У спільному проєкті Vogue.ua і бренду дитячих колясок Anex співачка Джамала відверто розповідає про радощі і труднощі батьківства і про те, чому бути артисткою і мамою водночас — дуже нелегко. Нагадаємо, Джамала і її чоловік Сеіт-Бекір виховують двох синів: дворічного Еміра-Рахмана і Селіма-Гірая, який народився 19 червня 2020 року.
Кажуть, материнство — гарний спосіб пізнати себе краще, заглянути углиб себе. Що нового ти дізналася про себе після народження дітей?
Раніше я вважала себе дуже нетерплячою. Це проявлялося насамперед у роботі: написала я пісню — і відразу починала смикати всю команду: "ну коли реліз? коли реліз? " Зняли кліп — а коли вихід кліпу? Мені здавалося, що ми постійно гальмуємо, що слід працювати швидше. Із серії "давайте більше альбомів, давайте більше синглів, давайте якнайбільше!" Була б моя воля, я б в stories, напевно, щодня випускала нову пісню. (Сміється). Коротше, так, швидкість, швидкість, швидкість — такий був мій принцип. Тепер я розумію, що разом з материнством прийшло терпіння. Наприклад, зараз я годую малюка п'ять разів уночі, і тому не сплю. Точніше, сплю уривками. Реагувати нормально на таку тривалу відсутність сну — це теж потребує прийняття і терпіння. Я просто усвідомила, що, будь ти хоч Beyonce, якщо у тебе немовля, у цій справі тобі ніхто не допоможе. Це треба пережити, пережити терпляче. (Сміється).
З першим сином, Еміром, ти ще не прийшла до такого прийняття?
Тоді мені здавалося, що було непросто, але я розумію, що по-справжньому складно зараз. Тому що, коли різниця у них у два роки, виходить, що й Емір потребує більше уваги, вже такий цікавий стає, і ти сама хочеш проводити з ним час, і молодшому я постійно потрібна. Зараз такий незвичайний період, коли перетинаються два абсолютно різних розклади: коли я всю ніч прокидалася, встаючи до Селіма, і вранці дуже хочу спати, а о 7:30 до мене прибігає Емір і хоче поспілкуватися... Знайти цей баланс між двома дітьми — теж треба терпіння і витримки.
Що для тебе найскладніше в тому, щоб бути мамою?
Я вважаю, що абсолютний подвиг — поєднувати роботу і грудне годування. Всі жінки, яким це вдається, — для мене героїні. Це дуже важко. Усі навколо говорять: "це ж прекрасно", "це чудо", "це синхронізація", "це природність", але коли ти працюєш — це не природно щогодини відриватися від роботи і годувати. Уявіть, я їду на зйомки кліпу, де я 10 годин на кадрі, або в студію на запис, а паралельно думаю про годування... У мене кожен день зараз такий.
Як у всьому цьому знайти час для того, щоб залишатися артисткою?
Складно. У мене з'явилося відчуття... не буду говорити, що депресії, але, буває, смуток нахлине. Особливо — коли ти раптом усвідомлюєш, що у тебе не було сьогодні взагалі часу доторкнутися до музики, щось створити, подумати...
Але коли дивишся на твій Instagram, здається, що у тебе все ідеально — ти багато пишеш: і про дітей, і про роботу, музику.
Так, Instagram не любить сумних постів. Я спробувала написати про проблеми, з якими зіткнулася під час грудного вигодовування, намагаючись поєднати це і роботу, і раптом подумала: хто всі ці люди, які захоплено пишуть "це найпрекрасніший процес на світі?" Не сперичатимусь, що прекрасний, але ви пробували поєднати це з графіком артистки? Еміра я годувала до восьми місяців, як буде з Селімом, не знаю. Якщо вдасться півроку погодувати, слава богу. Знову-таки, якщо я вам розповім свій розклад, ви зрозумієте, чому я така байдужа. (Сміється). О 7:30 встала і поїхала в студію, там сіла на мейк, готуватися. Через годину погодувала, поїхала на радіоефіри. Був день, коли ми презентували трек на шести радіостанціях — значить, у мене шість радіоефірів. Виходить, що мені потрібно в цих перервах погодувати. Це важко фізично, тому що поки ти погодувала, ти втомилася, і мозок твій теж втомився, ну от чесно. Якоїсь миті я почала ловити себе на думці, що після годування стаю неуважною, плутаю значення слів, можу "зависнути" на якійсь думці. Я розумію, чому так відбувається, — це гормони, це фізіологія. Спочатку прийняти себе такою — іншою, не такою швидкою, не такою активною Джамалою — складно. Але з часом я відпустила ситуацію: окей, ти зараз в такому режимі, дай собі час. Намагатися бути ідеальною: суперхудорлявою, суперенергійною, супер ще щось — це шлях до депресії. Мені здається, головне в материнстві для самої мами — приймати себе зараз такою, яка є, бути терплячою до себе. Це єдиний варіант, щоб не зламатися.
Ти народила в розпал карантину, в червні. Було страшно чи, швидше, була рада, що немає концертів і можна побути мамою?
Спочатку у мене було відчуття, що закінчилася професія — немає концертів, немає спілкування з глядачем. Але потім я потроху заспокоїлася і подумала: добре, що так збіглося, що я народила саме зараз. Мені потрібно було зануритися в це. Мені подобається, що у мене зараз є більше часу для Селіма, ніж було, коли народився Емір. Я кайфую. Тому що через два тижні після того, як я народила вперше, я вже сиділа в кріслі на "Голосі країни", все вирувало. Еміром у дитинстві я не встигла насолодитися, так що з Селімом надолужую.
Загалом, дякую карантину за це.
Так, так. Інакше, якби не було карантину, мені б хотілося в тур, і я страждала б через те, що не можу бути повноцінною співачкою зараз, на руках з немовлям.
Розкажи про гаджети, які допомагають тобі в материнстві — від колясок до якихось розумних радіонянь...
Мій головний помічник — Instagram. Я купую там більшість речей для дітей. Тому що в магазин ніколи ходити, а потім виходиш гуляти з ними на дитячий майданчик — а там уже всі діти в шапках! У Еміра ще немає осінньої шапки. (Сміється). З "гаджетів" улюблений — коляски Anex Baby: ціную їх, тому що вони надійні, стильні і модні. Що мене особливо підкупило, так це турбота компанії про навколишнє середовище і популяризація усвідомленого споживання — вони використовують для виробництва колясок перероблені матеріали.
Якщо ти знаходиш час для себе, що ти робиш насамперед?
Ось учора у мене був вихідний, тому я зробила все відразу: три маски для волосся, дві маски для обличчя (Сміється). Зарядку. Сходила на тайський масаж, я його називаю "йогою для ледачих". Намагаюся виділяти час на масаж через день, для мене це свято-свято.
Чи стало у тебе менше енергії для творчості?
Ні, енергії та ідей багато. До речі, часто приходять класні ідеї або тексти, коли годую. Ну а щоб написати музику, мені все-таки потрібно піти на цілий день у студію. Я маю правило — раз на тиждень на цілий день закриваюсь у студії і пишу, сиджу над якимись віршами або, як зараз, уже допрацьовую новий альбом. Наприклад, трек "Ендорфіни", який вийшов недавно, я написала під час вагітності Еміром. Ця пісня лежала майже три роки. Давня пісня, але вона мені зараз здалася актуальною. Зараз усі намагаються піти в такий трохи dark: всі такі дивні, тривожні, тому що на дворі 2020 рік з його складнощами. А мені здалося, що можна додати якоїсь легкості. Надіслала Дімі Шурову, він дописав свій куплет, допрацював аранжування — і вийшла чудова пісня. Ось буквально днями буду записувати пісню "Вірю в тебе", яка присвячена синові. Я заспівала її вперше влітку в Ботсаду на концерті, який ми організували дуже спонтанно. Пережила дуже класні відчуття — наче сто років не виступала.
До речі, тоді, під час концерту, зрозуміла, що на сцені я все-таки залишаюся насамперед артисткою. Коли ти виходиш на сцену, то це для тебе все, це твій світ! Я навіть забуваю про дітей. (Сміється). Я не можу імітувати на сцені, мені треба саме БУТИ. Інакше не виходить. Пам'ятаю, коли я їздила на Євробачення, Данилко мені порадив: "Ти економ себе. Там 150 репетицій буде, ти згориш, не віддавайся на репетиціях повністю". А я навпаки... У мене не виходить імітувати ні на репетиції, ні на концерті. Інакше, якщо я хоч один раз сфальшивлю, то всі скажуть "а, так це не по-справжньому". Я не звикла себе економити.
Як ти відновлюєшся?
Мені допомагають подорожі. Або, якщо виїхати не можна, але відчуваю, що втомилася, то влаштовую романтичний сніданок з чоловіком — це наш маленький ритуал.
Удвох?
Так, у нас така традиція. Це суботи, коли діти півдня у бабусі з дідусем. А в неділю ми завжди практично разом, завжди вчотирьох. Я в неділю завжди без няні. Я взагалі була упродовж тривалого часу без няні, знайти під час карантину було складно. Бабусі з дідусями допомагали, але все одно після народження Селіма, без няні, було відчуття, що життя моє закінчилося. (Сміється). Зараз няня постійно з нами, практично увесь тиждень. Ну а в неділю ми з Селімкою, Еміром і Бекіром проводимо цілий день разом.
Чого ви навчаєте синів? Я зараз не про цінності, а про конкретні речі, наприклад: співати, малювати...
Ти здивуєшся, але зараз у нас музика — найслабша ланка, тому що мені ніколи займатися зі старшим музикою. Мені мама сьогодні подзвонила у відповідь на відео, яке я їй скинула, де співає Емірка, і сказала: "Доню, він же у тебе абсолютно не інтонує". Йому 2,5 року, мама! Але вона вчителька музики, і вона незадоволена, що внук не інтонує. (Сміється). Хоча він любить музику, ми увесь час чуємо якусь танцювальну, електронну музику, хіп-хоп у машині — це обов'язково.
Скільки він мов уже знає?
У нас вдома звучить кримськотатарська, українська, російська і, звичайно, мультики англійською. Netflix як підключили, так мультики тільки англійською дивиться.
Ти б хотіла, щоб він перейняв якісь твої класні риси?
Мені б дуже хотілося, щоб він був вдячним, вихованим. Ми йому всіляко показуємо це. Мені це важливо, приємно, коли дитина отримала подарунок і каже "дякую", поїв і сказав "дякую". Це дуже круто бути ввічливим, бути вдячним. Я зараз тільки зіткнулася з тим, що, виявляється, це не така вже й поширена якість. Люди не вміють говорити "дякую". Навіть дорослі не вміють щиро дякувати, вони навіть не розуміють — за що, а насправді, якщо замислитися, ви зрозумієте, що буквально на кожному кроці є за що подякувати.
А є у тебе якості, які б ти не хотіла передати дітям?
Та багато чого. Коли я дивлюся, який шалений і непосидючий Емір, і дивуюся, то потім себе зупиняю: "а ти себе бачила?" У нього такий темперамент, як і у мене, запальний. Мені б хотілося, щоб він виріс спокійнішим, але не думаю, що так буде. У нього в характері точно є я. Якщо він чогось не хоче, то взагалі нереально змусити. Але, з іншого боку, в якомусь сенсі моя безкомпромісність допомогла мені бути там, де я зараз є. Я точно знала, чого я хочу і чого я не хочу. Буває, складно відмовляти, і я можу взяти паузу. Мовляв, так, але ні. І зрештою зробити так, як буде правильно — на мою думку.
Твої діти захочуть займатися творчістю, як думаєш?
Не знаю, але буду рада. Я вже бачу, що Емір однозначно творчий. Якщо він захоче бути юристом чи вибрати якусь "нормальну" в звичному розумінні професію, то теж добре.
Ти віддаси в садок?
Віддала Еміра вже, і у мене з'явився час. (Посміхається). А ось коли вони вдвох уранці і після садка, для нас з Бекіром це найгарячіша пора.
Anex — бренд, який створює стильні, безпечні і ергономічні коляски. Місія бренду — робити батьківський досвід по-справжньому захоплюючим. Це означає, що батьки ведуть повноцінне життя з дитиною, розвиваються разом, дають простір для розвитку і проживають разом найнеймовірніші емоції. Співачка Джамала — амбасадор бренду Anex.
Текст: Дарина Слободяник
Відео: Polina Grebenik
Фото: Polina Podobedova
Стиль: Mari Siviakova
Асистент стиліста: Anastasiia Savychenko
Макіяж: Vitalia
Зачіски: Max Nago
Продюсер: Marina Sandugey-Shyshkina