Жовтень у Києві сповнений кіноподій. Серед фестивалів, премʼєр та спеціальних показів багато нового польського кіно. Фільм-призер 79-го Венеціанського кінофестивалю "Хліб і сіль" Даміана Коцура, гіти цьогорічної Венеції та кілька стрічок, які ви точно маєте помітити. У добірці нижче — детальніше про кожен з пʼяти фільмів, які варто подивитися найближчими місяцями.
"Хліб і сіль", реж. Даміан Коцур (2022)
Спеціальний приз журі секції "Горизонти" Венеційського кінофестивалю 2022 року — режисерський повнометражний дебют Даміана Коцура, який у 2023-му також брав участь у Каннському конкурсі короткометражок з україно-польським фільмом "Як це було".
"Хліб і сіль" складається з вибіркових сцен — замальовок життя провінційного польського міста, які насправді формують гостру соціальну історію про дискримінацію.
Тимек — успішний піаніст, який повертається додому з Варшави на літні канікули напередодні переїзда на навчання в Німеччину. Він приїздить до брата та старих друзів, які дивляться на світ, виходячи зі стереотипів і гоомофобії та розважаються, принижуючи інших людей. Інді-драма натхнена нещасним випадком, який стався у Польщі в 2017 році, коли виходець з Туніса, який працював у кебабній, забив до смерті свого колегу. Головні ролі виконали непрофесійні актори — піаністи та брати в житті Тімотеуш та Яцек Біеси.
Критики порівнюють Даміана Коцура з Міхаелем Ганеке ("Кумедні ігри") та Ґасом Ван Сентом ("Мій власний штат Айдахо", "Слон"), а фестивалі не тільки відмітили фільм нагородою, але й помітили те, що режисер вкладав у глибинні сенси. "Хліб і сіль" було номіновано на квір-нагороду Queer Lion у Венеції: головний герой — гей, який намагається приховати власну ідентичність через неприйняття в суспільстві.
З 5 жовтня
"Мовчазні двійнята", реж. Аґнєшка Смочинська
Новий фільм авторки "Доньки дансингу" Аґнєшки Смочинської — реальна історія Джун і Дженніфер Ґіббонс, відомих як "Мовчазні двійнята". Дівчата не розмовляють ні вдома з батьками, ні в школі з вчителями та однолітками, тільки між собою, придумуючи фантастичні світи й історії. В підлітковому віці це почне виливатися у творчість, інтерес до поганих хлопців та злочинів. За останнє, через добровільну ізольованість від суспільства на багато років, дівчата будуть змушені проходити незвичайний вид покарання — лікування у психіатрії.
Аґнєшка Смочинська не відходить від свого фірмового містично-фантастичного стилю. Хоч і орієнтуючись на реальну історію, режисерка грає зі сприйняттям світу за допомогою кольорів — змішує хворобливо-зелений з магічним фіолетовим. А акторки Летиція Райт ("Чорна пантера. Ваканда назавжди", "Смерть на Нілі") й Тамара Лоуренс (Small Axe) тримають напружену атмосферу, особливо коли мовчать.
Фільм здобув головну нагороду на польському кінофестивалі у Ґдині та брав участь у програмі "Особливий погляд" в Каннах в 2022 році.
9 жовтня — показ на фестивалі польського кіно
"Іа", реж. Єжи Сколімовський (2022)
Найкращий саундтрек Каннського кінофестивалю 2022 та номінація на "Оскар" в категорії "Найкращий іноземний фільм" від Польщі — історія очима віслючка Іа. Він мовчки спостерігає та мандрує дивним світом людей, де стикається з любовʼю, насиллям та кожну хвилину покладається лише на фортуну.
Глядачі мають змогу в художній формі подивитися поглядом тварини на нелюдяність людства. Головна заслуга такого ефекту — знайдена режисером та оператором кіномова, яка сприймається відмінною від звичного перебігу як за сюжетом, так і за кутом зору на події.
14 жовтня — фестивальний показ на "Київському тижні критики"
"Зелений Кордон", реж. Аґнешка Голланд (2023)
Фільм оскароносної режисерки АгнешкиГолланд викликав справжній шквал в польському суспільстві та уряді. Міністр Юстиції ЗбігневаЗьобро і президент Анджей Дуда порівняли стрічку з "нацистською пропагандою часів Другої світової", хоча на Венеційському кінофестивалі 2023, де тоді стрічку було показано вперше, вони фільм не бачили. Натомість, варто зазначити, що ця стрічка є дослідженням мігрантської кризи на польсько-білоруському кордоні у 2021 році.
Паралельно у 150-хвилинному фільмі розвиваються лінії мігрантів, волонтерів, польського прикордонника та порушуються проблеми та цінності політичних систем путіна, лукашенка та Польщі, яка в цьому конфлікті піддалася впливу. Маючи багатий досвід в кіно, АґнешкаГолланд ("Ціна правди", "Слід звіра") вправно режисує складну драматургічну сітку, порушує важливі питання та не забуває висловитися про актуальне — польсько-українські відносини під час повномасштабного вторгнення.
16 жовтня — фестивальний показ на "Київському тижні критики"
"Жінка з…", реж. Малґожата Шумовська, Міхал Енґлерт (2023)
Польська квір-драма з основного конкурсу цьогорічного Венеційського кінофестивалю — багатогранний фільм про відносини із собою, коханими людьми та соціально-політичним устроєм країни.
У центрі сюжету — життя чоловіка в провінційному містечку. Він проходить армію, закохується в дівчину, одружується, в нього народжується син та формується стабільне життя. Але з кожним роком, коли на фоні комунізм змінюється на капіталізм, він розуміє, що не відчуває себе комфортно у своєму тілі. Протягом фільму він робить складні рішення та проходить ряд психологічних випробувань, щоб почати нове життя — в тілі та думках жінки.
18 жовтня — фестивальний показ на "Київському тижні критики"
Текст: Єлизавета Сушко