Показовий відступ: як змінилися модні шоу
Від першого фотопоказу Крістіана Діора в 1947-му – до системи see now, buy now і дронів на подіумі: як змінилися модні шоу за останні 70 років.
Презентація першої колекції Chloé в Café de Flore, 1956Теорія про те, що головними тригерами прогресу виступають революційні зміни способів передачі інформації, цілком адаптивна до моди ХХ століття, яка, по суті, з'явилася одночасно зі щоденними газетами і щомісячними журналами. При цьому, перші півстоліття журналісти потрапляли на покази рідко, а повноцінна фотодокументація вперше була зроблена тільки 1947-го – для епохального дебюту Крістіана Діора. Пізніше до статичного зображення приєдналось рухоме: апофеозом дружби моди і телебачення стала трансляція ювілейного шоу Yves Saint Laurent з трьома сотнями моделей у кутюрних вбраннях, які марширували під "Болеро" Равеля на Stade de France після фінальної гри чемпіонату світу з футболу 1998 року.
Джанні Версаче з моделями після показу весна-літо – 1991Якщо на зорі fashion-індустріалізації показ був "столом замовлень" для клієнток, то з настанням ери prêt-a-porter він трансформувався в промоакцію для продажу готового одягу: мода "пішла в народ" – молодий і платоспроможний, який зневажав звичні для дизайнерських ательє ритуальні танці з шістьма примірками. Разом з тим, покази Мері Куант і Андре Куррежа були до смішного схожими на салонні дефіле початку минулого століття – з танцями і шампанським, в дусі популярної в ті часи лондонської модистки Люсіль і праотця fashion-маркетингу Поля Пуаре. Габі Агьєн заглибилась ще більше, коли влаштувала презентацію першої колекції Chloé прямо в Café de Flore: моделі сиділи за столиками поруч з простими відвідувачами і базікали біля барної стійки – такі "покази" влаштовували паризькі кравці ще за часів Чарльза Ворта.
Том Форд у фіналі показу Gucci осінь-зима – 2004/2005З середини 1970-х років в Парижі з'явився окремий Тиждень моди для колекцій готового одягу, ринок бурхливо ріс завдяки системі ліцензування, і показ став ключовим інструментом побудови бренду для збільшення продажів широкого вжитку. Дизайнери мислили великими формами не тільки в ескізах, вписуючи гіпертрофовані обсяги в недозволених місцях, а й на подіумі.
Показ Yves Saint Laurent після фінальної гри чемпіонату світу з футболу, 19981984 року Тьєрі Мюглер відсвяткував 10-річчя іменної марки в компанії 6 000 осіб, які купили квиток на його "сольник" у концертному залі Zénith de Paris. Цю схему активно використовує Каньє Вест: покази його бренду Yeezy приносять прибуток ще до того, як готові речі сходять з конвеєрів китайських фабрик. У цьому сенсі мегаломанські fashion-паради, які топові марки влаштовують з нагоди презентацій кутюрних і міжсезонних колекцій, до сих пір схожі на обряд поклоніння богу торгівлі – в ім'я парфумерії, і косметики, і сонцезахисних окулярів. Амінь.
Андре Курреж з моделями на показі весна-літо – 1981Коли квартет "чотирьох столиць моди" сформувався, а формат catwalk забронзовів, настав час протесту. 1989 року бельгієць Мартін Марджела, у якого не вистачало оборотних коштів на оренду подіуму в Carrousel du Louvre, відкрив прохід в паралельний світ: свій перший паризький показ він провів на дитячому майданчику в спальному районі Парижа. Потім були продуктовий ринок, лікарня, магазин "Армії Порятунку", покинута станція метро, напівзруйновані заводи і фабрики – Марджела вніс в моду не тільки дизайнерські знахідки, які тепер не дають померти з голоду команді Vetements, а й ідею показу як тотальної інсталяції, в якій однаково важливі одяг, вуличний кастинг, дивна локація і зашифроване запрошення, передане телеграфом.
Перший паризький показ Maison Martin Margiela, 1989Останнє десятиріччя ХХ століття видалось багатим на крайнощі: "стерильні" постановки Helmut Lang, Calvin Klein і Jil Sander гармонійно сусідили з супермодельнимими марш-кидками Versace і Gucci зразка by Tom Ford, кабаретними буфонадами Крістіана Лакруа та Жан-Поля Готьє. Німецький дизайнер Костас Муркудіс, що запустив недавно Instargam-акаунт з fashion-хронікою дев'яностих, з ностальгією згадує часи, коли гості показів дивилися на одяг, а не в смартфони, журналісти замальовували моделі в блокноти, а голлівудські старлетки курили, не покидаючи своїх місць уздовж подіуму, – як велика Кетрін Хепберн на показах в салонах Діора на авеню Монтень.
Бекстейдж показу Gucci осінь-зима – 2018/20191997 року два декаденти-британця і один гранжеватий американець очолили три великих паризьких Будинки: Dior, Givenchy і Louis Vuitton. Олександра Макквіна на довге царювання не вистачило, але саме вони з Джоном Гальяно і Марком Джейкобсом ввели світ моди в нове тисячоліття і зрежисували найбільш знакові шоу нульових, наслідуючи майже шекспірівську формулу "показ – спектакль, і сукні в ньому – костюми". Причому Макквін, якому ніколи не вистачало засобів для самовираження, встиг випробувати чимало передових технологій. 1998 року у нього роботи прикрашали сукню прямо на Шалом Харлоу, 1999-го дизайнер представив одяг з LED-елементами, 2006-го у фіналі шоу "Вдови Каллодена" на подіумі танцювала голограма Кейт Мосс, а жахлива "Платонова Атлантида" сезону весна-літо – 2010 стала першим в історії показом, який транслювався онлайн в реальному часі.
Показ Alexander McQueen весна-літо – 2010 "Платонова Атлантида"Але те, що роблять технології з модою сьогодні, навряд чи хтось передбачав. Соціальні мережі зробили вхід на будь-який показ вільним, дали можливість посидіти на VIP-місцях і пройти на бекстейдж. Змінилася фізика самого шоу: подіум став коротшим і ширшим для зручності бічної зйомки, змінилися схеми світла, і постановники почали підганяти кульмінаційні мізансцени під 15-секундний формат інставідео. Але як будь-яка революція, ця теж "вийшла боком": після піврічного блукання фотохроніки по соцмережах, до початку сезону колекція виявляється морально застарілою. У вирішенні цієї "Пастки-22" великі надії покладали на систему see now, buy now, при якій показ на Тижні моди стає святом збору врожаю, тому що відбувається з сезону в сезон, і шум навколо прем'єри сприяє продажам. Реалізувати цю ідею вдалося, мабуть, тільки Burberry, але, зважаючи на відставку реформатора Крістофера Бейлі з усіх керівних постів, результат нововведення акціонерів не задовольнив.
Бекстейдж показу Vetements весна-літо – 2016Для брендів необхідність постійно щось оновлювати і, водночас, мінімізувати ризики – призводить до зміщення акценту з того, що показувати, на те – як. Кіборги, собачки, попкорн, дрони, дракони та інший непотріб для Instagram успішно прикривають і відсутність свіжих ідей, і той факт, що у хайпових марок подіумні колекції перетворилися в окремий жанр.
Показ Alexander McQueen весна-літо – 1999Нескінченно мелькаючи в соцмережах, вони виконують свої промообов'язки, немов фанатська атрибутика з концерту поп-зірки, і служать шаблоном для копій мас-маркету, а реальний асортимент магазинів – значно менш захоплюючий – на їх фоні справді здається новим.
Дрони, що демонструють сумки на показі Dolce&Gabbana осінь-зима – 2018/2019Логічним продовженням цієї тенденції стане віртуальна колекція для віртуального показу із згенерованими на комп'ютері моделями і інфлюенсерами у front row, яка підірве світ по ту сторону ударостійкого скла. Після цього забутий проект Second Life приверне рекордний обсяг інвестицій, провідний випробувач всіляких варіантів презентації модного продукту Том Форд в коментарі для Business of Fashion зазначить, що нові технології не вирішують старих проблем, а формат модного показу не зміниться і в наступні 150 років.
Показ чоловічої колекції Louis Vuitton весна-літо – 2014Текст: Маша Халізева
