з правових статусів, що передбачає надання міжнародного захисту в країнах ЄС: біженство та тимчасовий захист. Vogue.ua розповідає, чим відрізняється статус біженця від тимчасового захисту для українців.

image
Статус біженця

Згідно з Дублінською конвенцією, статус біженця надається в першій країні, кордон якої людина перетинає, рятуючись від війни. Його можуть отримати громадяни України, які залишили територію України через війну, а також особи, які легально проживали на території України, але мають громадянство інших держав. Особи без громадянства також можуть подати заяву на отримання статусу біженця.

Статус біженця надає такі гарантії: право на проживання в таборі для біженців, медичну допомогу, освіту для дітей, щомісячну грошову допомогу, доступ до ринку праці. Водночас біженець має перед державою певні зобов’язання. Насамперед ідеться про дотримання місцевих законів і розпоряджень органів влади. Є низка визначених обмежень: неможливість виїхати з країни перебування до моменту отримання статусу; неможливість повернутися до України після набуття статусу; позбавлення особистих документів, а саме паспорта (замість цього видається дозвіл на проживання); неможливість працевлаштування до моменту набуття статусу, а також у разі відмови в наданні такого статусу.

Щоб отримати статус біженця, вам треба подати заявку щодо набуття статусу біженця під час в’їзду до країни, повідомивши про це офіцера прикордонної служби або самостійно подати заявку до Прикордонної служби країни імміграції. Процедура може тривати до 6 місяців. Статус біженця буде оптимальним варіантом для тих, хто не має родичів чи знайомих за кордоном, у яких можна залишитися, або не має достатньо коштів для подальшого проживання в країні.

Тимчасовий захист

4 березня набула чинності Директива Європейського Союзу про тимчасовий захист, яка гарантує негайний захист в ЄС для осіб, які тікають від війни в Україні. Рада ЄС ухвалила рішення, яке надає нашим громадянам щонайменше рік тимчасового захисту в країнах Євросоюзу. Проте країни-члени можуть збільшити цей термін за потреби до 3 років. Тимчасовий захист можуть отримати громадяни України, які проживали в країні на момент 24 лютого 2022 року, та змушені були її залишити через війну; особи, які отримали політичний притулок в Україні; громадяни інших країн, які легально перебували на території України; особи без громадянства. Рада ЄС рекомендувала надати тимчасовий захист і людям, які виїхали з України незадовго до 24 лютого, рятуючись від можливої ​​війни, або якщо вони були у відпустці чи відрядженні в Євросоюзі. Але це теж на розсуд національної влади.

Тимчасовий захист дає: право на освіту дітям до 18 років на рівні громадян ЄС; медичне страхування; право на постійне проживання строком на 1 рік з можливим продовженням до 3 років; доступ до ринку праці (немає обмежень у 6 місяців, як зі статусом біженця); соціальну допомогу. Значна перевага тимчасового захисту перед статусом біженця в тому, що він не передбачає обмежень залишати країну перебування або неможливість повернутися додому.

Щоб отримати статус тимчасового захисту, треба звернутися до прикордонників у країні імміграції чи до органів місцевої влади будь-якої країни ЄС. Важливо пам’ятати, що цей статус не надають іноземцям, які мешкали в Україні, — лише українським громадянам. Тимчасовий захист можна отримати в усіх країнах ЄС, крім Данії. Рекомендовано оформляти тим українцям, які планують повертатися в Україну в майбутньому.

Популярне на VOGUE