З наближенням сезону кінонагород у нас з'являються свої фаворити серед акторів та фільмів. У 2026 році за головні премії, ймовірно, змагатимуться Тімоті Шаламе, Джейкоб Елорді, Аманда Сейфрід. Розповідаємо про акторів, чиї роботи обов'язкові до перегляду напередодні "Оскара" та інших премій.
Джейкоб Елорді у "Франкенштайні"
Під шаром гриму Джейкоб Елорді робить неможливе: він наділяє чуйністю, ніжністю, та здатністю кохати монстра, створеного Віктором Франкенштайном (Оскар Айзек). Сюжет цього вишуканого костюмованого фільму режисера Ґільєрмо дель Торо тримає увагу і сягає емоційного піку, коли в центрі опиняється істота — безпорадна дитина, яка чекає від свого творця любові та настанов.
Його палкий темперамент і груба сила народжуються з неприйняття, яке він отримує замість підтримки, — це броня створена заради виживання, і він поступово скидає її, стикаючись із добротою незнайомців. Безліч легенд кіно бралися за цього персонажа — від Бориса Карлоффа до Крістофера Лі — але Елорді, без сумніву, своєю грою заслужив почесне місце в когорті зірок.
Чейз Інфініті в екшен-трилері "Одна битва за іншою"
Зірковий склад епопеї Ґонзо Пола Томаса Андерсона вражає: Леонардо Ді Капріо, Шон Пенн, Теяна Тейлор, — але серцем і душею історії стає 25-річна акторка Чейз Інфініті. Глядачі можуть її пам’ятати як доньку героїв Джейка Джілленгола та Рут Негги у серіалі Apple TV+ "Презумпція невинуватості".
Щойно героїня Чейз Інфініті з’являється на екрані, вже не можна не вболівати за цю кмітливу підлітку, яка відчайдушно намагається уникнути ультраправого ополчення, яке на неї полює. Вона спостережлива, гостра й несподівано стійка, і її трансформація зі школярки в загартовану повстанку дійсно надихає. У "Одній битві за іншою" відбувається народження нової зірки.
Ренате Реінсве, Стеллан Скашгорд та Інга Ібсдоттер Ліллеаас у трагікомедії "Сентиментальна цінність"
Я бачила складну норвезьку сімейну драму Йоакіма Трієра двічі й обидва рази ридала, як дитина, хоча — як не дивно — на різних сценах і монологах. Її три центральні роботи вражають тим, що з кожним новим переглядом відкриваються нові деталі, розуміння персонажів поглиблюється, а симпатії глядача змінюються.
Стеллан Скашгорд у ролі змарнілого кінорежисера поєднує голлівудську харизму та буркотливу впертість, за якою ховається нищівна вразливість. Ренате Реінсве, зірка "Найгіршої людини у світі", у ролі його дочки носить маску хоробрості в кожній сфері життя, тихо занурюючись у депресію, з якої може й не вибратися. Та справжнім кіновідкриттям є Інга Ібсдоттер, майже невідома за межами Норвегії. Вона грає другу сестру — зовні спокійна, менш емоційна, її глибоко приховані травми прориваються лише в останні хвилини фільму. Майстерність на всіх рівнях акторської гри — найкращий каст цього року.
Френк Діллейн у драмі "Морський їжак"
У майстерному режисерському дебюті Гарріса Дікінсона є багато того, чим можна захоплюватись — баланс легкості та меланхолії, чутливість до героїв, чудова караоке-сцена з піснею Whole Again дівчачого гурту Atomic Kitten. Але передусім — геніальною грою Френка Діллейна ("Змій в Ессексі") який перевтілюється у лондонського волоцюгу, на ім'я Майкл.
Актору якимось дивом вдається пройти дуже тонку грань, наділяючи героя шармом, але водночас не згладжуючи його неприємні риси. У результаті він здається болісно справжнім, а його страхи та мотивації — зрозумілими. Герой балансує між надією на стабільніше життя й системою, що знову й знову затягує його назад. Величезна емпатія, з якою створено фільм, може змінити погляд на світ.
Єва Віктор у трагікомедії "Пробач, крихітко"
Єва Віктор не лише приголомшливо виконує роль Агнес, — професорки літератури в університеті, яка стала жертвою зґвалтування, — це також її дебют як сценаристки й режисерки. Вражає, наскільки добре Віктор справляється з усіма задачами одразу: зворушлива історія про довгий шлях до одужання після трагедії розказана щиро й делікатно.
На екрані героїня Віктор ніколи не здається розсіяною, попри всі життєві виклики — її краса та манери своєю магнетичністю нагадують зірок Нового Голлівуду 1970-х, а здатність переходити від іронічного сміху до абсолютного відчаю — обеззброюють. З нетерпінням чекатиму її наступних фільмів.
Аманда Сейфрід в історичному мюзиклі "Заповіт Енн Лі"
Оскарівська номінантка Аманда Сейфрід демонструє дивовижну гру в музичному фільмі режисерки Мони Фастволд про релігійний культ XVIII століття. І хоча кілька пісень часом нагадують співи діснеївських принцес, талант й самовідданість виконання Сейфрід — абсолютно нездоланні.
У ролі легендарної засновниці Шейкерів — християнської секти, яка виявляла свою відданість через шалений, екстатичний рух — Сейфрід постає як справжня стихія: жінка, яка через нескінченні, тілесні страждання та дисципліну досягає величі та впливовості.
Своїми ролями у Mamma Mia! і "Знедолених" акторка довела, що вміє все: грати, співати, танцювати. Але у "Заповіті Енн Лі" вона перевершила саму себе. Майже демонічна пристрасть її танцю та потужність голосу — це те, що просто необхідно побачити на великому екрані.
За матеріалами vogue.co.uk