Усвідомлений підхід до життя – більше, ніж тренд. Йдеться про турботу і занепокоєння, що приводять до поліпшення якості життя і виправлення зроблених у минулому помилок. Vogue.ua зібрав найкращі документальні фільми про головні проблеми сучасного світу.
Документальна кінострічка, знята австралійським актором і режисером Деймоном Гамо. Ідея фільму – викриття продуктів здорового харчування, наповнених цукром і консервантами. Протягом місяця Деймон Гамо харчується виключно "правильними" продуктами та стежить за їхнім впливом на організм разом з лікарями. У фільмі також присутні коментарі експертів і героїв, які на власному досвіді знають наслідки постійного вживання "здорової" їжі.
Приголомшливий фільм про моду, а точніше, виробництво одягу, кількість якого з кожним роком різко збільшується, а вартість – знижується. У фільмі показали реальні умови (далекі від ідеалу), в яких працюють швачки мануфактур. Також порушена тема згубного впливу виробництва одягу на екологію. Вся інформація документальної стрічки підкріплена статистичними даними, аргументами і думкою експертів.
Ян Артюс-Бертран – французький фотограф, режисер і фотожурналіст, який у своїх роботах намагається показати якісну і красиву картинку з серйозним соціальним змістом. У документальному фільмі режисер звернувся до двох тисяч осіб з двома запитаннями: "Хто така людина?" та "Що таке щастя?". Стрічка водночас надихає та вражає, та виконує як мінімум одну мету – нагадує, що в житті кожного є щось, що можна вважати щастям.
Проблему глобального споживання і захаращення життя непотрібними речами розглядають у цьому фільмі не з погляду екології, а з погляду психології. Автори стрічки дотримуються думки, що завантаженість простору фізичними речами безпосередньо впливає на духовний стан людини. Також порушена проблема заміни міжособистісних відносин матеріальними цінностями. Герої фільму – реальні люди, які перейшли на бік мінімалізму.
"Пластиковий Китай" нагадує антиутопію в дусі Оруелла, де власна реальність людей – місто з пластикових відходів. Дивовижно, але таке місто дійсно існує. Режисер фільму передає його атмосферу через місцевого жителя – 11-річну дитину, повну надії і оптимізму на майбутнє без вимушеної токсичної ізоляції.