Італійська кухня – це задоволення. Не тільки тому, що смачно, а й тому, що італійські господині справляються за короткий час. Мінімум зусиль – максимум ефекту. Своїми улюбленими італійськими рецептами ділиться Олена Пономаренко.
Я багато разів була в Італії, жила в італійській родині, ходила в гості, а одного разу навіть була запрошена на домашню pizza-вечірку, яку можуть влаштовувати тільки щасливі власники великого будинку і печі il forno. Піч натоплюють до 400 градусів, а потім випікають в ній метри піци з різною начинкою: анчоусами, артишоками, прошуто, тунцем. Найсмачніша – монопіца з цибулею, вимоченою в молоці (звучить дико, але так смачно, що потім сниться уві сні). Італійські бенкети надихають готувати самостійно. До піци справа не доходила (все одно у мене немає печі), але деякі прості геніальні рецепти я освоїла.
В одній з поїздок я зауважила, що в овочевих крамницях масово продають квіти. Ось буквально: цикорій, рукола, айсберг, салат лоло роса – і привіт, пучок жовтих квітів, який супроводжує написана від руки табличка 'Fiori'. У якийсь момент я не витримала і своєю скромною італійською почала розпитувати господиню крамниці, що з цими квітами робити. Рецепт виявився фантастичним.
Складники:
Квітки цукіні (в Україні можна використовувати квітки гарбуза)
Моцарела (охочі можуть замінити рикотою, але я б не робила цього)
Борошно
Сіль
2 яйця
Пиво
Оливкова олія
Приготування:
Квітки цукіні вимити, стебло не відривати. Моцарелу нарізати невеликими шматочками. В окремій посудині збити яйця з сіллю, додати трохи пива – воно зробить кляр легким. У серцевину квітів покласти моцарелу (вдасться трохи недбало, але не варто перейматися), обваляти в борошні і суміші з яєць, обсмажити на оливковій олії з двох сторін, на середньому вогні до золотистої скоринки (щоб перевертати, зручно використовувати хвостик). За бажанням до моцарели можна додати прошуто котто – варену (а не в'ялену) шинку, нарізану найтоншими пелюстками. Подавати страву гарячою. Багато шефів готують її з рикотою, але можете мені повірити: підтала моцарела в ніжній квітці цукіні – це чудесно.
Найбільш фотогенічні та інстаграмні продукти на прилавку – це не авокадо, а артишоки, ошатні мальовничі шишки з ефектом tіe-dye. Але якщо фотографувала я їх давно, то готувати навчилася тільки-но. Знову-таки, допомогла італійська синьйора, яка детально описала мені весь процес. Хотіла навіть навчити мене маринувати їх, але так далеко мої кулінарні амбіції не сягали.
Складники:
5 великих артишоків або 10 дрібних
Помідори чері – 3-4 шт.
Оливкова олія
Цибуля ріпчаста, 2 шт.
Часник – кілька зубчиків
Морська сіль
Мелений перець
Окріп
Приготування:
Артишоки почистити. Найпростіше діяти так: обскубати руками два нижні яруси пелюсток, а решту зчистити ножем, прокручуючи квітку за годинниковою стрілкою. Потрібна достатня сила і гострий ніж, а також обережність (артишоки – колючі) і рукавички (щоб не бруднити руки). У фіналі має залишитися невелика біла шишечка. Її краще відразу збризкувати лимоном або класти в воду з лимонним соком, щоб не темніла.
На оливковій олії підсмажити часник (вийняти, щоб не пригорів: аромат він вже віддав) і цибулю, нарізану кубиками. Коли цибуля стане злегка прозорою, додати розрізані артишоки (на 4 частини, якщо дрібні, і на 6 частин – якщо великі). Перемішати, обсмажити кілька хвилин і залити окропом. Потушкувати хвилин 8, додати помідори чері, розрізані навпіл. Посолити, поперчити, подавати з пастою або ризотто. Смачно аж до втрати свідомості, я серйозно. Так легко – і так шалено смачно.
Цей рецепт, здається, знають всі, але чомусь не наважуються реалізувати його вдома. А даремно: він елементарно простий, промахнутися неможливо. І wow-ефект – забезпечений.
Складники:
1 кг мідій (насправді, купити точно кілограм не вдасться, беріть, скільки дадуть)
Петрушка
Окріп
Часник
Перець чилі
Оливкова олія
Сіль, перець
Приготування:
Найдовша історія – з підготовкою мідій. Спочатку слід викинути всі розчавлені чи відкриті – вони непридатні для споживання. Потім – ретельно вимити їх, щоб не залишилося піску і водоростей. На оливковій олії в максимально великому сотейнику (сковорода або каструля теж підійдуть) підсмажити часник. Додати мідії. Залити окропом, щоб виднілися тільки краєчки раковин. Покласти нарізаний кільцями перець. Мушлі почнуть розкриватися. І тут як з поп-корном: в якийсь момент вони це робити перестануть (буквально п'ять хвилин, щоб коцце не стали гумовими). Час посипати все петрушкою, посолити і поперчити. Подавати безпосередньо в каструлі або сотейнику. Найсмачніше – з багетом (ним можна вимочувати сік); чудово зі спагеті. Любителі можуть збризкувати мідії лимонним соком, але і так добре. Важливо: кожному учаснику cozze-party знадобиться посудина для черепашок. І ще: мідії можна готувати і з пасатою, помідоровим соком без солі, але з м'якоттю. Її треба додавати до оливкової олії – перед тим, як покласти мідії.
Нарешті, найважливіше: черепашки, які не розкрилися під час приготування, – треба безжально викинути. Один мій знайомий якось знехтував цим правилом. Сильно пошкодував.