Поділитися

Історія однієї речі: як з'явилося бікіні

5 липня 1946 року представили перший роздільний купальник, який став початком справжньої "купальної революції" у світі моди. У день народження культової моделі, яка актуальна дотепер, Vogue.ua вирішив з’ясувати історію легендарного бікіні.

1960-і

Була середина 1940-х років, дівчатам доводилося засмагати виключно в закритих купальниках. Саме тоді французький інженер Луї Реар зауважив, що відпочивальниці намагаються закотити краї купальників для збільшення площі засмаги. Так йому спало на думку створити купальник, що оголює живіт. Луї придумав інноваційну модель, яка складалася з чотирьох маленьких трикутників — форма купальника в цілому займала всього 30 кв. дюймів. Дизайнер представив нову модель 5 липня 1946 року в паризькому Piscine Molitor, а моделлю стала танцівниця Мішелін Бернардіні.

Реклама.

Мішелін Бернардіні, 1946

Купальник назвали "бікіні" не просто так. Декілька днів перед тим американці проводили ядерні випробування на атолі Бікіні — Луї вирішив, що його винахід буде таким же революційним і вибухонебезпечним. Модельєр не прогадав: поява провокаційного купальника-бікіні викликала справжній фурор і змінила хід історії моди. Спочатку купальник був заборонений на пляжах Франції, Італії, Португалії та Іспанії, а суспільству знадобилося більше десятиліття, щоб прийняти бікіні.

Луї Реал і моделі, 1950-і

Все змінилося в 1950-х роках, коли французька кіноакторка і секс-символ середини XX століття Бріжит Бардо з'явилася у відвертому бікіні на Лазурному узбережжі під час Каннського кінофестивалю 1953 року. Потім Бріжит знялася в ролі юної Жюльєтт у фільмі французького кінорежисера Роже Вадима "І Бог створив жінку" і продемонструвала, що носити бікіні — і сексуально, і модно. Згодом ця роль принесла Бріжит світову популярність і внесла свою лепту в популяризацію бікіні.

Бріжит Бардо, 1953

Бардо була не єдиною акторкою, що сміливо демонструвала фігуру у відвертому купальнику. Після фільму "І Бог створив жінку" представили низку стрічок, де знаменитості красувалися в бікіні. Так, 1953 року Мерилін Монро знялася у фільмі "Ніагара", 1962-го Урсула Андресс з'явилася у фільмі "Доктор Ноу", а через чотири роки — Ракель Велч у стрічці "Мільйон років до нашої ери". Кадр з першого фільму про Джеймса Бонда, в якому згадана шведська модель і акторка Урсула Андресс виходить з води в звабному білому бікіні, остаточно дав зрозуміти дівчатам, що без мінікупальника тепер не обійтися.

Урсула Андресс у фільмі "Доктор Ноу", 1962

Бріжит Бардо в фільмі "Маніна", 1952

Мерилін Монро, 1951

У 1960-х дівчата вже без сорому носили мінікупальники на пляжах. На зміну звичним закритим костюмам представили відкриту модель з нейлону і лайкри — бікіні не втрачало форми при намоканні, швидко висихало і практично не вигорало на сонці.