В український прокат виходить епічний фільм Рідлі Скотта "Наполеон" з Гоакіном Феніксом та Ванессою Кірбі в головних ролях. Стиль імператриці Франції, легендарної та сміливої Жозефіни Бонапарт, заслуговує окремої уваги.
"Він прийшов з нічого. Він завоював усе". У слогані нового фільму Рідлі Скотта про Наполеона дещо не згадується: людина, яка перемогла європейські монархії на початку XIX століття, отримала фору в кар’єрі завдяки блискучому смаку та модному генію своєї дружини Жозефіни. Її роль зіграла яскрава британська акторка Ванесса Кірбі, яку глядачі пам'ятають за роллю принцеси Маргарет у "Короні".
Її історія почалася 1794 року, під час Французької революції, коли 31-річну Жозефіну було свавільно заарештовано та засуджено і вона жила під постійною загрозою смерті на гільйотині. На момент звільнення у неї не було ні грошей, ні статусу. Проте, не злякавшись, вона та її найкраща подруга Терезія Таллієн, яка зазнала таких же випробувань, зробили сміливу ставку на революцію в моді. Разом вони вивернули її навиворіт.
Вони проголосили спідню білизну новим одягом на щодень, перетворивши свої тюремні лахи на життєздатне вбрання, а свої стрижені голови — на новий сміливий стиль. Ці дві жінки стали першими у світі модними іконами, які зробили себе самі. Вони відкинули століття корсетів, вишуканих зачісок, хитромудрого оздоблення суконь та гігантських спідниць із паньє. Жінок на всіх континентах розкріпачили легкі сукні, укорочені жакети, повсякденні шалі та сумочки, які почали носити Жозефіна та Терезія. Провідний модний журнал того часу The Journal des dames et des modes назвав це "революцією кишень", оскільки сумочка замінила кишені на зав’язках, які жінки ховали у своїх величезних спідницях.
Париж і весь світ були приголомшені. Ніколи ще жінки не носили так мало речей на собі і не мали такий чудовий вигляд. Всі раптом побачили, як жінки рухаються: вони перекидали шлейфи через руки, щоб відкрити щиколотки, і крокували бульварами Парижа в зашнурованих черевиках на пласкій підошві. Жозефіна і Терезія були зірками революційного паризького небосхилу і не переймалися через скандали. Де б вони не з'являлися, за ними слідували натовпи та поширювалися плітки. Довкола них юрмилися зухвалі молоді чоловіки, які завдяки Революції досягли урядової, військової чи фінансової влади. Жозефіна та Терезія обирали коханців за бажанням. Незграбний провінційний другорядний армійський офіцер Наполеон тягнувся до Жозефіни, приваблений її близькістю до найвпливовіших людей у Франції, та закохався у її харизму.
Наполеон піддався чарам Жозефіни. Він писав їй захоплені листи про її тіло. Коли вони одружилися, вона зробила його командувачем армії. Він знав, що одруження змінило його долю. І наречений, і наречена поміняли свої. Він був Наполеоном Буонапартом і став Наполеоном Бонапартом. Вона була Розою де Богарне і стала Жозефіною Бонапарт.
Жозефіна почала тринькати гроші. Коли вона приєдналася до свого чоловіка після його тріумфу в Італії, почала колекціонувати камеї — і носила їх на пов’язках, а потім стала замовляти діадеми. За деякий час Жозефіна повернулася в Париж і продовжила крутити пристрасні романи: менш відкрито, але про них все одно багато пліткували. Тим часом Наполеон, який був у поході, надіслав їй у подарунок дивовижні, напрочуд легкі, але теплі шалі. Завдяки Жозефіні кашмірська шаль (перейменована на кашемір) стала головним предметом розкоші.
Незабаром Жозефіна мала один із найкращих гардеробів усіх часів. Вона володіла сотнями прозорих суконь, шалей, туфель, панчіх і рукавичок, а також шафою, повною дорогоцінних каменів. Вона оповивала бенгальський муслін навколо голови та плечей, встановивши тренд, який тримався десятиліттями. Коли в 1790-х Наполеон здобув абсолютну політичну владу, увесь світ дивився на неї. Поряд із ним вона стала володаркою європейської моди.
Жозефіна була генієм поєднанні речей, які раніше видавалися непоєднуваними, як-от муслін і кашемір. Плавні довгі силуети її суконь підкреслювали її струнку фігуру, маленькі груди та тонкі щиколотки. Невеликі прикраси була її візитною карткою: сережки з перлами та діамантові годинники Breguet.
Потім баланс сил змінився на користь Наполеона. Його військова доблесть вилилась у народне визнання, і він став єдиним довічним консулом. Він вимагав від Жозефіни відмовитися від коханців та наполягав, щоб вона розлучилася зі своєю подругою Терезією. Коли Наполеон вирішив коронувати себе імператором Франції в 1804 році, він таки коронував імператрицю Жозефіну, але за умови, що вона приборкає свій стиль. Саме Наполеон вибрав дизайнера для їхніх коронаційних нарядів — чудова густа золота вишивка вкривала білу атласну сукню та величезний шлейф із червоного шовку. Шия імператриці була оточена розкішним коміром із мережива.
Розкішне вбрання Жозефіни справді викликало благоговіння. Ми все ще можемо спостерігати пишність її обшитого горностаєм шлейфу на епічній картині Жака-Луї Давіда, яка зараз висить у Луврі. (Картину можна побачити у кліпі Бейонсе ApeShit 2018 року, знятому у Лувр.і)
Кінець їхнього шлюбу також був історією, розказаною через одяг. Жозефіна не могла народити Наполеону спадкоємця, а він прагнув продовжити династію і почав робити помилки, першою з яких була відмова від Жозефіни. Вона одягла розкішне повністю біле вбрання на ануляцію та пішла жити в сільський маєток — з великою кількістю шаф для одягу та придворними дамами, які цінували її ідеальний смак. До дня своєї смерті Жозефіна одягалася стильно. 29 травня 1814 року, невдовзі після того, як Наполеон зазнав поразки від об’єднаних монархій Європи, вона померла — у розкішній сукні з рожевих стрічок, яку вибрала того ранку. Її модна спадщина збереглася на століття — зокрема, саме Жозефіні ми завдячуємо поняттям "ампір" і "ампірна талія".
Та цим її роль у модній революції зовсім не обмежується. Жозефіна не лише взяла під контроль історію моди — вона показала, як жінка може подолати несправедливість, щоб зробити себе світовою знаменитістю, бо сама пройшла шлях від в’язниці до імператорського трону. Її сміливість може бути прикладом для сучасних жінок.
За матеріалами vogue.com