Сильвія Плат – знана американська письменниця та поетеса, яка здійснила вагомий вплив на класичну літературу ХХ століття, хоч за життя видала лише одну збірку віршів "Колос та інші поезії" та єдиний майже автобіографічний роман "Під скляним ковпаком". У жовтні 1962 р., за чотири місяці до того, як позбавити себе життя, вона писала матері: "Я – геніальна поетеса, у мене є все, я пишу найкращі мої вірші, вони принесуть мені славу". Про складний творчий шлях поетеси, крізь депресію та особисті драми, розповідаємо далі.
Під впливом батька
Народилася Сильвія Плат 27 жовтня 1932 р. у Бостоні в родині емігрантів. Її батько Отто Плат, німець, був відомим вченим, дослідником бджіл, професором Бостонського університету. Мати Аурелія Шобер, австрійка, молодша за чоловіка на 21 рік, викладала німецьку мову в школі та підпрацьовувала в університеті. Сильвія з дитинства відчувала сильний вплив батька, дуже його любила, хоча й страждала через його строгі методи виховання. І як годиться дочці професора, вона завжди старанно вчилася, щоб бути відмінницею та виправдати очікування Отто.
Коли Сильвії виповнилося 8 років не стало її дорогого тата. Вона вкрай болісно сприйняла цю втрату. І з того моменту Плат почала писати вірші та публікуватися в місцевому часописі. Ледь не все подальше життя вона невтомно намагалася осмислити образ батька.
Взаємини поетеси з матір’ю були напруженими. Аурелія завжди приділяла більше уваги хворобливому сину Воррену, а після смерті чоловіка багато працювала, щоб забезпечити дітей. Сильвія ж знаходила втіху в науці та мистецтві, так і не подолавши синдром відмінниці. І хоча батька вже не було поряд, вона намагалася скрізь бути першою: у школі Бредфорда отримувала найвищі бали, невтомно публікувала вірші й оповідання, вигравала премії та гранти, була редакторкою шкільної газети, вступила до престижного коледжу Сміта, грала в аматорських виставах і навіть займалася живописом. Так, Сильвія вправно малювала пером і тушшю.
Стажування
Одним із найбільших досягнень 20-річної Сильвії Плат стала перемога на творчому конкурсі й стажування в модному журналі "Mademoiselle" у Нью-Йорку. Події того літа 1953 р. вона пізніше детально опише у своєму єдиному майже автобіографічному романі "Під скляним ковпаком". Часті зміни настрою, які з’явилися після смерті батька тільки посилювалися. Зрештою, провівши насичений і емоційно виснажливий місяць у Нью-Йорку, дівчина повернулася додому геть розбитою.
Депресія
Вкрай засмучена Сильвія замкнулась в собі, втратила бажання творити, перестала вести щоденник (який вела з 12 років) і почала планувати самогубство. У романі вона згадує, як спочатку скоїла невдалі спроби порізати вени, повіситися і втопитись. Її спроба з снодійним теж зазнала невдачі.
Сильвію помістили до елітної психіатричної клініки Маклін у Бельмонті, яку оплатила заможна благодійниця. У поетеси діагностували біполярний афективний розлад, який того часу лікували за допомогою електрошокової терапії (ці сеанси дуже яскраво описані в романі). Після року в клініці, Сильвія все ж таки повернутися до навчання: закінчила коледж з відзнакою, отримала стипендію Фулбрайта та вступ до Кембриджу. В Британії Плат змушена була багато вчитися, потерпала від холодного клімату, часто хворіла, а також страждала через розрив зі своїм коханим Річардом Сассуном. На тлі цих насичених подій у неї знову розвинулася депресія.
Любов і не тільки
У лютому 1956 р. на одній із літературних вечірок Сильвія знайомиться з талановитим англійським поетом Тедом Х’юзом. Вона так писала про нього у листі до матері: "Я смертельно закохалась. Це кохання може завдати мені жахливого болю… Я відчуваю, що все, що траплялося зі мною в житті — читання книг, стосунки з людьми, вірші — усе це була робота з підготовки мене до цих почуттів". Через кілька місяців бурхливого роману, молоді поети влаштували весілля і відправилися в медовий місяць до Іспанії.
Успіх першої збірки Х’юза "Яструб під дощем" дав змогу подружжю на два роки переїхати до США. Плат влаштувалася до реєстратури психіатричної клініки (у якій свого часу лікувалася), а також відвідувала творчу майстерню при Бостонському університеті. У 1959 р. поетеса завагітніла і пара повернулася до Англії. Наступного року вийшла її перша прижиттєва збірка "Колос та інші поезії", а 1 квітня народилася донька Фріда. Окрім своїх материнських обов’язків, Сильвія ще виконувала роль секретарки, допомагала чоловікові з публікаціями, але й від власної творчості не відмовлялася. Можливо, найголовнішою проблемою їхньої пари стало те, що обидва митці були самодостатніми і не хотіли поступатися своїми амбіціями. Про їхні непрості відносини навіть відзняли фільм – "Сильвія" (2003), з Ґвінет Пелтроу та Деніелом Крейгом у головні ролі.
Згодом Плат довідалася, що в Теда роман із дружиною квартиранта. Її звали Ася Гутман, вона була вже втретє заміжня, займалася перекладами, малювала й писала вірші.Зрештою Тед покинув сім’ю, Сильвія з дітьми повернулися до Лондона. А наприкінці 1962 р. вони подали на розлучення. Ці важкі часи в житті поетеси виявилися напрочуд продуктивними: за 70 днів вона написала роман "Під скляним ковпаком", за кілька місяців — збірку віршів. Поезія Сильвії Плат останнього періоду — стала класикою американської літератури ХХ ст.
Рано-вранці 11 лютого 1963 р. Сильвія занесла дітям бутерброди і дві склянки молока, залишила у передпокої записку з проханням викликати лікаря, а потім зачинилася на кухні, засунула голову в духовку та ввімкнула газ. Поетесі було 30.
Ефект Сильвії Плат
Ефект Сильвії Плат — запропонована психологом Джеймсом С. Кауфманом назва закономірності, відповідно до якої з усіх представників творчих професій поетеси в найбільшій мірі схильні до психічних розладів. В 2001 році часопис The Journal of Creative Behavior опублікував його велике дослідження — Кауфман проаналізував життя понад 1620 письменників різних жанрів і 520 біографій жінок-мисткинь. Психолог дійшов висновку, що з-поміж творчих професій, доступних для обох статей, найбільшу схильність до психічних захворювань мають жінки, зокрема поетеси
Текст: Оксана Багрій