Якщо дивитися на історію західного мистецтва крізь призму кінорежисерів, то можна побачити й дізнатися, як змінювалися форма, стиль і тон робіт художників стосовно зрушень у суспільстві. За допомогою документальних фільмів у цьому списку vogue.ua пропонує по-новому відкрити для себе деякі різновиди мистецтва й тих, хто був причетний до їхнього просування.
Ця стрічка Анрі-Жоржа Клузо — документальна художня класика. Сенсаційний фільм, що демонструє процес роботи Пабло Пікассо. Використовуючи спеціально розроблене прозоре полотно, камера відстежує кожен рух майстра, даючи глядачам уявлення про техніку живопису одного з найвідоміших художників XX століття. Показово, що більшість картин, написаних під час знімання фільму, були згодом знищені, щоб вони могли існувати тільки на плівці.
Проєкт англійського письменника Джона Бергера складається з телесеріалу із чотирма епізодами тривалістю 30 хвилин кожен, які пізніше було адаптовано в однойменну книгу. "Мистецтво бачити" створено як відповідь на шоу "Цивілізація" Кеннета Кларка, що являє собою більш традиціоналістський погляд на сприйняття західного мистецтва. Бергер же критикує традиційну західну культурну естетику, порушуючи питання про приховані ідеології у візуальних образах. The Guardian назвав цей серіал однією з "ключових робіт сучасного мистецтвознавства".
Цей документальний фільм присвячений розвитку нью-йоркської артсцени з 1940 по 1970 роки. У стрічці висвітлюється перехід від абстракції до руху попарту в Америці через інтерв’ювання й документування робіт художників, серед яких були Енді Воргол, Джаспер Джонс, Гелен Франкенталер, Ганс Хофманн і Джулс Оліцькі. Головна особливість стрічки в тому, що вона дає змогу спостерігати за тим, як усі герої-художники фільму працювали й створювали полотна до того, як стали всесвітньо відомими.
Цей документальний фільм, який зняла легендарна Аньєс Варда, присвячений муралам Лос-Анджелеса. Переважна більшість сцен фільму — це кадри малюнків на стінах, часто з художником або моделлю перед муралом для драматичного ефекту. Оповідь перемежовується закадровою розповіддю Варди й коментарями авторів муралів і місцевих жителів.
"Як мистецтво створило світ" — це документальний мінісеріал BBC One, у кожному з п’яти епізодів якого розглядається вплив мистецтва на сучасне суспільство. За словами творця шоу Найджела Спайві, головною передумовою створення проєкту стала ідея про те, що схильність до мистецтва — базова характеристика, яка визначає людство як вид.
Фільм, який озвучив Джефф Бріджес, досліджує поступ артсцени в Лос-Анджелесі в 50-х і 60-х роках, що розвинулася як контркультура, повстала проти руху абстрактного експресіонізму, який обстоювали в Нью-Йорку. У ньому розповідається про впливову галерею Ферус і її власників Волтера Хоппса й Ірвінга Блюма, а також про невелику групу художників, таких як Едвард Кінхольц, Ларрі Белл, Ед Рушей, Джон Алтун і Біллі Аль Бенгстон, які трансформували американське мистецтво. "Крута школа" оповідає про коротке життя галереї та її виставок, водночас висвітлюючи її радикальний вплив на его, відносини її художників.
Документальний фільм розповідає про боротьбу за контроль над Фондом Барнса, однією з найкращих у світі колекцій сучасного й імпресіоністського мистецтва, оціненою у 25 мільярдів доларів у 2009 році. Політики перемістили колекцію з Меріона, штат Пенсильванія, у центр Філадельфії, що суперечить заповіту засновника доктора Альберта С. Барнса.
Фантастичний документальний фільм, який досліджує життя й творчість Жан-Мішеля Баскії. Цей фільм, який зняла близька подруга художника Тамра Девіс, містить рідкісні кадри та інтерв’ю із сучасниками Баскії в центрі Нью-Йорка 80-х років.
Цей фільм дає залаштункове уявлення про студію одного з найкращих (і найбільш продаваних) художників світу, зображує творчий процес Герхарда Ріхтера, показуючи його за роботою. Серія інтерв’ю з Ріхтером, а також із деякими з його критиків і сучасників створює унікальний контекст до творчості художника.
Національна галерея в Лондоні — один з найбільших музеїв світу з 2400 картинами періоду з XII по кінець XIX століття. В однойменному фільмі режисер Фредерік Вайзман створив кіноекспедицію, представивши приголомшливу колекцію полотен Леонардо да Вінчі, Рембрандта, Тернера та інших; а також дослідив внутрішню роботу сучасних установ культури, документуючи адміністративні збори, процеси збереження, реставрації та створення Національної галереї.