5 фільмів жінок-режисерок, які варто подивитися в цьому кіносезоні

Минулий рік справді був революційним для жінок-режисерок. Ґрета Ґервіґ увійшла в історію як перша жінка, якій вдалося зняти блокбастер — її "Барбі" заробив у прокаті понад мільярд доларів; Жюстін Тріє стала лише третьою жінкою за понад 60 років, яка виграла престижну "Золоту пальмову гілку" Канн за фільм "Анатомія падіння"; а режисерка Ава Дюверней зі своїм фільмом "Походження" — перша афроамериканка, яка змагалася за "Золотого лева" Венеційського кінофестивалю. Напередодні церемонії "Оскар", список номінантів якої тільки частково відображає ці революційні зміни у кіно, пропонуємо вам добірку нових фільмів жінок-режисерок, які варто подивитися в цьому кіносезоні.

"Анатомія падіння"

Загадкова і загалом дивовижна судова драма французької режисерки Жюстін Тріє здобула "Золоту пальмову гілку" Каннського кінофестивалю і тепер готується до тріумфу на церемонії "Оскар". Фільм, що розповідає про письменницю Сандру (Сандра Гюллер), яку звинувачують у вбивстві свого чоловіка, не дуже успішного письменника Семюеля (Самюель Тайс), номіновано у категоріях "Найкращий режисер" та "Найкращий фільм", "Найкращий монтаж", "Найкраща жіноча роль" (Сандра Гюллер) та "Найкращий оригінальний сценарій" — він був написаний у співавторстві з партнером режисерки Артуром Харарі. Фільм, найімовірніше, як мінімум, забере "Оскар" за сценарій, і відверто кажучи, було б злочином, якби цього не сталося: "Анатомія падіння" — це ретельно розказана історія про професійні ревнощі, приватні розчарування, карколомні компроміси та жахливі помилки, які і складають шлюб.

"Минулі життя"

Чуттєва мелодрама режисерки Селін Сон розповідає про стосунки кореянки Ен На та її шкільного друга Хе Сон, в якого дівчина була закохана з дитинства. Вона емігрує в Канаду, і їхня наступна зустріч відбувається за 12 років, а потім — ще за 12, коли Ен На вже носить ім'я Нора та одружена з американцем. Фільм отримав номінації на "Найкращий фільм" і "Найкращий оригінальний сценарій". Прикро, що свою номінацію на "Оскар" не отримали талановита Грета Лі, яка зіграла роль Ен На, та її партнер Тео Ю, адже обидва заслуговують на них за свою щиру, стриману роботу в цій історії про закоханих з дитинства, розлучених обставинами.

"Походження"

Дивовижний фільм про журналістку та письменницю Ізабель Вілкерсон (Ожаню Елліс-Тейлор), яка вирушає у подорож з Німеччини до Індії, аби дослідити природу кастового розділення та расизму в Америці. У цій роботі відома режисерка Ава Дюверней зробила неможливе: взявши за основу заслужений науково-популярний бестселер Ізабель Вілкерсон "Каста: походження нашого невдоволення", дослідження індійської кастової системи та ієрархії нацистської Німеччини за вихідний матеріал, геніально переконфігурувала історію у байопік про письменницю, щоб поставити її, лауреатку Пулітцерівської премії, у центр. Важливо зазначити, що це незалежний фільм, знятий на трьох континентах лише за 37 днів, а його прем'єра відбулася на Венеційському кінофестивалі, де Дюверней, на диво, стала першою режисеркою-афроамериканкою, яка представила фільм на конкурсі за 80 років. Кіноакадемія не номінувала "Походження" в жодній з категорій, проте це фільм, який ви повинні побачити, і він гарантовано змусить вас плакати.

"Тисяча та один"

Ніжний і зворушливий повнометражний дебют А. В. Роквелл розповідає про матір-одиначку (Теяну Тейлор), яка вирішує вкрасти свого сина, який живе у названій сім’ї в Гарлемі 1990-х. Після вдалої прем’єри на фестивалі "Санденс" у 2023 році, де він отримав захоплені відгуки та приз журі, з’явилася надія, що фільм буде присутній і серед номінантів на "Оскар". Зрештою, цьому не судилося статися, але його дивовижна запаморочлива картинка, захоплива гра акторів і співчутливе зображення батьківства на фоні неймовірних труднощів — усе це робить цю сімейну сагу єдиною на мільйон.

"Ти тут, Боже? Це я, Марґарет"

Екранізація культової книжки американської романістки Джуді Блум 1970-го року. "Ти тут, Боже? Це я, Марґарет" — зворушливе дослідження того, як дорослішає дівчинка-підлітка. Марґарет (Еббі Райдер Фортсон) 11 років, її батько (Бенні Сафді) єврей, а мати (Рейчел Макадамс) — християнка. В якийсь момент дівчинка починає ставити запитання про віру та релігію та вирушає у подорож самопізнання, а провідником стає її бабуся (Кеті Бейтс).

Стрічка Келлі Фремон Крейг не здобула жодної номінації на "Оскар", проте варта перегляду з незліченних причин: тонке зображення незадоволеної матері; веселий і зворушливий сценарій; стильні костюми та інтер'єри 1970 років; і переконлива акторська робота юної Еббі Райдер Фортсон, що зображує підлітковий вік з його хвилюваннями і тривогами.

Популярне на VOGUE