В українських кінотеатрах триває прокат фільму "Пілліон". Це БДСМ ром-ком, в якому шведський актор Александр Скашгорд грає одну з найвідвертіших ролей в своїй карʼєри. З цієї нагоди кінокритикиня Соня Вселюбська простежує шлях актора: від тіні батька й служби у військово-морському флоті — до епатажних ролей у жанровому кіно молодих режисерів.
У розпал оскарівських перегонів Variety випустив цікавий епізод "Actors on Actors", поєднавши батька й сина — Александра та Стеллана Скашгорд. Александр жартома натякав на схожість батька з його персонажем — токсичним патріархом із "Сентиментальної цінності". Стеллан, своєю чергою, захоплюючись відвертим виконанням сина в фільмі "Пілліон" більше намагався заглибити сина в роздуми про те, як власний досвід вплинув на його акторський шлях. Ніяковість сина була не випадковою. Найстарший у шведській родині Скашгордів із восьми дітей, Александр, сьогодні залишається найвідомішим — попри конкуренцію молодших братів-колег Білла, Густафа й Вальтера і попри те, що його професійне становлення було звивистим і суперечливим.
Уперше Александр спробував себе в акторстві ще у сім років, випадково, бо просто "крутився поруч". Режисер і друг родини Аллан Едвалл запропонував йому роль у фільмі "Оке і його світ", де маленький Скашгорд зіграв дитину, яка помирає від хвороби. На той момент він ледве вмів читати, але був у захваті від самого процесу. Однак у тринадцять, коли юному акторові стало затісно в національній кіноіндустрії, а дедалі більша впізнаваність на вулицях викликала дискомфорт, він різко покинув розпочату кар'єру. Та до демонстративних жестів він вдасться ще не раз. У дев'ятнадцять Александр спонтанно вступив до шведського військово-морського флоту — щоб іще більше віддалитися від родинної аури мистецтва й просто "вирушити в невідоме". Півтора року він прослужив в елітному контртерористичному підрозділі, патрулюючи води Стокгольмського архіпелагу. Але, зіткнувшись із класичними дилемами початку двадцяти про наступні кроки, Олександр таки вирішив спробувати увірватися в акторство — щоб потім не пошкодувати.
Відновлюючи звʼязки з індустрією вдома, актор більше цілився на голлівудські простори. У 2001-му році він зіграв у сатиричній американській комедії "Zoolander" Бена Стіллера, зігравши крихітну роль моделі. Хоча цей проєкт згадує в інтерв'ю з іронією, легкою перепусткою до успіху він не став. Спершу його штормило від безробіття до телевізійних ролей. Втім, як не дивно, армійський досвід став у нагоді, адже першим справжнім проривом вважається роль у серіалі "Generation Kill", про батальйон під час операції в Іраку, що став справжнім хітом HBO. Зокрема, хапаючись за найрізноманітнішу роботу, інколи Александр влучав прямо в ціль — наприклад, з’явившись у кліпі Леді Гаги "Paparazzi".
Зріст 194 сантиметри, виразні риси обличчя й погляд із дещо загрозливою впевненістю з часом відкрили йому добру основу для маскулінних і нерідко проблемних персонажів. Сьогодні, понад шістдесят фільмів і з десяток серіалів у портфоліо демонструють вибухову еклектику жанрів і образів. Александр встиг побувати Тарзаном, мізантропічним андроїдом у науково-фантастичному серіалі "Мьордербот", тиранічним чоловіком у "Великій маленькій брехні", нахабним мільярдером у "Спадкоємцях", повернувся до образу солдата у "The Aftermath" — і навіть не відмовився від сиквелу "Zoolander".
Виконуючи найрізноманітніші ролі, актор продемонстрував широкий драматичний діапазон і фізичну витривалість для складніших робіт. Втім, притаманне йому почуття гумору й схильність до дивакуватості сповна розкрилися лише в останніх проєктах.
Сьогодні Александр Скашгорд постає в особливо цікавому світлі — його останні проєкти й він сам стають дедалі зухвалішими й відвертішими. Переломним моментом у кар'єрі, мабуть, можна вважати "Варяг" Роберта Еґгерса — історичну сагу з елементами чорної комедії про Амлета, якого зіграв Александр. Нордичними міфами про воїнів актор захоплювався ще з дитинства, тож літри крові й видовищне насильство на майданчику він виконував із завзятістю. Привабливість цього божевільного амплуа не змусила довго чекати на новий вияв. Невдовзі світ побачив сюрреалістичний трилер "Вічний басейн" Брендона Кроненберга – сина легендарного Девіда, який у своїй боді-гороровій уяві недалеко відійшов від батька. Фільм розповідає про химерний поворот відпочинку двох пар на курорті у Східній Європі – там Александрові довелося кілька разів померти в кадрі.
Обираючи неконвенційні ролі, він тим самим підтримує режисерів-початківців із буйною уявою, чиї роботи зрештою знаходять визнання і в індустрії, і серед молодих синефілів. Еґгерс відтоді став одним із найзатребуваніших режисерів Голлівуду, Кроненберг здобув увагу критиків за свою винахідливість, а нещодавній мок'юментарі з Чарлі XCX "The Moment" наробив чимало галасу на фестивалях і в прокаті. Тож участь Александра у "Пілліоні", сміливому дебюті британського режисера Гаррі Лайтона, закономірно вписується в цю логіку.
У центрі "Пілліону" — сором'язливий гей Коллін, який одного різдвяного вечора знаходить своє диво у випадковому знайомстві з суперсексуальним байкером Реєм. Між ними зав'язуються пристрасні й водночас вельми особливі стосунки – в специфічних парадигмах БДСМ. Коллін беззастережно встає у сабмісивну позицію, слугуючи красеню, про якого й не смів мріяти, терплячи його суворість і закритість.
"Пілліон", уперше показаний у Каннах, отримав захоплені відгуки, а на батьківщині, у Британії, його прийняли з особливою гордістю. Це сексуальне й водночас дуже ніжне кіно, де байки, шкіра й шипи постають крізь призму класичного ромкому — і це поєднання виявилося напрочуд виразним передусім самому Александру. Настільки, що він не лише зіграв домінанта, а й узяв на себе обов'язки виконавчого продюсера. В рамках прес конференції для голосувальників Golden Globe, перші враження від прочитання сценарію він описує як незабутні, а сам матеріал називає "абсолютно унікальним серед усього, що читав раніше". На зауваження про мізерний бюджет і ризики дебютного метра Александр відповідає: "Мені справді було байдуже — я був настільки вражений, що жодної секунди не сумнівався у своєму рішенні". Зокрема, його привабила репрезентація БДСМ-стосунків, які в кіно досі залишаються недостатньо представленими й обтяженими стереотипами. У "Пілліоні" вони отримують рідкісне екранне втілення — і демонструють, що "БДСМ може бути не лише хтивим та інтенсивним, а й дуже люблячим і ніжним", — додає Александр.
У самому фільмі ця суміш інтенсивного й ніжного розкривається сповна. Сексуальні ігри стають для героїв і простором розквіту любові, і випробуванням меж — центральним рушієм як їхніх стосунків, так і самого фільму. Хімія між головними акторами, яку камера фіксує в найінтимніших і найтілесніших моментах, не може не зачепити своєю розкутою природністю. Спілкуючись із пресою, Александр не соромиться розкривати деталі репетицій сцени орального сексу й навіть зауважує, що до фінального монтажу ввійшли далеко не самі шокуючі епізоди.
"Пілліон" спровокував корисні дискусії – його хвалили за просвітницький підхід до БДСМ-культури, і водночас критично розбирали за окремі неточності у відображенні її правил. Втім, ці суперечки дещо затьмарила сама промокампанія фільму, а саме – поява актора на червоних доріжках, кожна з яких легко ставала вірусною.
Пильніше придивлятися до появ Александра почали ще від часів прес-туру "Вічного басейну", коли він з'явився на повідці Мії Ґот, а втім вихід "Пілліона" дозволив його стилю остаточно зірватися з ланцюга. Епатажні образи, що продовжують діалог із його екранними персонажами, створює стиліст Гаррі Ламберт, відомий також роботою з Гаррі Стайлзом. Останнім часом Александр вже встиг з'явитися в шкіряних ботфортах Saint Laurent, відмовлятися від штанів на користь мінішортів або й просто залишатися в підтяжках, носити обтислі футболки з написами на кшталт "hot buffet" — чи ту, із зображенням чоловіка, яку знайшов у лондонському секонд-генді. Аналізуючи його стиль, Vogue Ukraine писав: "Александр не має на меті бути "сексуальним". Він працює з бажанням як з інструментом, він працює на реакцію. Саме тому його образи активно обговорюють. Він навмисно й ефективно зводить з нас розуму".
Втім, за всією цією публічною відкритістю й грою на публіку з бісексуальністю Александр залишається людиною, розірваною між роботою й домом, де росте його трирічна донька. Наразі відомо лише про два проєкти в розробці — серед них історична драма "The Wolf Will Tear Your Immaculate Hands". Бути епатажною зіркою Александру Скашгорду вдається з очевидною легкістю. Інше питання — чи знайдеться в цьому новому розділі місце для серйозних драматичних ролей.