"Раніше існував стереотип, згідно з яким великими письменниками ставали лише чоловіки. Вони багато пили, їхня печінка була в поганому стані. Вони писали про дружин, війни, Африку, Париж; ніяких другорядних дій, брутально і по суті", – говорила письменниця Джоан Дідіон. Рух #MeToo пробудив нову хвилю інтересу до авторів-жінок. В огляді Vogue.ua – найцікавіші "жіночі" романи для довгих осінніх вечорів.
Кожен роман, який публікувала Тоні Моррісон, що спочила 5 серпня цього року, є літературною подією, але "Кохана", як і раніше, залишається її шедевром навіть через більше 30 років після його виходу. Роман авторка представила 1987 року, а 1993-го отримала Нобелівську премію. Ця жахлива історія про рабиню-утікачку відбувається після Громадянської війни: Сеті вбиває свою дворічну доньку, щоб не дати колишнім господарям повернути її назад у рабство, на Кентукську плантацію, звідки Сеті незадовго до цього втекла. Свій роман Тоні Моррісон присвятила 60 мільйонам людей по всьому світу, які загинули від работоргівлі.
Американська письменниця Шерил Стрейл відома, перш за все, як авторка бестселера "Дика", за яким зняли фільм з Різ Візерспун у головній ролі. Її оповідання й есеї публікують New York Times Magazine, Vogue, Allure. Але мало хто знає, що до того, як стати знаменитою письменницею, вона працювала колумністкою на літературному сайті The Rumpus під псевдонімом Цукор і писала смішні і життєствердні колонки. Її книжка Tiny Beautiful Things – збірник найкращих колонок за кілька років: від заміток про те, як стимулювати творчість у повсякденному житті, до найкращого способу пережити розлучення.
Елізабет Страут отримала світове визнання 2009 року, коли її роман "Олівія Кіттерідж" отримав Пулітцерівську премію. У центрі сюжету – грізна Олівія, вчителька старших класів, чиї незворушний розум і пронизлива мудрість залишаться з вами на довгі роки, як і розкішні описи Страут її рідного штату Мен: від кущів дикої малини до вітрів Атлантики. Книжка складається з 30 новел, у кожній є цитати, які хочеться запам'ятати, як-от: "Звикаєш до якихось речей навіть без наміру до них звикнути". 2014 року книжка Страут перетворилася на розкішний серіал з однойменною назвою з Френсіс Макдорманд у головній ролі.
Джанет Вінтерсон жила в сім'ї християнських місіонерів і в юності читала проповіді, а в 15 років пішла з дому до своєї коханої. Свою першу книжку "Апельсини – не єдині фрукти" авторка опублікувала в 26 років. Ця робота стала дещо автобіографією Джанет: це історія молодої дівчини, яка йде з общини місіонерів, щоб жити так, як вона хоче. Центральними темами книжки Вінтерсон є межі фізичного і реального світів, сексуальна ідентифікація, але завжди панує запитання: на що ви готові, щоб жити по-справжньому?
Даяна Атілл – легендарна літературна редакторка, яка працювала з головними авторами ХХ століття: від Джона Апдайка, Сімони де Бовуар до Джека Керуака і Філіпа Рота. Атілл і сама була здібною авторкою: 1963 року вийшла збірка її оповідань Instead of a Letter ("Замість листа"). Це захопливі мемуари, зосереджені на її передбачуваній нездатності коли-небудь одружитися або мати дітей – авторка запитує себе, що ж вона залишить після себе, як самотня і бездітна людина. У вільній, чесній прозі вона розмірковує про своє ідилічне дитинство в Норфолку; весілля з пілотом-учасником Другої світової війни, що не відбулося; і відкриття, що назавжди змінило її життя: вона пристрасно любила слова, які були сильнішими для неї за будь-який роман.
Одна з головних книжок другої половини ХІХ століття – великий роман Луїзи Мей Олкотт про чотирьох сестер сім’ї Марч: Маргарет, Джо, Бет і Еммі, які живуть, закохуються і дорослішають під час Громадянської війни в США в 1860-х. Роман частково автобіографічний, бо написаний на основі спогадів письменниці про її дитинство разом з трьома сестрами. Цінність книжки ще і в тому, що це один з перших феміністських романів: героїні "Маленьких жінок" не хочуть жити так, як того вимагає суспільство, а мріють про кар'єри акторки, письменниці та художниці. У грудні у прокат виходить екранізація роману, над якою працює Ґрета Ґервіг, а в головних ролях: Сірша Ронан, Емма Вотсон, Меріл Стріп і Тімоті Шаламе.
У випадку з Вірджинією Вулф вся слава дісталася її романам "Місіс Делловей" і "Маяк", але "Орландо" – не менш шедевральний твір. Це сатиричний роман, що вважають найлегшим для сприйняття серед непростих текстів Вулф. Він написаний за мотивами біографії її подруги і коханої, письменниці і аристократки Віти Саквілл-Вест. Уявна "біографія" охоплює майже 300 років: від правління Єлизавети I і до Лондона періоду Вулф у 1920-х роках. Є одна цікава деталь: у віці 30 років головний герой роману, Орландо, чудом змінює стать і другу частину життя живе як жінка. Це Вірджинія Вульф в її найбільш вигадливій, оптимістичній і романтичній манері.
2013 року канадська письменниця Еліс Манро отримала Нобелівську премію з літератури як "майстер сучасного оповідання". Вона – здібна стилістка і оповідачка, її називають сучасним Чеховим. 1996 року вийшла її збірка "Вибрані оповідання": це 30 зворушливих замальовок, що вміщують ціле життя. Дія більшості з них відбувається у провінційній Канаді, де виросла сама Манро, і де так звані "звичайні" люди живуть у незвичайних ситуаціях.