21 квітня 1947 року тоді ще принцеса Єлизавета виступила з промовою перед усією Британською Співдружністю з нагоди свого 21-го дня народження. "Я сьогодні думаю про всіх юнаків і дівчат, які народилися приблизно в той самий час, що і я, і виросли, як і я, у страшні й славні роки Другої світової війни, — сказала вона. — Ви, молоде британської сім’ї націй, дозволите мені виступити в мій день народження як вашому представникові?"
Саме ці "жахливі й славні роки" стали темою нового документального фільму "Королева на війні" (The Queen at War), прем’єра якого відбулася 5 травня на PBS. Стрічка, у якій переплітаються повноліття королеви, відчай і рішучість Лондона під час Другої світової війни, ставить собі за мету показати, як ті неспокійні часи зробили Єлизавету таким відданим лідером, яким вона є сьогодні.
Той, хто шукає екшн-ретроспективу, мають шукати її деінде: принцеса із сестрою були добре захищені впродовж цих років. Але це не означає, що вони були захищені від тривог і реалій конфлікту: з Лондона було евакуйовано понад мільйон жінок, дітей, літніх людей та інвалідів, щоб запобігти бомбардуванню. Воєнні роки вони провели у Віндзорському замку, що за 45 хвилин їзди від міста, де також чули зловісний ревіння німецьких літаків у напрямку мегаполісу. Але фільм дійсно дає захопливе уявлення про формування стійкої, жорсткої психіки, яка визначає королеву сьогодні.
У 1940 році у віці 14 років вона звернулася до дітей Великої Британії. Багато хто з них був далеко від дому — відряджені в село, а у випадку з 24 000 — за кордон, до таких країн, як США й Канада. Майбутня королева говорила ясно, впевнено й від щирого серця: "Тисячі з вас у цій країні змушені були покинути свої домівки й розлучитися зі своїми батьками й матерями. Моя сестра, Маргарет Роуз, і я відчуваємо до вас велику прихильність, бо знаємо з досвіду, що означає бути далеко від тих, кого любимо якнайбільше, — сказала вона. — Ми всі знаємо, що зрештою все буде добре; тому що Бог подбає про нас і дасть нам перемогу й мир. І коли настане мир, пам’ятайте, що ми, діти сьогоднішнього дня, зробимо світ майбутнього кращим і щасливішим".
Лідер визначає час чи часи визначають лідера? Фільм "Королева на війні" засвідчує останнє. "Національна криза перетворила цю молоду жінку на лідера, якого потребувала її країна", — ідеться в документальній стрічці. У картину ввійшло відео її батьків, що йдуть розбомбленими лондонськими вулицями й слухають тих, хто постраждав від бомбардування. (За часів війни король Георг VI і королева-мати здійснили понад 300 регіональних турів країною.) Королева Єлизавета дивилася ці сюжети у Віндзорському замку, щоб бути в курсі поточних подій і тренуватися для майбутніх виступів. Дивлячись на те, як вона поводиться нині, легко побачити, що вона виявляє таке саме стоїчне співчуття, що і її батьки. Подібність не обмежується королівськими прогулянками й зустрічами: коли в 14 років вона вимовила цю промову з Віндзорського замку, преса помітила, наскільки її тон і почуття відповідають її матері. Коли їй сповнилося 18 років у 1945, вона вступила на військову службу як механік. Нині королева Єлизавета — єдиний глава держави, що служив у Другій світовій війні.