Видавець, журналіст, телеведуча, Поліна Неня опублікувала в instagram-stories фото без макіяжу, де на її обличчі помітні сліди акне. На прохання vogue.ua Поліна розповіла свою складну, але повну натхнення, історію про те, як модна, відома, і завжди готова до фотозйомки дівчина раптово втрачає багато. Але знаходить ще більше – сильну і впевнену версію себе.
20 січня Поліна Неня опублікувала в instagram-stories світлину, яку підписала: "Привіт, мене звати Поліна, і це чесне фото про мене сьогодні. У мене акне 2 ступеня на тлі нервового виснаження. Я борюсь з цим захворюванням вже 4 місяці і те, що ви бачите, – це вже відмінний результат на шляху до повного одужання. Тому так мало моїх фото, і так рідко я з'являюся на людях".
Друге фото супроводжував підпис: "Раптом вам це допоможе повірити в себе і свої сили. Посилаю любов".
Публікуємо історію Поліни від першої особи.
"У підлітковому віці шкіра не була проблемною – світла, веснянкувата. Уже в університеті іноді з'являлися невеликі висипання; на щастя, їх легко можна було замаскувати коректором і зробити практично непомітними. А ось вже після другої вагітності на лобі з'явилися пігментні плями насиченого кольору, що приховати практично неможливо.
Перше акне трапилося зі мною в непростий період життя. Я звільнилася з каналу "1+1", де працювала в програмі "Без табу". Керівник проекту Оля Герасим'юк стала народним депутатом, а я перейшла в "Шоу Іванни Найди" на Новому каналі, але несподівано для всіх буквально через місяць шоу закрили. Так я вперше залишилася без роботи. Від батьків тоді я вже не залежала, жила в орендованій квартирі, і питання було навіть не в новому місці роботи, а в тому, куди рухатися далі, – залишатися журналістом чи пробувати себе в новій іпостасі. У той складний період роздумів і трапився перший спалах акне. Висипання були незначними і концентрувалися в основному на лобі. Я зробила гривку, щоб приховати неприємності, і агресивними кремами, і "бовтанками" за три місяці вилікувала обличчя. На той час у мене вже було і нове місце роботи – в прес-службі тодішнього мера. З тих пір минуло 13 років, я повернулася у вихідну позицію і знову в пошуках шляху.
У сторіз я не приховувала, що нинішній спалах акне спровокований нервовим виснаженням. З березня минулого року я проходжу через дуже складний процес розлучення. У травні моєму батькові поставили діагноз гострий лейкоз; після пережитого ним рік тому ішемічного інсульту і втрати здатності говорити, це прозвучало для нас як найстрашніший вирок. Звичайно, ми не здавалися, знайшли найкращих фахівців, боролися за його здоров'я, він проходив курси хіміотерапії, і я і мій брат з мамою завжди були поруч. Він не погоджувався на лікування, і необхідно було утримувати його любов'ю під крапельницями, всіляко відволікати. І все це на тлі втрати власної сім'ї з усіма тяготливими наслідками.
Всі ці проблеми, що навалилися сніговою лавиною, мали знайти вихід – і знайшли. Постраждало моє обличчя. Зараз я розумію, що це сталося на тлі нового етапу у моєму житті, коли я знову маю зробити вибір. У мене є бізнес, власна справа, але прибутку не вистачає, щоб повністю забезпечити дітей і себе. Знімати квартиру, де житимуть троє дітей, наймати няню, купувати продукти, забезпечувати побут ... Але у мене є я – і, звичайно, все буде добре.
Я не лікую нерви зараз; я спілкувалася з психологом ще до всіх цих подій і продовжила після. Пізніше підключила ще одного фахівця, але необхідності в медикаментозному лікуванні вони не побачили. Основний акцент сьогодні – на правильні життєві установки і на лікування шкіри.
Спочатку моє акне не було явним. Все почалося з висипань на шиї під вухами, які поступово переходили на щоки і підборіддя. Я почала тривожитись і звернулася до свого косметолога. Вона попросила результати аналізів: загальний аналіз крові, печінкові проби, гормони, білірубін, – і поставила діагноз "акне" та рекомендувала лікування лазером. Додатково – доглядати за шкірою із засобами марки Zo Skin by Obagi і протирати обличчя дисками з цинком. Лазер треба було робити раз в три тижні, і це сильно відтерміновувало процес одужання. Перші дві процедури, як мені здалося, призупинили процес, а ось після третьої трапився рецидив.
Я перейшла в іншу клініку, де мені рекомендували кріомасаж, озонові крапельниці, програму, насичену кремами з антибіотиком, і "бовтанки". Я місяць виконувала настанови лікаря і вже бачила невеликий прогрес, але потім пішов тато. Через 4 дні я прокинулася, а моє обличчя було суцільним запаленим червоним вугрем. І хоч я не можу сказати, що це засмутило мене більше, ніж все, що відбувається, все ж це було вкрай неприємно. На якийсь час я перестала ходити до лікаря, але чітко робила все, що прописали: протизапальний "Метронідазол", "бовтанки", грязьові маски, крапельниці, і пероральне лікування.
До моменту, поки можна було приховати недоліки, я вела активне світське життя, але коли ситуація ускладнилася, а в родині сталася трагічна подія, я взяла паузу і півтора місяці присвятила тільки сім'ї.
Я, можна сказати, громадський діяч, багато хто мене знає і звертає увагу. Хочеться радувати людей своїм зовнішнім виглядом, так і себе, звичайно, теж. Боляче дивитися в дзеркало – і це найбільший дискомфорт, пов'язаний з акне.
Я перестала виходити "в люди". Якщо була необхідність у робочій зустрічі, доводилося наносити товстий шар тонального, а я боялася зайвий раз доторкнутися до обличчя, щоб не погіршити ситуацію.
Напередодні католицького Різдва, коли ми з дітьми і мамою робили покупки в супермаркеті, до мене підійшов чоловік. Вибачився за наполегливість, і як комплімент сказав, що йому шкода мене, адже я дуже красива дівчина, і обов'язково повинна сходити в шкірвендиспансер на Саксаганського, 72 до дерматолога, який вилікував його сина. Мама вирішила, що це знак, а я, звичайно, не сперечалася.
Лікар Остапенко виявився професіоналом з величезним досвідом (при цьому прийом у нього коштує 200 гривень). Олексій Тарасович не заперечував настанов попередників, перш за все, попросив результати аналізів, абсолютно професійно і точно сформулював те, що відбувається з моїм обличчям, чітко розклав ситуацію по поличках і підсумував, що в моєму випадку є один варіант – лікування ретиноїдами.
Я приймаю Роаккутан. Перший місяць – 20 мг, другий – 40 мг. Потім – візит до лікаря і рішення про подальші дії. Лікування триватиме мінімум 6 місяців, але, як стверджує Олексій Тарасович, проблема буде вирішена назавжди. Головне в прийомі ретиноїдів – чітке дотримання інструкції. Важливо підібрати потрібну кількість препарату відповідно до ваги людини. Багато моїх знайомих пили препарат зі вмістом реиноїдів "Акнетіном", але не витримали визначений термін. У них трапилися жахливі рецидиви через кілька місяців або півроку.
У зв'язку з лікуванням у мене з'явилися обмеження: повна відмова від алкоголю, молочного, солодкого і гострого. Не можна лазні, сауни, басейни; протягом року категорично заборонені ін'єкції і проколи шкіри. Все, що потрібно, – зволоження, дбайливе ставлення до шкіри і терпіння, а також я допоможу організму функціонально – пройду курс крапельниць з коктейлем вітамінів в Wellness Bar.
Свій курс лікування я почала 1 січня. Доктор обіцяв видимі поліпшення після двох місяців. Зараз я закінчила детокс-програму в Edem Resort Medical Spa і бачу прекрасні результати. Стан шкіри тіла – ідеальний, вона чиста та еластична; обличчя, звичайно, теж буде в нормі. Я сподівалася, що це станеться до першого лютого, коли стартує UFW, але мабуть доведеться пропустити і його. З вересня я вперше бачу поліпшення, і мені б зовсім не хотілося погіршити ситуацію.
Я настільки звикла ходити, не приховуючи недоліки, що абсолютно забуваю про них і розумію, що люди, якщо і звертають на них увагу, то через 5 хвилин спілкування перестають помічати. Я знаю, як багато дівчаток впадають у відчай, коли опиняються у подібній ситуації, і мені дуже хочеться їх підтримати. Так, зараз я маю поганий вигляд, не така красива, якою всі звикли мене бачити, таке буває, але це ж тимчасові труднощі. Я не перестала бути тим, ким була.
Я Поліна Неня, я мама трьох чудових дітей, я хороша донька і класний друг, я журналіст і видавець сайту, я люблю людей, а я ще я тимчасово негарна красива дівчинка. Всі дівчатка гарні апріорі, і це абсолютно нормально, коли у тебе не все нормально "its ok, not to be ok".