Епідеміолог з Австралії Дженніфер Данкомб відповіла на стрижневі запитання про коронавірус і кинула світло на ситуацію, створену на тлі пандемії.
"Нині ми перебуваємо на етапі стримування й контролю поширення вірусу. Це означає, що ми вживаємо заходів, щоб зупинити поширення COVID-19 і мінімізувати вплив на охорону здоров’я, соціальні, економічні та політичні системи. Щойно кількість людей з COVID-19 зменшиться до досить низького рівня, щоб імовірність виникнення "гарячих зон" у певних географічних районах була малою, ми можемо вважати, що хворобу ліквідовано. Звісно, нам потрібно буде уважно стежити за ситуацією, щоб уникнути спалахів.
Все залежить від того, наскільки добре дотримують таких заходів, як фізичне дистанціювання, виявлення й ізоляція випадків, карантин близького кола, що може й далі поширювати вірус. В ідеалі потрібно знищити COVID-19 до настання холодів. За прохолоднішої погоди наша імунна функція буде неоптимальною, грип, що циркулює, та інші захворювання й температура повітря 4—20 °C будуть ідеальними умовами для виживання вірусу.
У 2003 році в Китаї ліквідували важкий гострий респіраторний синдром (SARS), що є смертоноснішим двоюрідним братом COVID-19. З ліквідацією впоралися досить ефективно, тому що суспільна й політична мотивації були дуже сильними. Я сподіваюся, що ми зможемо зробити те ж саме. Коли вірус буде знищено в усіх країнах світу, ми зможемо сказати, що його знищено повністю.
"Я не біолог, але наскільки я розумію, процес розроблення вакцин неймовірно складний і потребує багато часу. Вакцина проти COVID-19 може бути готова через кілька місяців або років, а іноді на виробництво вакцин потрібні десятиліття! Наприклад, ми все ще чекаємо на вакцину проти SARS, що почався у 2002 році.
Основні етапи розроблення вакцини охоплюють такі:
- Вирощування вірусу в лабораторії для тестування.
- Розуміння характеристик і поведінки вірусу.
- Створення потенційної вакцини із частин самого вірусу.
- Лабораторне підтвердження, що вакцина робить те, що має (тобто запускає частини імунної системи, не завдаючи шкоди).
- Тестування вакцини на тваринах: спочатку на маленьких, а потім на великих.
- Тестування вакцини на людях: спочатку на невеликих групах, а потім на більшій частині населення.
- Пошук міжнародних і національних підтверджень якості вакцини.
- Демонстрація того, що вакцину можна виготовити у великих кількостях економічно ефективним способом.
- Масове виробництво вакцини.
- Поширення інформації про застосування вакцини серед медичних працівників, органів влади й широкої громадськості.
На кожному із цих етапів може виникнути ціла низка проблем, які сповільнюють процес. Крім того, можливо, що вірус, який циркулює в суспільстві, схильний до мутації, а отже вченим доведеться починати весь процес заново!
Гарна новина полягає в тому, що однією з причин, через яку ми очікуємо, що розроблення вакцини від COVID-19 відбудеться швидше, ніж зазвичай, є те, що коронавірус тісно пов’язаний з іншими вірусами, як-от SARS, тому ми вже маємо деяке розуміння того, як поводиться вірус. Іншим важливим чинником є міжнародна співпраця. Є ціла низка лабораторій і академічних центрів, які працюють разом у всьому світі для виробництва можливих вакцин від COVID-19. Такий спільний підхід був наукою, яку ми здобули під час епідемії атипової пневмонії.
Як заявив один дослідник: "...якщо ми працюватимемо разом, ми зможемо спокійно й упевнено протистояти новим загрозам інфекційних захворювань і долати їх. Жодна людина не є островом, і жодна країна не може самотужки боротися з глобальною загрозою громадській охороні здоров’я".
Текст: Alice Birrell
За матеріалами vogue.com.au