Віллем Дефо зберігає статус одного з найбільш універсальних, сміливих і талановитих акторів вже понад тридцять років. Скласти список його найкращих стрічок досить складно, адже фільмографія актора неймовірно різноманітна. Дефо працював у всіх жанрах і з режисерами з усього світу. Вім Вендерс одного разу сказав, що він "Христос і Антихрист кіномистецтва", що дуже точно характеризує актора. У день народження Віллема Дефо vogue.ua згадує його найкращі роботи.
"Остання спокуса Христа", 1988
Найчастіше в кінематографі Ісуса Христа змальовують у божественному вигляді. Але контроверсійний шедевр Мартіна Скорсезе фокусується на людській стороні Ісуса. Дефо неперевершений у цій ролі. Він фіксує наполовину людський і напівбожественний стани Ісуса, зображує його людиною, якій некомфортно в будь-якій із цих іпостасей: він не готовий стати рятівником, боїться Божої любові й наслідків того, що стане Божим обранцем. На жаль, суперечності навколо стрічки позбавили Дефо шансів на офіційне визнання в кіноіндустрії. Але роль Христа одна з його найсильніших робіт, і, можливо, одна з найскладніших.
"Дикі серцем", 1990
Несамовита й перекручена історія кохання, яку міг створити тільки Девід Лінч. У фільмі багато дивних і страшних персонажів, проте акторський склад упорався зі своїми завданнями чудово, ну а Дефо вдалося перевершити всіх. Він зробив Боббі Перу найбільш запам’ятним персонажем стрічки. І це не дивно, адже тільки він міг так захопливо зобразити такого нелюдяного, огидного й жахливого героя.
"Тінь вампіра", 2001
У стрічці "Тінь вампіра" є багато елементів, що дають змогу назвати її класикою страхіть. Найважливіший — Віллем Дефо в ролі графа-вампіра Макса Шрека. Поки фільм досліджує, як далеко людина може зайти у своєму мистецтві, Дефо шукає способи по-справжньому здивувати глядача. Американська кіноакадемія відома тим, що часто ігнорує фільми страхіть. Але гра Дефо отримала визнання такого розмаху, що вони не змогли оминути увагою його виступ, і актор отримав свою другу номінацію на "Оскара".
"Антихрист", 2009
Порнографія, безпричинне насилля і режисер-невротик — складники формули шок-контенту. Але фільм, у якому світ створив Диявол, а не Бог, схоже, перевиконав план. Численні протести релігійних громад, звинувачення в жінконенависництві й зайвій жорстокості — "Антихрист" зібрав цілий букет обурення. Ця стрічка стала ще одним поясненням, чому Дефо такий популярний серед широкого кола режисерів. Як і в "Антихристі", актор не боїться ризикувати, демонструє сміливий перформанс і дозволяє Ларсу фон Трієру провести себе через різні випробування. Важко знайти вади в грі Дефо.
"Проєкт „Флорида"", 2017
Події фільму "Проєкт „Флорида"" відбуваються в передмісті Орландо. Поруч із ним — Disney World, найбільший центр розваг у всьому світі. Тим часом на околицях зовсім інший світ: 6-річна Муні — донька недолугої матері, живе в брудному мотелі й циганить гроші на їжу у туристів. Навколо неї — безхатьки, наркомани, повії. В один гарний день Муні вирушає у великий світ — назустріч пригодам. І якщо серцем цієї зворушливої історії про дорослішання стала восьмирічна акторка Бруклін Прінс, то її душею був Дефо, який зіграв ніжно-героїчного, співочого керівника готелю, де живуть мати й донька.
"Ван Гог. На порозі вічності", 2018
"Чому ви вирішили, що ви художник?" — "Тому що не вмію нічого більше. Повірте, я намагався". Коли актор Віллем Дефо вимовляє цю фразу в картині "Ван Гог. На порозі вічності", стає зрозуміло, чому на Венеційському кінофестивалі його нагородили кубком Вольпі за найкращу чоловічу роль. В очах Дефо немає ні болю, ні божевілля — тільки бажання творити. І фільм Джуліана Шнабеля саме про це — про пристрасть до мистецтва. Нове тлумачення життя художника має дуже поетичний візуальний стиль, а робота Віллема Дефо заворожила не лише глядачів, а й Американську кіноакадемію, яка за роль Ван Гога номінувала його на "Оскара" вчетверте.